ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2021Справа № 910/19058/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології" (03142, місто Київ, вулиця Академіка Кримського, будинок 4 А, офіс 207) до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (01030, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 4) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення збитків у розмірі вартості авіаквитків №5662414849850 та № 5662414849851 на суму 62866,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології" (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі - боржник) збитків у розмірі вартості авіаквитків №5662414849850 та № 5662414849851 на суму 62866,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що відповідачем не повернуто вартість невикористаних авіаквитків, внаслідок чого заявник просить стягнути завдані йому збитки у розмірі вартості авіаквитків.
Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (частини 1, 2, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями Розділу ІІ ГПК України.
Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.1 ст. 148 ГПК України).
Як вбачається з доданих до заяви документів, 02.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології" було придбано авіаквитки №5662414849850 та № 5662414849851 на суму 62866,00 грн, які використати не зміг через скасування рейсу.
Заявник звернувся до боржника з претензією повернути вартість квитків, однак остання залишена без відповіді, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології" до суду в порядку наказного провадження про стягнення з боржника збитків у розмірі вартості авіаквитків №5662414849850 та № 5662414849851 на суму 62866,00 грн з посиланням на приписи статті 910 Цивільного кодексу України та статей 224-225 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 910 Цивільного кодексу України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Пасажир має право відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами (статутами) (пункт 6 частини 1 статті 911 Цивільного кодексу України).
Отже, стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" збитків у розмірі вартості авіаквитків №5662414849850 та №5662414849851 не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання за договором, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення вартості квитків за перевезення, яке не відбулося.
За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як плата за авіапереліт, який не відбувся через скасування рейсу, не може розцінюватись як грошове зобов'язання за договором, а є лише застосуванням наслідків невиконання боржником зобов'язання за договором перевезення.
Таким чином, заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології" вимога про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" збитків у розмірі вартості авіаквитків №5662414849850 та № 5662414849851 на суму 62866,00 грн не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, так як заявлена до стягнення сума не є заборгованістю за договором (за договором у боржника обов'язок здійснити перевезення другої сторони до пункту призначення).
Згідно з пунктом 3 частини 1, 2 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд вважає, що у видачі судового наказу про стягнення збитків у розмірі вартості авіаквитків №5662414849850 та № 5662414849851 на суму 62866,00 грн слід відмовити.
Відповідно до частини 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Електролізні компресорні технології" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" збитків у розмірі вартості авіаквитків №5662414849850 та № 5662414849851 на суму 62866,00 грн.
Ухвала набирає законної сили 30.11.2021 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Т.В. Васильченко