30 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8994/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8994/21 за позовом ОСОБА_1 до голови Державної служби статистики України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
09.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до голови Державної служби статистики України (надалі - відповідач, голова Держстату), в якому просить визнати неправомірними дії голови Держстату Вернера Ігора Євгенійовича щодо надання неповної, не всебічної та необ'єктивної відповіді за вихідним №19.1.2-26/с-100-21/103 від 20.07.2021 на скаргу ОСОБА_1 за вхідним номером С-100-21 від 06.06.2021, а також щодо ненадання відповіді у строки, встановлені пунктом 3 статті 11 Закону України "Про державну службу", та зобов'язати відповідача всебічно, повно і об'єктивно розглянути та надати належним чином обґрунтовану, мотивовану та вичерпну письмову відповідь на кожне окреме питання, що поставлене у скарзі ОСОБА_1 від 06.06.2021 по суті заявлених вимог та у термін передбачений пунктом 3 статті 11 Закону України "Про державну службу".
Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що відповідач, як керівник державної служби, при розгляді її скарги не провів об'єктивної перевірки та вирішення питань щодо зобов'язання начальника Головного управління статистики у Полтавській області (надалі - Управління) ОСОБА_2 дотриматися норм законів при виплаті їй премії за грудень 2015 року. Зауважує, що відповідач як керівник державної служби розглянув скаргу ОСОБА_1 та надав відповідь з порушенням встановленого п. 3 ст. 11 Закону України "Про державну службу" 20-денного строку. Просила суд постановити окрему ухвалу, направивши її керівництву Міністерства цифрової трансформації України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню відповідачем ст. 19 Конституції України, Законів України "Про державну службу", "Про колективні договори і угоди".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення позивачем недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
13.09.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач висловив свої заперечення проти задоволення позову. По суті звернення ОСОБА_1 зазначив, що позивач надсилаючи заяву про порушення норми преміювання фактично висловлює незгоду із способом (обсягом) виконання Управлінням (боржником у справі №440/147/21) рішення суду від 14.05.2021, зокрема в частині механізму нарахування премії за грудень 2015 року. Твердження ОСОБА_1 про те, що розмір її премії за спірний період має збігатися з розмірами премій, установлених в іншому управлінні не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки премія є виплатою індивідуального характеру, її розмір визначається начальником та залежить від особистого внеску, результатів роботи конкретно визначеного працівника. Зауважив, що звернення ОСОБА_1 розцінено як заяву, яка своєчасно розглянута в установленому Законом України "Про звернення громадян" порядку. Вказував на помилковість тверджень позивача про порушення головою Держстату п. 3 ст. 11 Закону України "Про державну службу" під час розгляду звернення ОСОБА_1 , оскільки в розумінні Закону України "Про державну службу" функції керівника державної служби виконує не відповідач, а безпосередньо начальник Управління, в якому перебуває на службі позивач.
У відповіді на відзив позивач навела доводи аналогічні викладеним у позовній заяві (а.с. 136-142).
Розгляд справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
06.07.2021 на електронну пошту Держстату для надсилання звернень громадян ( ОСОБА_3 ) з адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (ім'я адресанта - " ОСОБА_4 ") надійшов і зареєстрований за вхідним номером С-100-21 документ під назвою "Заява про порушення начальником Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_2 норми преміювання працівників по кожному структурному підрозділу окремо згідно Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики в Полтавській області, що потребує застосування дії ст. 18 Закону України "Про колективні договори і угоди", що датована 06.06.2021 та підписана ОСОБА_1 (а.с. 83-87).
У відповідь Держстат повідомив позивача про результати розгляду листом від 20.07.2021 № 19.1.2-26/С-100-21/103 (а.с. 68-80), за змістом якого ..."Відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (зі змінами) (далі - постанова №268), якою визначалися умови оплати державних службовців до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-УПІ "Про державну службу", преміювання працівників здійснювалося відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначалися у положенні про преміювання відповідного органу.
Нарахування премії працівникам ГУС у Полтавській області за грудень 2015 року проводилося відповідно до Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників, затвердженого наказом від 03 березня 2014 року № 50 (зі змінами), яке погоджене з головою Первинної профспілкової організації ГУС у Полтавській області Ж. М. Гавриленко 03 березня 2014 року (далі-Положення).
Відповідно до пункту 7.5. Положення оцінка роботи керівників самостійних структурних підрозділів та пропозиції щодо розміру їх премії вносяться начальником ГУС або його заступниками відповідно до функціональних повноважень.
Зважаючи на умови постанови № 268 та Положення, сума премії, яка може бути нарахована працівникові, залежить від його особистого внеску в загальні результати роботи.
Беручи до уваги зазначене, вважаємо, що остаточний розмір премії визначається начальником ГУС у Полтавській області, який, відповідно до Положення про Головне управління статистики у Полтавській області, приймає рішення щодо морального та матеріального заохочення державних службовців та працівників ГУС у Полтавській області.".
27.07.2021 до Держстату надійшов документ під назвою "Скарга на відсутність відповіді на Заяву про порушення начальником Головного управління статистики у Полтавській області ОСОБА_2 норми преміювання працівників по кожному структурному підрозділу окремо згідно Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання працівників Головного управління статистики в Полтавській області, що потребує застосування дії ст. 18 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 27.07.2021 (а.с. 89).
Листом від 03.08.2021 №19.1.2-26/С-112-21/114 (надалі - лист від 03.08.2021) голова Держстату Вернер І. повідомив, що заява ОСОБА_1 , яка надійшла 06.07.2021 (вх. №С-100-21), розглянута у терміни установлені Законом України "Про звернення громадян". Відповідь (вих. №19.1.2-26/С-100-21/103 від 30.07.2021) надіслана рекомендованим листом від 23.07.2021 №0101910257367 (а.с. 88).
Позивач з посиланням на обставини невчинення відповідачем дій спрямованих на об'єктивний та всебічний розгляд скарг з метою припинення неправомірних дій, внаслідок яких позивач, як на її думку, не отримала премії за грудень 2015 року, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (надалі - Закон №393/96-ВР).
Частиною першою статті 1 цього Закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як встановлено судом, на електронне звернення ОСОБА_1 за вхідним номером С-100-21 від 06.07.2021, що датоване 06.06.2021 (а.с. 83-87) Держстатом надано відповідь листом від 20.07.2021 №19.1.2-26/С-100-21/103 (а.с. 68-80).
У позовній заяві ОСОБА_1 повідомляє суду про те, що вона будучи працівником Головного управління статистики у Полтавській області звернулася до голови Держстату зі скаргою за вхідним № С-100-21, в якій вказала і конкретно описала перелік порушень законодавства, які вчинила начальник вказаного Управління. Проте всупереч вимогам п. 3 ст. 11 Закону України "Про державну службу" голова Держстату надав необґрунтовану відповідь від 20.07.2021 та з порушенням встановленого терміну - 28.07.2021, тоді як граничний термін перебігав 25.07.2021.
У свою чергу відповідач вважає помилковими такі твердження ОСОБА_1 , а відповідь на її звернення - вичерпною та наданою у визначений чинним законодавством строк.
Суд погоджується з твердженням відповідача зважаючи на таке.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (надалі - Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 цього Закону, керівник державної служби в державному органі - це посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону №889-VIII державні службовці також реалізують інші права, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Частина перша статті 11 Закону №889-VIII передбачає, що у разі порушення наданих Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону №889-VIII, керівник державної служби зобов'язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду (частина четверта статті 11 Закону №889-VIII).
Частина перша статті 17 Закону №889-VIII визначає, що повноваження керівника державної служби здійснюють: в центральному органі виконавчої влади - керівник відповідного органу (пункт 3); у державних органах, посади керівників яких належать до посад державної служби, - керівник відповідного органу (пункт 4).
Згідно з пунктом 16 Положення про Головне управління статистики у Полтавській області, затвердженого наказом Держстату від 30.09.2015 №243 у редакції наказу Держстату від 02.01.2020 № 17 (надалі - Положення, а.с. 90-98), Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Пункт 10 Положення передбачає, що Управління очолює начальник, який призначається на посаду за результатами конкурсного відбору та звільняється з посади головою Держстату.
Повноваження начальника визначені пунктом 11 Положення та включають, зокрема здійснення керівництва Управлінням, призначення на посади та звільнення з посад працівників Управління, прийняття рішень щодо їх матеріального та морального заохочення, підписання наказів Управління тощо.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про Головне управління статистики у Полтавській області (ідентифікаційний код 02361892), як орган державної влади, внесено до Реєстру, керівником є ОСОБА_2 (а.с. 98).
Водночас, згідно з абзацом четвертим пункту 14 Положення про Державну службу статистики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 №481, Держстат є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
Держстат очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України (пункт 10).
Відомості про Держстат (ідентифікаційний код 37507880) та його керівника в особі Вернера І.Є. внесені до Єдиного державного реєстру (а.с. 99).
За таких обставин очевидним є висновок про те, що функції керівника державної служби в Головному управлінні статистики у Полтавській області виконує безпосередньо його начальник, а не голова Держстату.
Тож надання позивачем заяви про порушення норм преміювання не до керівника державної служби в розумінні Закону України "Про державну службу" не може розглядатися як належний (передбачений законодавством) спосіб реалізації ОСОБА_1 приписів частини першої статті 11 Закону №889-VIII. Відповідно й строки розгляду цієї заяви не регулюються приписами частини першої статті 11 Закону №889-VIII.
Таким чином заява від 06.06.2021 правомірно розглянута Держстатом відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Перебіг строку, згідно з частиною першою статті 253 ЦК України, починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до частини першої статті 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно (частина друга статті 255 ЦК України).
Як встановлено судом, заява від 06.06.2021 зареєстрована у Держстаті 06.07.2021. Лист про надання відповіді підписаний головою Держстату 20.07.2021, а направлений на адресу позивача 23.07.2021 через Відділення поштового зв'язку Київ-19 (а.с. 100-101), про що свідчить фіскальний чек від 23.07.2021, а також Список згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих №2480 (а.с. 103-104).
Отже, лист від 20.07.2021 підписаний головою Держстату на 14-й день після реєстрації, надісланий позивачу на 17-й день і доставлений підрозділом поштового зв'язку до місця видачі на 20-й день.
Вказані факти та обставини ОСОБА_1 підтверджує у позовній заяві, зокрема долучаючи до неї копію конверта зі штрихкодовим ідентифікатором № 0101910257367 та вкладений до нього лист від 20.07.2021.
Лист від 03.08.2021 у відповідь на скаргу надіслано на адресу позивача згідно зі списком рекомендованих відправлень, поданих 06.08.2021 через п/в Київ (реєстр №30), що прийнятий посадовою особою Відділення поштового зв'язку Київ-19 06.08.2021 (а.с. 104-105), що також підтверджується копією фіскального чека від 06.08.2021 та Списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих до п/в Київ-19 №2664 (а.с. 106-107).
За даними пошукового сервісу "Трекінг" на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта" відправлення за №0101910288734 прийнято підрозділом поштового зв'язку 06.08.2021, прибуло до точки видачі (м. Полтава, 36018) 09.08.2021 та того ж дня отримано адресатом (а.с. 108).
При цьому суд зауважує, що норми статті 20 Закону України "Про звернення громадян" передбачають терміни розгляду і вирішення звернень, а не доставки чи вручення адресату.
З огляду на вищевикладене твердження позивача щодо порушення Держстатом вимог законодавства в частині строків розгляду заяви та скарги не відповідають дійсності, а тому відкидаються судом я к безпідставні.
Оцінюючи доводи позивача щодо незабезпечення Держстатом належного розгляду заяви від 06.06.2021 та надання позивачу повної і об'єктивної відповіді, суд виходить з такого.
У заяві позивач повідомила про допущені, як на її думку, порушення щодо виплати премії за грудень 2015 року їй та іншим працівникам Управління.
У зв'язку з цим суд з'ясовував обставини, що слугували підставою звернення з цією заявою.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі №440/147/21, що набрало законної сили 24.06.2021, зобов'язано Головне управління статистики у Полтавській області вирішити питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 премії за грудень 2015 року, лютий 2017 року, квітень 2017 року з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку виплати премій згідно з положеннями Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення суду начальником Управління 22.06.2021 видано наказ №15-з "Про виплату премій та компенсації" (а.с. 118), згідно з яким ОСОБА_1 нарахована премія за грудень 2015 року у сумі 530,38 грн (за два фактично відпрацьовані робочі дні - 10 та 24 грудня).
Як зазначає у відзиві відповідач, нарахування та виплата премії позивачу за грудень 2015 року здійснені на виконання рішення суду та з урахуванням правової оцінки наданої судом, тобто погодження вказаного наказу з Первинною профспілкової організацією Головного управління статистики у Полтавській області ніяким чином не могло вплинути на обов'язковість виконання судового рішення.
Таким чином позивач за змістом заяви від 06.06.2021 фактично висловлює незгоду зі способом (обсягом) виконання боржником рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі №440/147/21, зокрема в частині механізму нарахування премії за грудень 2015 року. При цьому сам наказ боржника від 22.06.2021 №15-з щодо виплати премії за грудень 2015 року у зменшеному, як на думку ОСОБА_1 розмірі, позивач не оскаржує, тому суд оцінки цьому наказу надавати не може.
Сама по собі незгода ОСОБА_1 із законністю виплати премії за грудень 2015 року не може свідчити про порушення відповідачем порядку розгляду звернення з цього приводу.
Так чи інакше премія за загальним правилом є виплатою індивідуального характеру, розмір якої залежить від особистого внеску та результатів роботи конкретно визначеного працівника.
Згідно з пунктами 4, 5 розділу І "Загальні положення" Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 13.06.2016 № 646, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30.06.2016 за № 903/29033, встановлення премій державним службовцям проводиться керівником державної служби в державному органі відповідно до затвердженого ним положення про преміювання, розробленого згідно з цим Типовим положенням і погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності). Розмір премії державного службовця встановлюється керівником державної служби в державному органі шляхом видання відповідного наказу (розпорядження).
Як зазначив у відзиві відповідач, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі №440/147/21 у частині виплати премії за грудень 2015 року Головне управління статистики у Полтавській області розрахувало розмір преміювання позивача зважаючи на середній відсоток премії по Управлінню на обласному рівні за грудень 2015 року, який склав 133,0476%.
Утім у заяві про порушення норми преміювання позивачка не погоджується із сумою премії за грудень 2015 року (530,38 грн), оскільки вважає, що їй необхідно було виплатити такий самий процент премії, який було встановлено працівникам управління збирання даних статистичних спостережень, взаємодії з респондентами та роботи з постачальниками адміністративних даних.
Відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 у справі №440/147/21, звертаючись до суду у вищевказаній справі позивач просила стягнути з Управління на її користь "заборгованість по заробітній платі - місячні премії, що входить у фонд заробітної плати за грудень 2015 р. у сумі 526,39 грн, за лютий 2017 р. в сумі 633,75 грн, за квітень 2017 року в сумі 155,66 грн, всього 1315,80 грн".
У рішенні суду також зазначено про те, що "позивачем розраховано розмір премій, що підлягають стягненню на її користь, а саме: у грудні 2015 року 526,39 грн, лютому 2017 року 633,75 грн".
Отже, позивач, звертаючись до суду з позовом у справі № 440/147/21 сформулювала позовну вимогу про стягнення премії за грудень 2015 року у розмірі 526,39 грн, тоді як у заяві від 06.06.2021 ОСОБА_1 вже не погоджується з виплаченою їй за відповідний період премією у розмірі 530,38 грн.
Така непослідовність позивача є її особистим правом на власну точку зору, яка нікого ні до чого не зобов'язує.
Закиди ОСОБА_1 про неправильне (завищене) нарахування ОСОБА_6 заробітної плати і премії у грудні 2015 року є втручанням у права іншої особи без її згоди та без наявності відповідних повноважень, а тому відкидаються судом як неприпустимі.
Підсумовуючи усе вищевикладене, суд зазначає, що звернення ОСОБА_1 фактично було розглянуто з дотриманням вимог Законом України "Про звернення громадян", з огляду на що твердження позивача з приводу протиправних дій з боку відповідача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Відтак, у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.
Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 щодо постановлення окремої ухвали, суд виходить з такого.
Приписами статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
Тобто окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому та може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне правопорушення.
Оскільки судовим розглядом будь-яких порушень не виявлено, то відсутні й підстави для реагування в порядку статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до голови Державної служби статистики України (вул. Шота Руставелі, 3, м. Київ, 01601) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун