про залишення позовної заяви без руху
29 листопада 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/7488/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності,
24.11.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач), в інтересах якого звернулась Адвокат Кузнецова Ганна Петрівна (далі - представник позивача), до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області (далі також - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області, яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 нарахованої одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності у сумі 82824,00 гривень;
- стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності у сумі 82824,00 гривень.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновлення позивачу пропущеного з поважних причин строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого зазначено таке.
Про відмову у виплаті нарахованої одноразової страхової виплати позивачу стало відомо з наданої Фондом відповіді №2553/02-3 від 03.06.2021, також просить врахувати, що предметом позову є майнова вимога про стягнення нарахованої, але не виплаченої страхової суми, а також послалася на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а.
Щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд зазначає таке.
До спірних правовідносин застосовується шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності».
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Оцінюючи доводи представника позивача, які наведені в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з наступного.
16.12.2020 до Луганського окружного адміністративного суду вже надходила позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого звернулась адвокат Кузнецова Ганна Петрівна, до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області, в якій, зокрема, просили: визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області щодо невиплати одноразової страхової виплати ОСОБА_1 у розмірі відповідно до частини 2 статті 34 Закону України № 1105-ХІV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції від 01.04.2014, що діяла на день визначення страхового випадку); зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 одноразову страхову виплату у розмірі відповідно до частини другої статті 34 Закону № 1105-ХІV від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції від 01.04.2014, що діяла на день визначення страхового випадку).
Тобто, представник позивача була обізнана про невиплату ОСОБА_1 одноразової страхової виплати ще до подання позовної заяви до суду, а саме: до 16.12.2020.
Отже, станом на 16.12.2020 позивач вже був обізнаний про порушення своїх прав.
Той факт, що, як зазначив позивач, про підстави для невиплати цієї допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності позивач дізнався з листа відповідача від 03.06.2021, що стало підставою для звернення до суду, не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення прав. Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 (справа №127/15035/17), в постанові Верховного Суду від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19).
Таким чином суду не надано жодних доказів щодо поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду з цією позовною заявою.
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою 22.11.2021, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Ціна позову складає 82824,00 грн, судовий збір складатиме 908,00 грн.
Позивачем не надано до суду документу про сплату судового збору, проте заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки страхові виплати є основним джерелом існування для позивача, позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, предметом позову є соціальній виплати.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).
Водночас, статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» визначені умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.
Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або (пункт 1)
позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або (пункт 2)
предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (пункт 3).
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення урегульовані законом.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
Позивачем не надано до матеріалів позовної заяви доказів на підтвердження свого незадовільного майнового стану; відсутності будь-яких інших джерел для існування тощо, а тому суд пропонує позивачу сплатити судовий збір або надати відповідні докази майнового стану на підтвердження неможливості сплати судового збору при зверненні до суду.
Також слід зазначити, що стаття 133 КАС України та стаття 8 Закону України «Про судовий збір» визначає можливість, а не обов'язок відстрочення сплати судових витрат або звільнення від їх сплати.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101; Рахунок отримувача: UA288999980313101206084012499; Код отримувача: 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Відомча ознака: «84» Окружні адміністративні суди.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою;
- документа про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн або надати відповідні докази майнового стану на підтвердження неможливості сплати судового збору при звернені до суду.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.В. Борзаниця