про залишення позовної заяви без руху
29 листопада 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/7448/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали позовної заяви Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, -
24.11.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової академії (м. Одеса) (далі також - позивач) до ОСОБА_1 (далі також - відповідач), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь військової академії (м. Одеса) витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 223 466,92 грн.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн. Ціна позову складає 223466,92 грн, отже позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 3352,00 грн.
Позивачем судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в сумі 3352,00 грн не сплачений.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 3352,00 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101; Рахунок отримувача: UA288999980313101206084012499; Код отримувача: 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Відомча ознака: «84» Окружні адміністративні суди.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач у позовної заяви заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду з позовною заявою, в обґрунтування якого зазначено таке.
В порядку цивільного судочинства Військова академія (м. Одеса) звернулася до Малиновського районного суду міста Одеси із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 223 466,92 грн.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19.10.2021 Військовій академії (м. Одеса) відмовлено у відкритті провадження, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Щодо доводів представника позивача про поважні причини пропуску строку звернення до суду суд зазначає таке.
Дійсно, Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 13.03.2019 у справі № 723/18/17 визначилась щодо предметної юрисдикції даної категорії спорів та фактично вплинула на розгляд справ, що до теперішнього часу перебували в провадженнях судів за правилами цивільного судочинства. Отже, вказана вище постанова на теперішній час стала відправною точкою для спрямування наявних позовних матеріалів до адміністративних судів.
З позовної заяви вбачається, що даний спір стосується публічної служби.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом спору є відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної військовослужбовцем під час виконання військового обов'язку, тому до цих правовідносин визначений місячний строк звернення до суду.
Отже, на підставі наказу начальника Військової академії (м. Одеса) №398 від 26 липня 2016 року відповідача було зараховано курсантом на 1 -й курс навчання до Військової академії та на підставі наказу №42-РС від 26.07.2016 його призначено на посаду курсанта.
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) №199 від 30.08.2016 ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта першого курсу навчання та з 31.08.2015 зараховано на всі види забезпечення за курсантськими нормами.
Наказом начальника Військової академії (м. Одеса) №76-РС від 09.10.2018 згідно рапорту та на підставі протоколу Вченої ради Військової академії №14 від 31.07.2017 у відповідності до абз. 3 п. 3.1 та абз. 8 п. 3.2 Інструкції про порядок переведення, відрахування та поновлення курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 490 від 24.12.1997, солдата ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів «за недисциплінованість». Відповідно до п.п. 36, 277 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008, та п. 2.14 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 170 від 10.04.2009, розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу з солдатом ОСОБА_1 (через службову невідповідність).
09.10.2018 ОСОБА_1 ознайомився з довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з його утриманням, про що свідчить його підпис.
Тобто з дня виключення із списків особового складу Університету та ознайомлення ОСОБА_1 із розрахунком на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням, минуло 3 (три) роки.
Однак позивач тільки у жовтні 2021 року звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою в порядку цивільного провадження.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою 19.11.2021, про що свідчить відбиток календарного штемпеля на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вище викладене, на підставі частини першої статті 123 КАС України судом визнаються неповажними зазначені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, що обумовлює залишення позовної заяви без руху та роз'яснення позивачу права протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися із заявою про зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення коштів на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання:
- документа про сплату судового збору в розмірі 3352,00 грн;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяС.В. Борзаниця