№ 2-5597\10
імям України
18 червня 2010 року Жовтневий районний суд м. Луганська
в складі головуючого - Рябуха Ю.В..
при секретареві -. ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменьшення аліментних платежів,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив змінити розмір стягнутих з нього аліментів на користь відповідача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1\4 частини до 30 грн. щомісячно , посилаючись на те, що він є інвалідом 1 групи „А”, потребує постійного стороннього догляду, у нього різко виражені обмеження життєдіяльності, потребує щоденного лікування, у зв”язку з чим не має можливості сплачувати аліменти в розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги просила їх задовольнити, надала пояснення аналогічні позову.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнала, вказавши, що дійсно відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Ворошиловграда від 2 вересня 1994 року на Ії користь з позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було стягнуто аліменти в розмірі з 1\4 частини від усіх видів заробітку щомісячно. Відповідач вказала, що позивач ОСОБА_2 несвоєчасно сплачує аліменти, у зв”язку з чим утворилася заборгованість. Також Ії донька ОСОБА_4 хворіє, навчається за індивідуальним планом за місцем проживання, потребує щоденного лікування.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд прийшов до нстцупного. с
Судом встановлено, що сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.. 192 СК України розмір аліментів визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено чи збільшено, у разі погіршення здоров”я, зміни матеріального становища однієї із сторін.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовґязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог
Судом встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Ворошиловграда від 2 вересня 1994 року на ОСОБА_3 з позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було стягнуто аліменти в розмірі з 1\4 частини від усіх видів заробітку щомісячно (а.с 4).
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони в шлюбі.
З матеріалів наданих позивачем вбачається, що він є інвалідом 1 групи „А”, потребує постійного стороннього догляду, у нього різко виражені обмеження життєдіяльності, потребує щоденного лікування (а.с.5-12) .
З матеріалів наданих відповідачем ОСОБА_3 вбачається, що Ії донька ОСОБА_4 хворіє, навчається за індивідуальним планом за місцем проживання, потребує щоденного нагляду та лікування.
Враховуючи всі обставини, докази надані сторонами суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладенного та керуючись ст.ст.10,11,60, 212-215 ЦПК України, ст.
ст. 141, 180-183 СК України,
В задоволенню позову ОСОБА_2 відмовити за необгрунтовністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.