Справа №2-396/10
Іменем України
10 червня 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого: Циганаш І.А.
при секретарі: Федоровій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб: ОКП “ Кіровоградського ООБТІ “, Кіровоградської міської ради, Управління Держкомзему у м. Кіровограді Кіровоградської області про розподіл спільного майна подружжя, визнання недійсним рішення третейського суду та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку ,-
ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду, в якому просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 залишивши за відповідачем ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, стягнути з відповідача ОСОБА_5 1/2 частину вартості саморобного причепа 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 15.02.2000 року, 1/2 частину вартості автомобіля Фольцваген Гольф, 1986 року випуску, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 21.09.2001 року, Ѕ частину автомобіля Форд Ескорт 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_3 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 13.08.2002 року, залишивши вказані транспортні засоби у власності ОСОБА_5
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги доповнила, просила суд визнати недійсним рішення третейського суду по справі №4-50/07 від 16.05.2007 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнати недійсним рішення третейського суду по справі № 4-51/07 від 16.05.2007 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_4, скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_3, вказав, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 з 1983 року, в березні 2003 року шлюб між подружжям було розірвано, рішенням Новоукраїнського райсуду Кіровоградської області від 27.03.2007 року за позовом ОСОБА_5 було розподілено спільне майно подружжя, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3. Під час розгляду названої справи їй було відмовлено в прийнятті зустрічного позову щодо розподілу іншого майна подружжя, яке було придбане під час шлюбу та зареєстровано на відповідача, а саме двох земельних ділянок та автотранспорту. Позивачка вказала, що під час проведення попереднього розгляду даної справи, їй, від відповідача, стало відомо, що рішеннями третейського суду від 16.05.2007 року визнано дійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, які були придбані під час перебування у шлюбі з відповідачем ОСОБА_5, та видані державні акти на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 і ОСОБА_3, вважає вказані рішення третейського суду незаконними, такими, що порушують її права, оскільки земельні ділянки були придбані подружжям за час шлюбу і належали їй та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, тобто рішеннями третейського суду від 16.05.2007 року були порушені її права, як співвласника земельних ділянок, будь - яких повноважень щодо розпорядження спільним майном ОСОБА_5 не надавала, а тому вважає, що договори купівлі - продажу земельних ділянок, що укладені між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 є незаконними.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх
задовольнити, посилаючись на обставини, викладених в позові.
Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, пояснив, що з позивачем не проживає з 1998 року, у 2001 році він розірвав шлюб з позивачем, вважає, що офіційно він не проживає з позивачем з 2001 року, автомобілів давно вже не має, спірні земельні ділянки він купив у 2001 році, вони були продані після розірвання шлюбу з позивачем, покупці заперечували щодо оформлення договору купівлі - продажу через нотаріуса, тому вони були оформлені через третейський суд, земельні ділянки продав у 2007 році за 10000 грн. кожну, але точну ціну він не пам'ятає.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, в задоволенні позову просили відмовити, пояснили, що ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_5 земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, у якому проживає її племінниця ОСОБА_7 з чоловіком та дитиною без реєстрації, а ОСОБА_4 - земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, 16.05.2007 року у зв'язку з неналежним оформленням договорів купівлі - продажу та ухиленням ОСОБА_5 від їх нотаріального посвідчення, третейським судом м. Кіровограда за позовами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договори купівлі - продажу зазначених земельних ділянок було визнано дійсними, відповідно до яких отримано виконавчі листи Кіровського райсуду м. Кіровограда, на земельній ділянці по АДРЕСА_1 побудований будинок, а по АДРЕСА_2 зроблено фундамент та коробку будинку, вказані земельні ділянки придбали за 10000 грн. кожну, вважають, що в будь - якому випадку вони є добросовісними набувачами і власниками майна відповідно до чинного законодавства на момент розгляду справи.
Представники третіх осіб ОКП “ Кіровоградського ООБТІ “, Кіровоградської міської ради та Управління Держкомзему у м. Кіровограді Кіровоградської області в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка ОСОБА_8, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст. 22 Кодексу про шлюб та сім”ю м айно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Відповідно до ст. ст. 44 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( в редакції 1969 року, який був чинним на час розірвання шлюбу), шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення в органах запису актів громадянського стану.
Відповідно до ч.2 ст. 60 СК України в важається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя .
Згідно ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою . Частиною 2 цієї норми Закону визначено, що дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового . Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Відповідно до ч.1ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Статтею 70 ч.1 СК України закріплено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В судовому засіданні встановлено, що гр. ОСОБА_5 19 березня 2003 року розірвав шлюб з гр.. ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис за №35 відділом реєстрації актів громадянського стану Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області ( а.с. 9 ).
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна
подружжя встановлено, що за рішенням суду від 21 травня 2001 року між сторонами шлюб було розірвано, однак сторони продовжували проживати у шлюбних стосунках до 19 березня 2003 року, аж поки відповідачка не звернулася і не отримала свідоцтво про розлучення, цей факт визнають сторони ( т. 1 ст. 213 - 215 ).
Судом встановлено, що ОСОБА_5 належали на праві приватної власності земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08.05.2001 року та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2002 року (а.с.7).
Зі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки Науково - дослідного консалтингового підприємства “ Пектораль “ від 06.11.2006 року за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що вартість земельної ділянки складає 5505 грн.
Також як вбачається з листа Відділу ДАІ УМВС України в області від 11.03.2008 року за №10р/2837 за ОСОБА_2 зареєстровані транспортні засоби: легковий автомобіль Фольцваген Гольф, 1986 року випуску, д/н НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 21.09.2001 року, легковий автомобіль Форд Ескорт , 1991 року випуску, д/н НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 11.08.2002 року, саморобний причіп 2000 року випуску, д/н НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 15.02.2000 року ( а.с. 8 ).
З довідки Новоукраїнського РЕВ УДА УМВС України в області від 29.09.2009 року вбачається, що автомобіль Фольцваген Гольф, 1986 року випуску, д/н НОМЕР_2 було переобладнано 21.09.2001 року на автомобіль Фольцваген Пасат, 2.8, державний номер НОМЕР_2, був знятий з обліку 21.09.2001 року для реалізації в межах України, 08.08.2009 року ОСОБА_5 звернувся з заявою про зняття з вибраковкою автомобіля Форд Ескорт, д/н НОМЕР_3, автомобіль не було вибраковано у зв'язку з накладенням арешту 10.06.2008 року Ленінським райсудом м. Кіровограда.
Вказане свідчить про те, що нерухоме майно і рухоме майно, що зареєстроване за ОСОБА_5 набуте подружжям за час перебування у шлюбі і належить ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності.
Згідно висновку №128/1 Науково - дослідної лабораторії судових експертиз від 14.04.2008 року вбачається, що вартість автомобіля Фольцваген Гольф, 1986 року випуску, д/н НОМЕР_2 станом на березень 2003р. могла складати 12605,25 грн. ( а.с. 10).
Згідно висновку №129/1 Науково - дослідної лабораторії судових експертиз від 14.04.2008 року вбачається, що вартість автомобіля Форд Ескорт , 1991 року випуску, д/н НОМЕР_3 станом на березень 2003р. могла складати 15554 грн. ( а.с. 11).
Згідно висновку №130/1 Науково - дослідної лабораторії судових експертиз від 14.04.2008 року вбачається, що вартість саморобний причіп 2000 року випуску, д/н НОМЕР_1 станом на березень 2003р. могла складати 1206 грн. ( а.с. 12).
Враховуючи, що вказане рухоме майно було набуте ОСОБА_5 та ОСОБА_1 за час перебування у шлюбі, тому суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину вартості саморобного причепа, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що складає 603 грн., Ѕ частину вартості автомобіля марки “ Фольскваген Гольф “, 1986 року випуску, державний номер НОМЕР_2, що складає 6302,62 грн. , Ѕ частину вартості автомобіля марки “ Форд Ескорт “, 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_3, що складає 7777 грн.
З державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.01.2008 року вбачається, що ОСОБА_3 згідно рішення третейського суду від 16.05.2007 року належить земельна ділянка площею 929,90 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ( т. 1 а.с. 24 ).
Судом встановлено, що АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_3 на підставі рішення Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 09.06.2008 року №885 ( т. І, а.с. 98 ).
З державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.01.2008 року вбачається, що ОСОБА_4 згідно рішення третейського суду від 16.05.2007 року належить земельна ділянка площею 930 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ( т. 1 а.с. 19 ).
З містобудівних умов і обстеження Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради від 05.08.2009 року за №3472 вбачається, що вони надані
ОСОБА_4 на будівництво 2-поверхового одноквартирного житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_2, яка належить їй згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 10.01.2008 року.
Тобто, аналізуючи наведені норми Закону відповідач ОСОБА_5, укладаючи договори купівлі - продажу земельних ділянок, які є спільною сумісною власністю подружжя, повинен був діяти від імені позивачки ОСОБА_1 за нотаріально посвідченою згодою., в судовому засіданні встановлено, що позивач будь-якої згоди, відповідачу на укладання договорів купівлі-продажу вищевказаних земельних ділянок не надавала., про укладання таких договорів відповідач повідомив в судовому засіданні при розгляді справи про розподіл майна подружжя у Новоукраїнському районному суді Кіровоградської області
Суд вважає безпідставним твердження ОСОБА_5 щодо того, що земельні ділянки ним продані після розірвання шлюбу з позивачем, оскільки відповідно до ч.1 ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Частиною 2 даної норми закріплено, що розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмова і нотаріально посвідчена.
До таких правочинів у відповідності до ст. 657 ЦК України належить договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.
Таким чином, виходячи із наведеного, під час вирішення питання щодо визнання угоди дійсною необхідно з'ясувати обставини закріплені ч.2 ст. 368 ЦК України.
Як вбачається з рішення третейського суду від 16.05.2007 року по справі № 4-50/07 та рішення третейського суду від 16.05.2007 року по справі №4-51/07 ОСОБА_5, відповідач по даній справі, розпорядився майном, а саме земельними ділянками, що було набуте подружжям за час шлюбу і належало на праві спільної сумісної власності на власний розсуд без дотримання вимог, передбачених вищевказаними нормами Цивільного та Сімейного Кодексу.
Згідно цивільної справи №6-164/07 за заявою ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа по рішенню третейського суду вбачається, що в самій справі не має рішення третейського суду від 16.05.2007 року ( справа №4-50/07 ) і згідно договору купівлі - продажу земельна ділянка по АДРЕСА_1 продана ОСОБА_5 ОСОБА_3 за 10000 грн.
Згідно цивільної справи №6-166/07 за заявою ОСОБА_4 про видачу виконавчого листа по рішенню третейського суду вбачається, що згідно договору купівлі - продажу земельна ділянка по АДРЕСА_2 продана ОСОБА_5 ОСОБА_4 за 10000 грн.
Крім цього, вказаними рішеннями третейського суду встановлено, що право власності у ОСОБА_5 виникло із шлюбних та сімейних відносин у зв'язку з чим суд у відповідності до ст. ст. 59, 65 СК України встановлював підстави щодо розпорядженням майном, що були об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Виходячи з цієї обставини, суд мав з'ясувати питання підвідомчості даної справи третейському суду. Так, відповідно до п.4 ч.1ст. 6 Закону України "Про третейські суди", третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин за винятком справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів).
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ. Р ішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване з підстави якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомче третейському суду відповідно до закону.
Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що автомобілі та земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були придбані у період перебування у шлюбі, суд вважає, що позивачка має право на поділ майна.
Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Таким чином, аналізуючи наведене суд вважає позов таким, що базується на Законі та підлягає частковому задоволенню, оскільки позивач просить визнати за нею право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а за цією адресою вже побудований будинок, по АДРЕСА_2 лише встановлений фундамент та зведена коробка, тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 залишивши за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1
Дані правовідносини регулюються ст. ст. 22, 25, 28, 44 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( в редакції 1969 року ), ст. 57, ч. 2 ст. 60, ст. 65, 69, ч. 1 ст. 70, 71 СК України, ст. 3, ч. 1 ст. 21, ст. ст. 181, 186, 183, 187, 188, 330, 381, 388, 368, 369, 657 ЦК України, ст. 22 ЗК України, ЗУ “ Про третейські суди “.
Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 81 грн. ( 51 грн. судовий збір, 30 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи ), а також судовий збір на користь держави у розмірі 346,31 грн. - 1% від ціни позову ( 603 грн. + 6302,62 грн. + 7777 грн. + 20000 грн. - 51 грн. = 34631,62 грн. ) та інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90 грн. ( 120 грн. - 30 грн. ).
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб: ОКП “ Кіровоградського ООБТІ “, Кіровоградської міської ради, Управління Держкомзему у м. Кіровограді Кіровоградської області про розподіл спільного майна подружжя, визнання недійсним рішення третейського суду та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку - задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення третейського суду по справі №4-50/07 від 16 травня 2007 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, яким визнано дійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та визнано право власності за ОСОБА_3 на вказану ділянку.
Визнати недійсним рішення третейського суду по справі №4-51/07 від 16 травня 2007 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, яким визнано дійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та визнано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_4
Скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №008393, виданий на підставі рішення третейського суду від 16 травня 2007 року на ім'я ОСОБА_4 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2.
Скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №008395, виданий на підставі рішення третейського суду від 16 травня 2007 року на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 яка придбана згідно договору купівлі - продажу від 18 червня 2002 року №2374 на ім'я ОСОБА_2, залишивши за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка придбана згідно договору купівлі - продажу від 08 травня 2001 року №1945 на ім'я ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - 10000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - 10000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 Ѕ частину вартості саморобного причепа, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 15 лютого 2000 року, що складає 603 грн. на користь ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 Ѕ частину вартості автомобіля марки “ Фольскваген Гольф “, 1986 року випуску, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 21 вересня 2001 року, що складає 6302,62 грн. на користь ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 Ѕ частину вартості автомобіля марки “ Форд Ескорт “, 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 13 серпня 2002 року, що складає 7777 грн. на користь ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 81 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 346,31 грн. та інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90 грн., а всього: 436,31 грн.
Ухвалу Ленінського райсуду м. Кіровограда про забезпечення позову від 03 червня 2008 р., якою накладено арешт на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, яка придбана згідно договору купівлі - продажу від 18 червня 2002 року №2374 на ім'я ОСОБА_2, на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка придбана згідно договору купівлі - продажу від 08 травня 2001 року №1945 на ім'я ОСОБА_2, на саморобний причеп, 2000 року випуску, державний номер НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 від 15 лютого 2000 року, на автомобіль марки “ Фольскваген Гольф “, 1986 року випуску, державний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 від 21 вересня 2001 року, автомобіль марки “ Форд Ескорт “, 1991 року випуску, державний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 13 серпня 2002 року - скасувати.
Заява про апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Кіровоградському апеляційному суду через Ленінський райсуд м.Кіровограда.
Суддя Ленінського
райсуду м. Кіровограда Циганаш І.А.