Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області
Справа № 483/1750/21
Провадження 1-кп/483/192/2021
Іменем України
30 листопада 2021 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021150010000288 від 27 серпня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Олександрівка Комінтернівського району Одеської області, є громадянином України, одруженим, має на утриманні двох малолітніх дітей, з професійно-технічною освітою, на момент вчинення злочину проходив військову службу за контрактом на посаді радіотелефоніста відділення управління командира батареї взводу управління командира батареї гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , є раніше не судимим, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 не з'явився вчасно на службу без поважних причин в умовах особливого періоду за наступних обставин.
31 травня 2019 року ОСОБА_4 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України та наказом командира військової частини НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_2 , наказом командира якої № 29-РС від 31 травня 2019 року його було зараховано до списків особового складу зазначеної частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду кухаря їдальні взводу матеріального забезпечення, а наказом № 55-РС від 21 травня 2020 року - на посаду радіотелефоніста відділення управління командира батареї взводу управління командира батареї гарматної артилерійської батареї зазначеної військової частини.
З моменту видання виконуючим обов'язки Президента України Указу «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від 17 березня 2014 року на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу, про що обвинуваченому ОСОБА_4 достеменно було відомо.
13 серпня 2021 року о 08 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби, без поважних на те причин, в умовах особливого періоду, не з'явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 та в подальшому перебував за її межами та проводив час на власний розсуд до 28 вересня 2021 року, коли він добровільно з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві та повідомив про себе як військовослужбовця, що ухиляється від військової служби.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в інкримінованому йому нез'явленні вчасно на службу без поважних причин винним себе визнав повністю та дав показання про те, що дійсно у серпні 2021 року не з'явився вчасно до місця проходження служби, у зв'язку із особистими справами. У вчиненому щиро кається.
За згодою учасників судового розгляду відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються.
Роз'яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.
Аналізуючи досліджені у провадженні докази та оцінюючи їх у сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину і кваліфікує дії ОСОБА_4 як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - за ч. 4 ст. 407 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує, що він вчинив тяжкий злочин, його особу, а саме те, що він є раніше не судимим, характеризується позитивно, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та щире каяття обвинуваченого - як обставину, що його пом'якшує.
Суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 4 ст. 407 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Цивільний позов у провадженні не заявлено, речових доказів, судових витрат немає.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року від дня проголошення вироку не вчинить нового злочину та виконуватиме покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: