Справа № 459/1302/21
03 листопада 2021 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
Позивач звернулася в суд та просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу).
Свої вимоги мотивує наступним.
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі.
Відповідач залишив сім'ю та почав проживати з іншою жінкою.
Вона хворіє, систематично перебуває на стаціонарному лікуванні, перенесла оперативне втручання, їй встановлено ІІІ групу інвалідності.
Вона потребує постійного лікування та придбання ліків, на що їй не вистачає соціальної пенсії.
На її прохання відповідач надає їй по 1000грн.
Однак дана сума є незначною з огляду на актуальні ціни.
В свою чергу, відповідач працював шахтарем та отримує пенсію, регресні виплати, а також має магазин та пасіку.
Останній придбав другий автомобіль, що свідчить про його високі доходи.
Представник позивачки - адвокат Мартинюк О.І. подала заяву, в якій позов підтримала, просила розгляд справи проводити у її відсутності.
Відповідач в судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності та відзиву не позов не подав.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із свідоцтва про шлюб встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 10.11.1973р.
Позивачці встановлено ІІІ групу інвалідності.
Також, ОСОБА_1 в період з 19.01.2016р. по 20.01.2016р., з 02.03.2016рн. по 30.03.2016р., з 31.03.2016р. по 11.04.2016р., 13.04.2016р. по 08.07.2016р., з 15.08.2017р. по 25.11.2017р. перебувала на стаціонарному лікуванні.
З довідки від 21.04.2021р. встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком, сукупний розмір якої за період з січня 2020 року по квітень 2021 року становить 35256,88грн.
Таким чином, середньомісячний дохід позивачки за цей період становить 2203,55грн.
За положеннями частин другої-четвертої статі 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, хто є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, хто досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право на утримання після розірвання шлюбу регламентується статтею 76 СК України, за змістом якої розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу; після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу; особа має право на утримання і тоді, коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.
Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов'язання на утримання одного з подружжя можуть призначатися за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, зокрема: перебування у зареєстрованому шлюбі або після розірвання шлюбу - якщо особа стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу, а також коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового мінімуму рівень матеріального забезпечення.
Таким чином право на утримання (аліменти) має зазначена вище непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 11.10.2018р. у справі №161/16931/16-ц
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», на 2021 рік визначено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
З наявних у справі доказів встановлено, що розмір пенсії позивачки є незначно вищим за прожитковий мінімум для відповідної категорії осіб.
Разом з тим, остання хворіє та потребує постійного лікування, а розмір її доходу є незначним і не надає їй змоги забезпечити лікування, оскільки окрім лікування останній необхідно забезпечити мінімальний рівень життя (продукти харчування, гігієни, витрати на комунальні послуги), які потребують суттєвих витрат.
Таким чином, суд визнає, що позивачка є непрацездатною та її дохід є недостатнім для забезпечення мінімального рівня життя, з огляду на що остання потребує матеріальної допомоги.
Судом встановлено, що відповідач отримує дохід від підприємницької діяльності, пенсійне забезпечення, соціальні виплати. В свою чергу, відповідач в судове засідання не прибув та не спростував зазначених обставин. Із зазначеного суд дійшов висновку, що відповідач має змогу надавити допомогу позивачці.
Тому, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на її утримання.
В той же час, суд не погоджується з визначеним позивачкою розміром аліментів та визначає такі стягнення в розмірі 1/8 частини всіх видів його доходу (заробітку), що буде достатнім для належного забезпечення останньої.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання (аліменти) в розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28.04.2021р.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: М. Я. Адамович