Рішення від 29.06.2010 по справі 2-485

Копія

Справа № 2-485

2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року Долинський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Бондарчука Р.А.,

при секретарі Олійник Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Долинська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення відсотків за договорами позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим , що у 2000 році він позичив відповідачу кошти в сумі 3900 доларів США, які відповідач зобов'язувався повернути до 30.12.2005 року, що підтверджується наданою відповідачем розпискою. Строк повернення боргу закінчився, але відповідач до цього часу кошти не повернув. Крім того 25.10.2008 року він позичив відповідачу кошти в сумі 300 доларів США, які відповідач зобов'язувався повернути до 25.11.2008 року. Рішенням Долинського районного суду від 10.03.2010 року стягнуто з відповідача 35912,70 грн. основного боргу. Проте, під будь-яким приводом він ухиляється від виконання свого обов'язку. Отже, відповідач, крім суми позики, зобов'язаний повернути позивачеві три відсотки річних від простроченої суми за весь час прострочення .

За розрахунками позивача три відсотки річних від простроченої суми складає:

- 3900 доларів США: 100 х 0,008% (відсоткова ставка за добу ) х 1571 добу (з 01.01.2006 року по 20.04.2010 року - час прострочення) = 490,15 доларів США;

- 300 доларів США : 100 х 0,008% (відсоткова ставка за добу ) х 511 діб (з 25.11.2008 року по 20.04.2010 року - час прострочення) = 13,12 доларів США.

Таким чином, загальна суму заборгованості відповідача перед позивачем становить 503,27 доларів США х 7,9258 грн. (вартість долару США за курсом НБУ на день звернення з позовом до суду) = 3988,86 грн.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача на його користь 3% річних від простроченої суми та понесені ним судові витрати по справі.

Відповідач позов не визнав, суду пояснив, що фактично він позичив у ОСОБА_1 3000 доларів США, фактично в розписці зазначив суму боргу 3900 доларів США, з яких 900 доларів США і є сумою, які він погодився платити за позику в якості відсотків. Кошти передавали та писали розписку в присутності юристів ОСОБА_5. та ОСОБА_6, а також свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які і поставили свої підписи в розписці. Стосовно іншої розписки від 25.10.2008 року на 300 доларів США, пояснив, що вказану суму боргу повернув, проте розписку не забрав, оскільки з позивачем перебував в дружніх стосунках і не розраховував, що останній буде звертатись до суду. Доповнив, що основну суму боргу збирається повернути найближчим чином, після збору сільгосппродукції, оскільки він займається сільським господарством.

Свідок ОСОБА_3, суду пояснив, що перебуває з відповідачем близько 15 років в дружніх стосунках. Також знає і ОСОБА_1, той був його директором, в той час, коли він працював у житлово-комунальному управлінні м. Долинська. Зазначив, що був присутній разом з ОСОБА_4 в той час, коли ОСОБА_2 позичав кошти у ОСОБА_1. Фактично перший брав у борг 3000 доларів США, проте зразу записали і про необхідність повернення відсотків 900 доларів США, тобто на загальну суму 3900 доларів США. Коли точно укладався договір, він навіть приблизно не може пригадати.

Свідок ОСОБА_4 дав суду аналогічні свідчення.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

За даними копії розписок, відповідач ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 3900 та 300 доларів США, які зобов'язується повернути до 30.12.2005 року та 25.11.2008 року (а.с. 6-7).

З рішення Долинського районного суду вбачається, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 35 912 грн. 70 коп. заборгованості за договорами позики.

Станом на 20.04.2010 року Національним банком України встановлено офіційний курс гривні до іноземних валют, а саме 100 доларів США еквівалентні 792,59 грн. (а.с. 8).

Позивачем понесені судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., що підтверджується квитанціями (а.с. 2, 3).

У відповідності до ст. 1046 ч. 2 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 1047 ч. 2 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

За умовами ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

За таких підстав позов підлягає частковому задоволенню і з стягненням суми боргу в гривневому еквіваленті відповідно до курсу долару США.

Таким чином, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що сторони перебували в договірних відносинах, позикодавцем договірні умови виконані, позичальнику була надана грошова позика, але позичальник не виконав зобов'язань відповідно до умов договору та не повернув позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, тобто порушив грошові зобов'язання, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по відсоткам становить 3988,86 грн., які підлягають стягненню з відповідача, а тому заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що з основною сумою боргу він записав зразу й відсотки і вказані обставини підтверджуються показами свідків. Проте, в силу положень ст. 208 ч. 1 п. 3, ст. 218 ч. 1 абз. 2 ЦК України, рішення суду в даному випадку не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. За таких підстав суд не приймає до уваги свідчення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стосовно обставин написання розписки, так як згідно вимог цивільного законодавства при укладенні договорів позики окремо повинна зазначатися сума боргу, окремо відсотки.

Відповідно до вимог ст. 638 ч. 1 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому суд виходить з положень ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по справі пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відсотки за прострочення грошового зобов'язання на загальну суму 3988,86 грн., судовий збір в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього на суму 4159,86 грн.. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом

20-ти днів апеляційної скарги.

Головуючий суддя: (підпис).

Копія вірна.

СУДДЯ ДОЛИНСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ Р.А. БОНДАРЧУК

Попередній документ
10148433
Наступний документ
10148435
Інформація про рішення:
№ рішення: 10148434
№ справи: 2-485
Дата рішення: 29.06.2010
Дата публікації: 18.03.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Долинський районний суд Кіровоградської області
Категорія справи: