Справа № 1-47
2010 року
17 червня 2010 року
Вільшанський районний суд
Кіровоградської області
в складі:
головуючого судді: Гольші О.А.
при секретарі: Сачко О.С.
з участю прокурора: Топонар Н.С.
захисника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Вільшанка кримінальну справу по обвинуваченню:
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Душанбе республіки Таджикистан, жителя АДРЕСА_1 росіянина, громадянина республіки Таджикистан, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного, несудимого
- у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України,
ОСОБА_2 вчинив погрозу вбивством, при якій були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
Злочин скоєний за таких обставин.
30 січня 2010 року, близько 05.30 годин, в с. Сухий Ташлик Вільшанського району Кіровоградської області, в кімнаті будинку ОСОБА_3 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ґрунті неприязних відносин виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 схопив лівою рукою за шию ОСОБА_3 та став її здавлювати. Після чого ОСОБА_2, з метою викликати у ОСОБА_3 побоювання за своє життя, взяв в праву руку два кухонних ножі та приставив їх до горла ОСОБА_3 та при цьому її пригрозив, що якщо вона буде виганяти його з будинку, то він її позбавить життя. Потім ОСОБА_2 вивів ОСОБА_3 в іншу кімнату та відпустив її. Своїми діями ОСОБА_2 викликав у ОСОБА_3 реальні підстави побоюватися за своє життя та здійснення цієї погрози.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінуємого йому злочину визнав повністю. Суду показав, що злочин скоїв при вищевказаних обставинах.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненому, його вина в повному обсязі пред'явленого обвинувачення підтверджується зібраними по справі, перевіреними у судовому засіданні доказами, об'єктивність і достовірність яких у суду не викликає сумнівів.
Висновки суду про винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 29 січня 2009 року вона та її співмешканець ОСОБА_2 посварилися і вирішили проживати окремо один від одного. Після сварки ОСОБА_2, випросивши в неї гроші пішов з дому. Через деякий час повернувся додому в стані алкогольного сп»яніння і висловлювався в її адресу образливими словами. Так як він перебував в стані алкогольного сп»янінни, то він заснув в другій кімнаті будинку, а вона лягла відпочивати з дітьми на дивані.
30 січня 2010 року, близько 05.30 години, вона прокинулась від того, що підсудний ОСОБА_2 почав стискати своєю лівою рукою її за шию, що заважало їй дихати. Потім, він тримаючи в правій руці два кухонних ножа приставив їх до її шиї і при цьому сказав, що заріже її. Вона злякалась за себе та за своїх дітей. Вона реально сприйняла його погрозу, після чого вона схопила обома руками за леза ножів та відвела їх в сторону від горла ї внаслідок цього порізала на правій руці вказівний палець. В цей час прокинулась її сестра, ОСОБА_4, яка також спала в тій же кімнаті. Вона зробила ОСОБА_2 зауваження, але останній пригрозив їй та сказав, щоб вона залишалась на місці. Після цього, вона з підсудним за його вказівкою перейшли в іншу кімнату. ОСОБА_2 перев»язав їй травмованого пальця. Через деякий час до неї прийшла її матір ОСОБА_5 та працівники міліції.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона 29 січня 2010 року в нічний час вона лягла відпочивати на підлозі в одній кімнаті разом з сестрою ОСОБА_3 та дітьми, так як співмешканець сестри ОСОБА_2 вчинив сварку з нею та перебував в стані алкогольного сп»яніння.
30 січня 2010 року, близько 05.30 години, вона прокинулась від крику сестри. Вона побачила як ОСОБА_2 сидів зверху на ОСОБА_3, а остання лежала на спині. Вона хотіла його заспокоїти та забрати ножі, але ОСОБА_2 крикнув на неї, щоб вона сиділа на місці бо він всіх заріже. Після чого ОСОБА_3 схопила правого рукою за леза ножів. Вона просила підсудного, щоб він забрав ножі і в цей час ОСОБА_2 потягнув на себе ножі. Після цього почула як сказала сестра, що порізала руку. На кухні вона бачила, що в ОСОБА_3 був порізаний вказаний палець на правій руці і ОСОБА_2 допомагав бинтувати порізаний палець. Після цього, вона пішла до домоволодіння своєї матері, ОСОБА_5 і розповіла їй про вказану подію.
Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2, яка підтверджується сукупністю зібраних в матеріалах справи та досліджених безпосередньо в ході судового розгляду доказів.
Згідно протоколу огляду місця події від 30.01.2010 року, в будинку домоволодіння ОСОБА_3 було виявлено та вилучено два ножі (а.с.7).
Відповідно постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів від 20.02.2010 року, було визнано та прилучено до справи як речові докази два ножі (а.с.39).
Згідно протоколу №14 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп»яніння від 30 січня 2010 року, ОСОБА_2 знаходився в стані сп»яніння внаслідок вживання алкоголю (а.с.16).
Відповідно акту судово-медичного дослідження №20 від 01 лютого 2010 року та висновку експерта №1 від 04 лютого 2010 року, в потерпілій ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: рана в області другого пальця правої кисті. Дане ушкодження відносяться до категорії легких (а.с.17, 42).
Аналізуючи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний вчинив погрозу вбивством, при якій були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.129 КК України.
Злочин вчинено умисно, оскільки підсудний передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків від своїх дій та бажав їх настання, про що свідчать його покази під час досудового та судового слідства.
Призначаючи покарання підсудному у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Стаття 12 КК України відносить злочин, кваліфікований за ч.1 ст.129 КК України, до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному є: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставинами, що обтяжують покарання підсудним у справі є: скоєння злочину в стані алкогольного сп»яніння.
Згідно довідки лікарів Вільшанської ЦРЛ, ОСОБА_2 у зв»язку із вживанням алкоголю знаходиться із згубними наслідками та перебуває на обліку в лікаря-нарколога, в лікаря-психіатра на обліку не знаходиться (а.с.54).
Згідно довідок ВІТ при УМВС України в Кіровоградській області та ЦОДІ ДІТ МВС України, ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.55, 56).
За місцем проживання підсудний характеризується посередньо (а.с.52).
Призначаючи міру покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності злочину, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності та вважає за можливе призначити ОСОБА_2 міру покарання у вигляді обмеження волі, однак, від призначеного покарання звільнити з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.
Дана міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Судових витрат по справі немає.
Речові докази по справі: два ножі, які зберігаються при справі - підлягають знищенню, як такі, що не являють собою матеріальної цінності (а.с.39).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323-324, 335 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.129 КК України та призначити покарання два роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.
У відповідності до ст.76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписку про невиїзд.
Речові докази по справі: два ножі, які зберігаються при справі - знищити, як такі, що не являють собою матеріальної цінності (а.с.39).
Вирок може бути оскаржений в Кіровоградський апеляційний суд через Вільшанський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя