Ухвала від 25.11.2021 по справі 902/560/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"25" листопада 2021 р. м. Вінниця Cправа № 902/560/20(902/1142/21)

Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., за участю секретаря судового засідання Сичука І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КХФ-Петрашівське" (вх.канц. № 01-40/13/21) про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2021 року до Господарського суду Вінницької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "КХФ-Петрашівське" надійшла заява (вх.канц. № 01-40/13/21) про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланецького" та до Фермерського господарства "Ланецького" про визнання договорів оренди земельних ділянок припиненими.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021 року заяву розподілено судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 18.11.2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КХФ-Петрашівське" (вх.канц. № 01-40/13/21 від 16.11.2021 року) про вжиття заходів забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.11.2021 року.

В судовому засіданні 25.11.2021 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КХФ-Петрашівське" правом участі не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Процесуальним законом не визначено особливої форми заяви про забезпечення позову, яка подається до моменту звернення з відповідним позов до суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.ст. 76-78 ГПК України).

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач посилається на те, що основним видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "КХФ-Петрашівське" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланецького" є вирощування зернових культур на орендованих земельних ділянках, що належать фізичним особам на праві власності.

На протязі 2019 -2021 років ТОВ "Ланецького" уклало договори оренди земельних ділянок (паї) що розташовані на території Плисківської та Андрушівської сільських рад Погребищенського району Вінницької області з власниками земельних ділянок, загальною кількістю 400 шт. площею 866,72 га, право оренди за цими договорами було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

01.09.2021 року між ТОВ "Петрашівське" та ТОВ "Ланецького" були укладені 400 договорів суборенди земельних ділянок на площу 866,72 га. право суборенди за цими договорами було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За твердженнями позивача, при укладені договорів суборенди відповідач гарантував, що земельні ділянки є у його володінні та користуванні і він має повноваження передавати її в суборенду на підставі пункту 32 Договору оренди.

Однак, як стало відомо земельні ділянки які ТОВ "Ланецького" передало в суборенду ТОВ "КХФ-Петрашівське" у 2019 році знаходились в користуванні ФГ "Ланецького" на підставі договорів оренди які були розірвані за згодою сторін.

При цьому, колишні власники ФГ "Ланецького" звернулися зі скаргою до Колегії міністерства юстиції України про скасування, без рішення суду, реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, рішення державних реєстраторів за якими було зареєстровано право оренди за ТОВ "Ланецького» та суборенди земельних ділянок за ТОВ "КХФ-Петрашівське".

Відновлення реєстрація права оренди без рішення суду на підставі розірваного договору порушує права та законні інтереси як позивача так і власника користування і розпорядження своєю земельною ділянкою.

Враховуючи те, що ФГ "Ланецького" фактично відновило своє право оренди за правочином який розірваний, а ці ділянки знаходяться в суборенді ТОВ "КХФ-Петрашівське" тому необхідно усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками позивачу шляхом визнання припиненими договорів оренди землі, укладені між Відповідачем та власниками спірних земельних ділянок.

За твердженнями позивача, внаслідок задоволення скарги позивач втратить зареєстроване право суборенди на земельні ділянки, що вплине на можливість господарювати, реалізовувати сільськогосподарську продукцію, отримувати прибуток, розпоряджатися ним, сплачувати податки як сільськогосподарський товаровиробник, виконувати обов'язки за договорами суборенди. Крім того це порушує права власників земельних ділянок на вільне розпорядження своєю власністю.

Як зазначає позивач, йому стало відомо, що Міністерством юстиції України вже було прийнято Наказ №3564/5 від 07.10.2021 року за скаргою колишніх засновників ФГ "Ланецького" за змістом якого скасовано рішення державних реєстраторів які зареєстрували право суборенди за ТОВ "КХФ-Петрашівське" відносно ряд земельних ділянок.

Отже, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а тому необхідно заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо припинення права оренди, суборенди, права користування земельними ділянками та відчуження права оренди земельних ділянок, право суборенди або користування які належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ланецького" (ідентифікаційний код юридичної особи 42327732), право суборенди, оренди або користування які належить Товариству з обмеженою відповідальністю "КХФ-Петрашівське" (ідентифікаційний код юридичної особи 36532083) до вирішення спору в суді.

У зв'язку із цим, на думку позивача є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття певних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Товариства, за захистом яких до суду буде подано позов.

Однак, доводи позивача в силу вимог ст. ст. 73, 74, 77-80 ГПК України не обґрунтовано належними засобами доказування.

Так, до поданої заяви у додатках не долучено жодного доказу.

Суд зауважує, що будь - які докази зі спливом певного проміжку часу втрачають свою достовірність (п. 116 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Темченко проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 30579/10).

Суд позбавлений можливості вживати заходи забезпечення позов лише на основі письмових пояснень заявника.

Таким чином, наведені у заяві про забезпечення позову доводи є необґрунтованими належними та допустимими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства зазначає, що посилання заявника на можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду безумовно та переконливо не свідчить про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову.

Тому, заява про вжиття заходів до забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 2, 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КХФ-Петрашівське" про вжиття заходів забезпечення позову (вх.канц. № 01-40/13/21 від 16.11.2021 року) шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (Міністерства юстиції України та його територіальних органів, комісій, колегій, офісу протидії рейдерству, ДП "Національні інформаційні системи", органів місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій), а також нотаріусам, технічним адміністраторам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо припинення права оренди, суборенди, права користування земельними ділянками та відчуження права оренди земельних ділянок, права суборенди або користування які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ланецького" (ідентифікаційний код юридичної особи 42327732), права суборенди оренди або користування які належить Товариству з обмеженою відповідальністю "КХФ-Петрашівське" (ідентифікаційний код юридичної особи 36532083) до вирішення спору в суді.

2. Копію ухвали направити сторонам в електронній формі на офіційні електронні адреси; за відсутності офіційної електронної адреси - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв'язку за наступними адресами: sss999s5919@gmail.com, callcentre@minjust.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 29.11.2021 року.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Ухвалу складено - 29.11.2021 року.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ТОВ "КХФ- Петрашівське" (вул. Центральна, буд. 6А, с. Даньківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23610)

3 - ТОВ "Ланецького" (вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252)

4 - ФГ "Ланецького" (вул. Центральна, буд. 2, с. Плисків, Погребищенський район, Вінницька область, 22252)