Справа № 936/989/21
Закарпатський апеляційний суд
25.11.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/484/21, за апеляційною скаргою начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 08.10.2021.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 Мукачівського РУП ГУ НП у Закарпатській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1 , в певний час доби з 22 до 06 год. наступного дня, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з незакінченою середньою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, не працюючого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.321 КК України.
На підозрюваного ОСОБА_8 покладені обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду (слідчого судді) на їх першу вимогу; не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали встановлено до 06.12.2021 включно.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_9 усвідомлюючи, що «металічна ртуть» є отруйною речовиною, посягаючи на встановлений законом порядок обігу небезпечних хімічних речовин та охорону здоров'я населення, всупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України №1287 «Про затвердження переліку особливо небезпечних хімічних речовин, виробництво яких підлягає ліцензуванню» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №438 від 13.07. 2016), маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут отруйних речовин, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах (час, місце та спосіб), незаконно придбав та зберігав у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, згідно висновку експерта №СЕ-19/107-21/8533-ФХД від 08.10.2021, отруйну речовину - ртуть металічну масою брутто 4348,9 кг, яку 07.10.2021 приблизно в 10 год., перевозив у належному йому на праві користування транспортному засобі марки «Skoda» моделі «Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був виявлений та
-2-
затриманий поліцейськими на 717 км + 500 метрів на автодорозі М06 сполученням «Київ-Чоп» біля дорожньої поліцейської станції «Нижні Ворота» в межах села Нижні Ворота Мукачівського району Закарпатської області, які в ході огляду місця події і вилучили в нього вказану ртуть металічну.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.321 КК України.
Необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.321 КК України, яке відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а також з урахуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Ухвала слідчого судді мотивована обґрунтованістю підозри ОСОБА_8 у вчиненні передбаченого ч.4 ст.321 КК України кримінального правопорушення та наявністю передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. При цьому слідчим суддею констатовано про недоведеність існування заявлених слідчим ризиків незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень, а також недостатності застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Тому, з урахуванням тяжкості інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, встановлений в ході судового розгляду ризик, відомості, що характеризують особу підозрюваного, який має сім'ю та малолітню дитину на утриманні, майновий стан підозрюваного, який не працює, однак має постійне місце проживання, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню. Посилаючись на викладені в клопотанні слідчого доводи стверджує, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не буди сприяти забезпеченню завдань кримінального провадження та дотриманню підозрюваним процесуальних обов'язків, а наведені в клопотанні ризики є обґрунтованими. Разом з тим, зазначає, що аналіз особистості ОСОБА_8 , вказує на байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігнорування громадських інтересів, відсутність соціальної пристосованості в суспільстві. Окрім того зазначає, що підозрюваний ОСОБА_8 є працездатним, однак постійного місця роботи, а відтак, і постійного джерела доходів не має і даних, які б свідчили про неможливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою щодо підозрюваного ОСОБА_8 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних
-3-
фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді від щодо ОСОБА_8 відповідає.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що слідчим СВ ВП №2 Мукачівського РУП ГУ НП у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071090000089 від 07.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.321 КК України.
07.10.2021 ОСОБА_8 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, а 08.10.2021 його повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.321 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 08.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, строком до 06.12.2021.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
У порядку ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного,
-4-
обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_8 , вислухана думка прокурора, ініціатора клопотання та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу - тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Обставини справи та дані про особу ОСОБА_8 свідчать, що зазначені ризики нічим не підтверджені, а одна лише тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється останній не може вважатись виключною підставою для попереднього ув'язнення підозрюваного.
Разом з тим, з урахуванням існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, а саме, домашнього арешту в певний період доби. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя поклав на ОСОБА_8 й певні обов'язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій, зокрема: прибувати до слідчого, прокурора або суду (слідчого судді) на їх першу вимогу; не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
-5-
Висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до ОСОБА_8 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах справи. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст.ст.176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків з числа передбачених ст.177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_8 саме цього виключного запобіжного заходу колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст.177 КПК України лише у такий спосіб.
Так, сам по собі факт вчинення інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, чи вчинення іншого кримінального правопорушення, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов'язків і на такі не посилався прокурор під час розгляду клопотання слідчим суддею та в апеляційній скарзі. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв'язку з чим до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості злочину та його наслідкам, і підстав вважати його м'яким, не має.
В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні №7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких він просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.
-6-
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді; положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу начальника Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області від 08.10.2021 про відмову у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 Мукачівського РУП ГУ НП у Закарпатській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту до 06.12.2021 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й, відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: