Справа № 451/1685/21
Провадження № 3/451/1037/21
іменем України
29 листопада 2021 року місто Радехів
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П. розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, освіта вища, ФОП ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (Радехівська міська ОТГ),
за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 691896 від 09.11.2021 р., ОСОБА_1 09.11.2021 р. о 14 год. 50 хв. за адресою АДРЕСА_2 допустила до роботи продавця ОСОБА_2 , за відсутності сертифікату про вакцинацію, негативного ПЛР тесту чи інших документів щодо протидії COVID-19, чим порушила п. 1 п. 4 протоколу №27 ТЕБ і НС від 13.10.2021 року ЛОДА.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статтей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст. 44-3 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даними статтями у судовому засіданні не є обов'язковою.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне провадження по справі закрити з наступних підстав.
Об'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони здоров'я населення.
Безпосередній об'єкт - встановлені Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб, іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування правила дотримання карантину. Для цілей статті 44-3 КУпАП рішеннями органів місцево самоврядування є нормативно-правові акти: рішення сесії місцевої ради, рішення виконавчого комітету місцевої ради.
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 691896 від 09.11.2021 р. на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП є покликання на порушення «п. 1 п. 4 протоколу ТЕБ і НС від 13.10.2021 року ЛОДА».
Відповідно до с. 1 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 з наступними змінами і доповненнями, місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Протокол комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій не є законодавчим актом, або ж рішенням органу місцевого самоврядування, місцевої ради чи її виконавчого комітету.
Документів, які б підтверджували делегування Львівською обласною радою місцевій раді відповідних повноважень щодо дотримання правил карантину, до адмінпротоколу не додано.
Диспозиція норми ч. 1 ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06.04.2000 року, серед основних принципів профілактики інфекційних хвороб є дотримання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних правил і норм при здійсненні будь-яких видів діяльності.
Згідно ст. 29 цього Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в ухиленні (порушенні) особи від правил, передбачених Законом України Про захист населення від інфекційних хвороб, іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №691896 від 09.11.2021 р. не вказане правильне посилання на конкретну норму закону щодо дотримання вимог в умовах карантину, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності.
В Україні є чинним принцип презумпції невинуватості, запроваджений нормами ст. 62 Конституції України. Вказаний принцип презумпції невинуватості стосується здебільшого висунення особі кримінального обвинувачення.
Однак, Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.2005 року у справі «Салов проти України», заява № 65518/01, п. 65 зазначив, що поняття «обвинувачення» має «автономне» значення; воно повинно розумітися в сенсі Конвенції, а не лише в контексті його значення в національному праві. Таким чином, воно може визначатися як «офіційне повідомлення особи компетентним органом державної влади, в якому стверджується, що особа вчинила кримінальний злочин», визначення, яке також відповідає поняттю «спливу важливі наслідки для стану підозрюваного».
Інших доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, суду не надано.
Крім того, в протоколі серії ВАБ №691896 від 09.11.2021 р. вказано про допущення до роботи продавця ОСОБА_2 , проте до матеріалів справи не долучено доказів, які б вказували на трудові відносини ОСОБА_2 з ФОП ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі слід закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки адміністративне стягнення не застосовується, тому судовий збір до стягнення не підлягає.
Керуючись ст. ст.156, 247, 284 КУпАП,-
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
СуддяО. П. Патинок