Справа № 638/9282/21
Провадження № 3/638/2611/21
26 листопада 2021 року Суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвіра Д.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції у Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживає (перебуває) за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 119430 зазначено, що 13.06.2021 о 01:10 годині в м. Харкові, вул. Клочківська, 283, водій керувала т.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінці, що не відповідає обстановці, нестійка хода), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився в присутності 2-х свідків, чим порушила п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, клопотанням, яке було передано з канцелярію суду 02.07.2021, просив розглянути справу за його відсутності.
Захисник Лозовой С.В. в судове засідання не з'явився, 21.10.2021 надав через канцелярію суду клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обґрунтовуючи тим, що відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Так, диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає три окремих склади адміністративного правопорушення, а саме: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз'яснень, наданих у пункті 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за статтею 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, також передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року. Так, згідно з вказаним Порядком, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З наданих до суду матеріалів вбачається що підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції немає, тобто будь-які порушення правил дорожнього руху з боку водія, або інші підозрілі дії на підставі яких провадиться зупинка транспортних засобів відсутні.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу. Протягом години він декілька разів проходив огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за місцем зупинки за допомогою застосування газоаналізатора Drager Alcotest. Жодного разу йому не повідомляли про результат.
Враховуючи те, що він жодного разу не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, протягом години, ОСОБА_1 декілька разів проходив огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за місцем зупинки за допомогою застосування газоаналізатора Drager Alcotest, але жодного разу йому не повідомляли про результат та він не висловлював незгоду з його результатами, вважаю, що формальне запропонування поліцейським проїхати до медичного закладу охорони здоров'я для проведення огляду в закладі охорони здоров'я без повідомлення йому результатів Drager Alcotest, та з відсутністю його незгоди є грубим порушення вимог ст. 266 КУпАП та вважається недійсним. Крім того, такі дії поліцейських є порушенням хронології порядку виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння, що є порушенням норм чинного законодавства.
Крім того, працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 положення ст 268 КУпАП відповідно до яких особа, що притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Також, ОСОБА_1 не були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, відповідно до яких особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.
При цьому, статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. За приписами п. 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 5 5,56,59.6З Конституції України, статтею 268 КУпАП повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З відеозапису також вбачається, що на ньому не зафіксовано увесь процес оформлення матеріалу, а саме: не зафіксована підстава зупинки вищезазначеного авто, не зафіксована роз'яснення водію підстави зупинки, положення ст. 268 КУпАП, складання і підписання протоколу про адміністративне правопорушення.
Слід зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 5 розділу II «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», затверджено наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). За змістом підпунктів 1) та 2) п. 1 розділу VII Інструкції № 1026 поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відео реєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.
Зазначені норми направлені на забезпечення об'єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації у якості доказів у суді. Зазначене вбачається із положень п. 2. розділу І Інструкції № 1026, відповідно до якого застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, що за допомогою відео реєстратора повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення.
Тобто, на відеозаписі з місця події від 13.06.2021 факту роз'яснення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, її прав згідно з вимогами вищевказаних положень КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, беззаперечно свідчить про те, що права, передбачені ст. 268, ст. 63 Конституції України, ОСОБА_1 працівниками поліції роз'яснені не були, що підтверджено відсутністю такого підпису у протоколі.
Вказані обставини свідчать про порушення права на захист особи, яке гарантоване Конституцією України.
З огляду на викладене, вимоги КУпАП та Інструкції № 1376 поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 149129 від 06.05.2021 за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не виконані, в той час як законодавець покладає обов'язок щодо збирання доказів саме на посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції) (ч. 2 ст. 251, п.1 ч. 1 ст. 255 КУпАП).
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23 рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України - презумпції невинуватості.
Оскільки положеннями КУпАП не містять визначення та порядку визнання допустимості доказів по справі, існує необхідність в застосуванні принципу аналогії закону в цьому провадженні.
Враховуючи, що за практикою ЄСПЛ, дане адміністративне правопорушення має кримінально - правовий зміст, слід звернутись до положень Кримінального процесуального кодексу, що регулюють питання допустимості доказів.
При цьому, КУпАп та КПК України не містить заборони на використання або застосування аналогії закону.
Згідно з 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. За приписами ч. 2 вказаної статті суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: п. 3 - порушення права особи на захист; п. 4 - отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
На підставі викладеного, захисник просив суд, визнати докази по справі, що були надані органом поліції на підтвердження винуватості ОСОБА_1 недопустимими доказами по справі, як такі, що були отримані з порушенням права особи на захист та права на відмову від давання показань, відповідей на запитання.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Доводи та обґрунтування, наведені захисником у клопотанні, в тому числі грунтуються на відеозипису, який суду захисником не надано.
Повно та всебічно розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши всі наявні у справі докази, суд дійшов висновку про таке.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Пунктом 11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376 передбачено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 119430 від 13.06.2021, відомостей про те, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП не має, відомостей, про те, що ОСОБА_1 відмовився, протокол також не містить.
Відеозапис з нагрудних відеореєстраторів працівників УПП, який би підтвердив або спростував вказане вище, судом не досліджено з тих підстав, що він не відтворюється.
На запит суду про надання копії відеозапису з місця подій 13.06.2021 Управління патрульної поліції в Харківській області листом від 18.11.2021 повідомило суду про їх знищення згідно акту знищення медіа файлів № 6-21.
Також, суд звертає увагу, що в протоколі вказано, що «До протоколу додаються: направлення, пояснення свідків, акт огляду, рапорт, розписка», але адміністративні матеріали містять диск, який не відтворюється (а.с.3), та міститься в описі до протоколу.
Згідно пункту 10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на п. 10 вищевказаної інструкції, акт складається лише у випадку огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, натомість протокол відносно ОСОБА_1 складено за п. 2.5 ПДР України, тобто за відмову у проходженні огляду на стан сп'яніння.
В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Зазначене повністю зіставляється з положеннями п. 1 Розділу ІІ зазначеної Інструкції, у відповідності з якими, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
В ст. 272 КУпАП вказується, що свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які їй відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з-приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення.
Однак, під час дослідження пояснень свідків відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння було встановлено їх невідповідність зазначеним вимогам Закону. Зокрема, в ст. 272 КУпАП вказується, що свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які їй відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з-приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення. Однак, в даному випадку суд не може визнати належним закріплення пояснень свідків уповноваженими посадовими особами патрульної поліції на заздалегідь підготовленому бланку пояснень, який містить заздалегідь надрукований текст щодо суті правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, зокрема відносно обставин за яких відбулась відмова від проходження освідчення на стан сп'яніння та способу вчинення протиправного діяння особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначення переліку ознак сп'яніння, які виявляються у правопорушника, під чим свідок повинен поставити свій підпис. З таких пояснень свідків неможливо встановити чи були у співробітників патрульної поліції обґрунтовані підстави для проходження правопорушником відповідного огляду на стан сп'яніння, від якого останній відмовився. Натомість цього, свідок повинен добровільно та самостійно пояснити те, що відомо йому з приводу вчиненого правопорушення, тільки в такому разі пояснення можуть мати об'єктивний характер та використовуватися як достовірний доказ вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину, отже, надання свідкові для заповнення пояснень в яких вже наведено зміст пояснень, становить для нього наперед встановлене значення, а отже визначає хід повідомлених ним обставин, що не відповідає критерію добровільності.
Отже, з таких пояснень свідків неможливо встановити чи були підстави вважати, що водій ОСОБА_1 дійсно перебувала в стані алкогольного сп'яніння та таким чином перевірити обґрунтованість вимог співробітників патрульної поліції для проходження правопорушницею огляду на стан сп'яніння, від якого остання відмовилась. Даний факт свідчить про неналежність означених доказів, якими не підтверджується існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно часу, місця, способу та інших обставин вчинення правопорушницею протиправного діяння. В світі таких недоліків зібрані в рамках даної справи докази не можуть належно свідчити про винуватість водія ОСОБА_1 за відмову від проходження освідчення на стан сп'яніння.
Також, суд звертає увагу, що свідки поставили свої підписи і в поясненнях, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду і в акті, який складається тільки у випадках проходження огляду водія на місці зупинки, вказані протиріччя в доказах, виключають можливість встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 як того вимагає ст. 251 КУпАП та ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні в повному обсязі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме те, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідному порядку, отже, на думку суду в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ст.247, ст. ст.283,284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.М.Цвіра