Справа № 638/9917/21
Провадження № 2-о/638/276/21
22 листопада 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Цвіри Д.М.,
за участю секретаря Малиновської Є.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Ізюмської міської ради Харківської області про встановлення факту постійного проживання особи разом зі спадкодавцем на момент смерті, -
встановив:
Представник заявника ОСОБА_1 , - адвокат Лой Ф.А. звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі своєю матір'ю ОСОБА_2 на момент смерті останньої.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка була зареєстрована по АДРЕСА_1 але фактично заявник перевезла мати проживати з нею в м. Харків, бо та перебувала вже у похилому віці, мала стійкі проблеми зі здоров'ям та потребувала постійної допомоги, нагляду та лікування, де вона і проживала до моменту своєї смерті за адресою: АДРЕСА_2 . За життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,9128 га, розташована на території Левківської сільської ради (АПП «Світанок»).
Крім того, заявником зазначено, що вона вела спільне господарство разом з матір'ю, здійснювала догляд за нею, оскільки остання потребувала допомоги і за станом здоров'я не могла самостійно про себе піклуватись, вона є єдиною дочкою та єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , інші спадкоємці відсутні. Однак, коли вона в червні 2021 року звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що заявницею не надано документів на підтвердження проживання разом з померлою на момент смерті. З метою подальшого оформлення права на нерухоме спадкове майно, вона вимушена звернутись до суду із заявою про встановлення факту. Усі докази факту постійного проживання разом із спадкодавцем на момент її смерті нею надано до матеріалів справи, в зв'язку з чим просить суд її заяву задовольнити в повному обсязі та встановити факт її постійного проживання разом з матір'ю на час відкриття спадщини.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.09.2020 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, визначено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник заінтересованої особи Ізюмської міської ради Харківської області, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій розгляд справи просив провести без участі представника Ради, в якій також зазначив про покладення на розсуду суду.
Враховуючи, що в справі є достатні докази про права і взаємовідносини сторін, суд розглядає справу у відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого. мовою оригіналу: «Савинським поссоветом Балаклейского района Харьковской области» 14 лютого 1962 року, актовий запис №23, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 12).
28 травня 1982 року між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було укладено шлюб, після чого остання змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого, мовою оригіналу: «Дворец бракосочетания « ОСОБА_7 », актовий запис №2246 (а.с. 13).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у віці 81 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №12938 (а.с.27).
За час життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 4,9128 га, розташована на території Левківської сільської ради, АПП «Світанок», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 №695215, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Левківської сільської ради народних депутатів №91 від 09 жовтня 2001 р. ( а.с. 28-28 з.б.).
Відповідно до розробленого робочого проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, право власності ОСОБА_2 на землю було зареєстроване 26.12.2016 р., (номер запису про право власності в державному реєстрі прав 18314267) на підставі рішення Борівської районної державної адміністрації Харківської області, належну їй земельну ділянку було виділено в натурі та присвоєного кадастровий номер 6322886500:04:000:0551 (а.с.
З копії паспорту серії НОМЕР_4 , виданого ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ в Харківській області 07 грудня 1999 р. на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Заявником зазначено, що при житті її матір ОСОБА_2 проживала за місцем своєї реєстрації за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Глинське, а на початку 2011 року, коли вона перебувала вже у похилому віці, мала стійкі проблеми зі здоров'ям та потребувала постійної допомоги, нагляду та лікування, вона перевезла матір до місця свого проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , де остання стала постійно проживати до самої смерті, хоча і залишилась бути зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 .
В червні 2021 року заявник звернулась до Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті своєї матері.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 червня 2021 року, державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Мірошниченко О.М. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю факту прийняття спадщини (спадкоємець заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк до нотаріальної контори або приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини не подавав), а також у зв'язку з тим, що спадкоємець на час відкриття спадщини за однією адресою разом із спадкодавцем не проживала та не була зареєстрована (а.с. 35).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22 червня 2021 року, державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Мірошниченко О.М. встановлено: факт смерті ОСОБА_2 та час відкриття спадщини, зміну прізвища з ОСОБА_8 на ОСОБА_1 , місце відкриття спадщини та відомості про останнє постійне місце проживання спадкодавця, склад спадкового майна - за документом, що посвідчує право власності, а також підставу для закликання до спадкоємства - свідоцтво про народження ОСОБА_1 , де матір'ю зазначена ОСОБА_2 .
Згідно вимог статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що в разі якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Норма ч. 6 ст. 29 ЦК України передбачає, що фізична особа може мати кілька місць проживання.
Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні. Зокрема, частиною 2 статті 2 Закону передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відсутність реєстрації ОСОБА_2 за місцем проживання ОСОБА_1 на день її смерті сама по собі не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
З 18.02.2013 року ОСОБА_2 було прикріплене на обслуговування до Харківської міської поліклініки №26 для медичного обслуговування з правом отримання листка непрацездатності в зв'язку з тим, що в теперішній час вона проживає у доньки за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується заявою ОСОБА_2 від 18.02.2013 р. на ім'я головного лікаря Харківської міської поліклініки №26, медичною карткою амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_2 ( а.с. 33).
До цього часу, ОСОБА_2 знаходилась на обслуговуванні за місцем свого проживання за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Глинське, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №9.14374 на ім'я ОСОБА_2 , виданої в медичні установі за місцем проживання, де остання перебувала в стаціонарі з 09.098.2013 р. по 16.08.2013 р. (а.с. 31-32).
Крім того, як вбачається з відповіді Харківського районного управління поліції № 3 ГУ НП в Харківській області від 09.06.2021 р. за № 118/119-60/03-21а матеріали кримінального провадження №12013220480005315 від 29.09.2013 р. за фактом смерті ОСОБА_2 було закрито 30.09.2013 р. на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. З протоколу огляду місця події та трупу від 29.09.2013 р. вбачається, що труп ОСОБА_2 було виявлено за адресою: АДРЕСА_2 , тілесних ушкоджень не виявлено, з пояснень доньки померлої вбачається, що її матір за життя хворіла, перебувала на обліку у лікарів, а о 14-55 години 28.09.2021 р. вона померла (а.с. 25).
Таким чином, факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 за місцем реєстрації ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , підтверджується наданими заявником доказами, які знаходяться в матеріалах справи. Підстави піддавати сумніву достовірність та допустимість наданих заявником та її представником доказів у суду немає, ці доводи знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частиною 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність заявником тієї обставини, що вона постійно проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті останньої за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається заявник та його представник, як на підставу заявлених вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, суд ухвалює рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.
За правилами ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлене законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст15, 29, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 13, 76-81, 258, 259, 265, 315 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Ізюмської міської ради Харківської області про встановлення факту постійного проживання особи разом зі спадкодавцем на момент смерті - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Савинці Балаклійського району Харківської області, разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент смерті останньої, за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Представник заявника: адвокат Лой Федір Анатолійович, адреса місця реєстрації: 61183, м. Харків, пр. Науки, б. 38, офіс 414.
Заінтересована особа: Ізюмська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ: 26200641, юридична адреса: 64309, Харківська область, м. Ізюм, площа Центральна, 1.
Суддя: Д.М Цвіра