25.11.2021
Справа № 522/11561/20
Провадження № 1-кп/522/1025/21
25 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160470000860 від 25.03.2020 р. відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Одеси, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160470000860 від 25.03.2020 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 , діючий в інтересах ОСОБА_3 , заявив клопотання про зміну щодо його підзахисного запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_7 підтримали вищевказане клопотання. Просили його задовольнити.
Прокурор Атаманенко заперечувала проти задоволення клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, суддя прийшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 27 березня 2020 року Малиновським районним судом м. Одеси було винесено ухвалу, якою ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
11 листопада 2020 р. ухвалою Приморського районного суду м. Одеси було визначено розмір застави відносно ОСОБА_3 у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із відповідними обов'язками зазначеними у ч. 5 ст. 194 КПК України.
Застава була внесена.
Порядок зміни запобіжного заходу за клопотанням захисника передбачено ст. 201 КПК України.
Відповідно до положень ст. 201 КПК України, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Між тим, відповідно до вимог ст. 182 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У частині 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а в разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Отже, суд звертає увагу на факт щодо закінчення строку дії ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2020 р. про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому, у відповідності до пиписів ст. 194 КПК України, ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припинила свою дію.
Між тим, правилами ч. 11 ст. 182 КПК України встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави. Аналіз положень ст. 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК України в їх системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені в ч. 5 ст. 194 КПК України обмеження, діють певний, визначений ухвалою слідчого судді (суду) строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі застава, обмеженого строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
Тобто, положеннями Кримінального процесуального кодексу України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави.
Згідно зі ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За наведного, закінчення строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що були покладені на обвинуваченого відповідною ухвалою суду, не припиняє сам запобіжний захід у вигляді застави та не є законною підставою для повернення суми застави заставодавцю.
З огляду на вищевикладене, вимоги клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави на домашній арешт є недоцільними, у її задоволенні слід відмовити.
Крім того, в судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 , діючий в інтересах ОСОБА_3 , заявив клопотання про скасування арешту майна, в якій просить скасувати арешт майна - телефону марки Iphone 8 ІМЕІ - НОМЕР_1 та повернути телефон ОСОБА_3 ..
Клопотання про скасування арешту обґрунтовано тим, що вказаний телефон належить ОСОБА_3 .. Захисник у клопотанні зазначає про те, що усі необхідні слідчі дії відносно телефона було виконано. На думку захисту в телефоні який було вилучено у ОСОБА_3 не міститься інформація що є предметом злочину та перегляду у судовому засіданні або підлягає огляду як доказ.
Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_7 підтримали вищевказане клопотання. Просили його задовольнити.
Прокурор Атаманенко заперечувала проти задоволення клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; доведення, що арешт накладено необґрунтовано.
В даному випадку судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права, отже при арешті майна було дотримано принципу "законності" і він не був свавільним, саме втручання є пропорційним, адже відповідає тяжкості правопорушення.
Обставин, передбачених ст. 174 КПК України, які б слугували підставою для скасування арешту майна повністю чи частково не встановлено, оскільки досудове розслідування не завершене та проводяться слідчі та процесуальні дії спрямовані на встановлення достовірних обставин кримінального правопорушення.
Крім того, вищевказаний мобільний телефон є речовим доказом у кримінальному провадженні №12020160470000860 від 25.03.2020 року.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що клопотання адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_3 , є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
Виходячи із вищевикладеного у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 174, 176, 177, 178, 183, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави на домашній арешт - відмовити.
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_6 діючого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту на майно, а саме телефон марки Iphone 8 ІМЕІ - НОМЕР_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя: