29 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 454/1275/21 пров. № А/857/19148/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,
за участі секретаря судового засідання Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 24 вересня 2021 року (суддя - Адамович М.Я., м. Сокаль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 2 Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Воробйов Олександр Валерійович, Відділення поліції №2 Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 у серпні 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, треті особи: поліцейський сектору реагування патрульної поліції №2 Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Воробйов О.В., Відділення поліції №2 Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2021 серії БАБ №066060, якою на нього згідно з ч.1 ст.126 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 24 вересня 2021 року у справі №454/1275/21 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а відповідачем не надано належних доказів вчинення ним правопорушення. Зважаючи на той факт, що порушення Правил дорожнього руху позивач не скоював, поліцейський не мав права вимагати у нього посвідчення водія про право керування транспортним засобом, якщо у нього немає доказів про правопорушення, оскільки у випадку не доведення належними і допустимими доказами факту порушення ПДР вимога посадової особи про пред'явлення документів є неправомірною. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідач та треті особи правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення від 29.03.2021 серії БАБ №066060 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він 29.03.2021 близько 2 год. по вул. Чайковського, 42 у м. Сокаль, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Transporter» р.н.з. НОМЕР_1 , в якому не працювала підсвітка заднього реєстраційного номерного знаку, не пред'явив посвідчення водія, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху України.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належними та допустимими доказами доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, тому постанова від 29.03.2021 серії БАБ №066060 про накладення на позивача штрафу у розмірі 425 грн. є обґрунтованою та скасуванню не підлягає.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 цього ж Закону визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 2.1 "а" ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що транспортний засіб позивача 29.03.2021 був зупинений поліцейським сектору реагування патрульної поліції №2 Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Воробйовим О.В. у зв'язку з тим, що в транспортному засобі не працювала підсвітка заднього номерного знаку.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП (керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком).
При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення водієм правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Так, листом відділення поліції №2 Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області від 23.04.2021 №АЗ-6/63/01 адвоката позивача повідомлено про те, що відео файл, на якому зафіксовано правопорушення, за фактом якого складено постанову від 29.03.2021 серії БАБ №066060, знищено у зв'язку із закінченням строків оскарження даної постанови.
Пунктом 2 ч.1 ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). Інших підстав для перевірки документів на право керування транспортним засобом у поліцейського немає.
Отже, враховуючи те, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України (керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком), тому колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред'явлення посвідчення на право керування транспортним засобом, а позивач, в свою чергу, не був зобов'язаний виконувати дану вимогу, і тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням наведеного слідує, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду наявності підстав вважати, що позивач вчинив або мав намір вчинити правопорушення, яке могло б бути підставою для вимоги працівника поліції пред'явлення документів.
Таким чином, суб'єктом владних повноважень не доведено суду правомірності прийнятої ним постанови.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи фактичні обставини справи у сукупності з наведеними вище приписами нормативно-правових актів, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржувану постанову від 29.03.2021 серії БАБ №066060, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн., необхідно скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, оцінивши зібрані докази у сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги позивача є підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову з наведених вище підстав.
Щодо розподілу судових витрат, то враховуючи задоволення адміністративного позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області необхідно стягнути 1135 грн. судового збору, що були сплачені за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 24 вересня 2021 року у справі №454/1275/21 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Воробйова Олександра Валерійовича від 29 березня 2021 року серії БАБ №066060 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1135 (тисяча сто тридцять п'ять) грн 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш