Справа № 120/1674/21-а
29 листопада 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Вінницької обласної прокуратури про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати,
позивач 01.03.2021 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати частини заробітної плати - посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", за період з 01.07.2015 по 31.01.2021 та зобов'язати відповідача сплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 059 840,00 грн.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги, в яких просили суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову. Позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Вінницької обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати позивачу заробітної плати за період з 26.03.2020 по 31.01.2021 у відповідності до вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру". Зобов'язано Вінницьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату, виходячи з розміру посадового окладу визначеного у відповідності до частини 3 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", за період з 26.03.2020 по 31.01.2021. В іншій частині позовних вимог, а саме щодо невиплати частини заробітної плати - посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", за період з 01.07.2015 по 25.03.2020 та щодо зобов'язання сплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 059 840,00 грн - відмовлено.
04.11.2021 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Вінницької обласної прокуратури про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021.
У вказаній заяві заявник просить роз'яснити постанову суду в частині нарахування та виплати заробітної відповідно до ч. 3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням виплаченої заробітної плати позивачці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (зі змінами).
В обгрунтування своєї заяви заявник вказав, що зобов'язання здійснити перерахунок лише посадового окладу з урахуванням фактично проведених виплат викликає нерозуміння щодо його виконання, оскільки такий перерахунок посадового окладу призведе до відповідного перерахунку фактично здійснених виплат, а саме надбавок та премії, які не передбачені Законом України "Про прокуратуру" (№1697).
При цьому оплата праці проводиться відповідно до штатного розпису, який установлює структуру і посадові оклади працівників (станом на 26.03.2020 зміни до штатного розпису не вносилися). Видатки на заробітну плату здійснюються відповідно до затвердженого штатного розпису. Згідно Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Колегія суддів, розглянувши заяву Вінницької обласної прокуратури про роз'яснення рішення суду та доводи в її обґрунтування, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Згідно ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ч.2 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення, а саме, мають місце положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Отже, роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозуміла його резолютивна частина та без роз'яснення якої утруднене виконання такого рішення. Тобто, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду, у разі якщо без такого роз'яснення її складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.06.2018 у справі №806/5194/15.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Вищенаведений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалах від 18.02.2019 у справі №826/26757/15 та від 02.05.2019 у справі №9901/162/19.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Дослідивши зміст постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду 29.09.2021, колегія суддів дійшла висновку, що вона є чіткою та зрозумілою, постанова не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
Зі змісту заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що заявнику не зрозумілий порядком виконання судового рішення. Зокрема, відповідач вказує на те, що зобов'язання здійснити перерахунок лише посадового окладу з урахуванням фактично проведених виплат викликає нерозуміння щодо його виконання, оскільки такий перерахунок посадового окладу призведе до відповідного перерахунку фактично здійснених виплат, а саме надбавок та премії, які не передбачені Законом України "Про прокуратуру" (№1697).
Отже, із заяви про роз'яснення рішення суду вбачається, що відповідачу незрозумілим є порядок виконання судового рішення, при цьому відповідач не погоджується із таким рішенням суду, оскільки оплата праці проводиться відповідно до штатного розпису, який установлює структуру і посадові оклади працівників, а видатки на заробітну плату здійснюються відповідно до затвердженого штатного розпису. Згідно Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Враховуючи, що порушені заявником в заяві про роз'яснення рішення питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021, до них не може бути застосовано механізм, визначений ст. 254 КАС України.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що судове рішення є зрозумілим та не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння, а тому відсутні підстави для задоволення заяви Вінницької обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст.243, 254, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні заяви Вінницької обласної прокуратури про роз'яснення постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.