Справа № 759/21512/21-к Головуючий в суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6691/2021 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2021року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі -ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Святошинського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_6 в якій вона просить надати згоду на термінове внесення службовими особами Святошинського УП ГУНП у м. Києві відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та зобов'язати уповноважених осіб Святошинського УП ГУНП у м. Києві внести відомості до ЄРДР за її заявою про злочин.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зазначених вимог закону слідчим суддею дотримано в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генерального прокурора 30.06.2020 №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до Реєстру вносяться час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Колегія суддів приходить до висновку, що аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч.1 ст.214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч.4 ст.214 КПК України).
Згідно з ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Згідно ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Так, слідчим суддею встановлено, що 29.06.2021 р. та 06.08.2021 р. ОСОБА_6 зверталася до Святошинського УП ГУНП у м. Києві із заявами, які зареєстровано за № К-2309 та № К-1794, щодо розшуку її сина - ОСОБА_7 та перевірки факту його викрадення.
З відповідей від 13.08.2021 р. № К-2309/125-54-03-2021 від 12.07.2021 р. та № К-1794/125-54-03-2021 Святошинського УП ГУНП в м. Києві вбачається, що в ході перевірки було встановлено місцезнаходження ОСОБА_7 та встановлено відсутність факту вчинення відносно нього кримінальних правопорушень, на які вказує у своїх заявах ОСОБА_6 . Крім цього, під час усної бесіди із ОСОБА_7 , останній надав письмову заяву, в якій просить припинити його розшук та не повідомляти ОСОБА_6 його місце проживання з власних міркувань.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя обґрунтовано зазначив, що заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення за своїм змістом та суттю є висловленням незгоди щодо дій її повнолітнього сина - ОСОБА_7 , який виявив бажання проживати самостійно та не бажає ОСОБА_6 повідомляти свою адресу проживання, та не містить об'єктивних даних про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 149 КК України, тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 щодо незаконності та необгрунтованості ухвали слідчого судді.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою і відсутні підстави для її скасування, в зв'язку чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - без змін.
Головуючий :
Судді :