Справа 361/6751/2021 Головуючий у І-й інстанції -Василенко Т.К.
апеляційне провадження № 33/824/4215/2021 Доповідач Заришняк Г.М.
01 листопада 2021 року Суддя Київського апеляційного суду Заришняк Г.М. при секретарі Діденку А.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Кочкарьова Сергія Валерійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Броварського міськрайонного суду м.Києва від 30 серпня 2021 року якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ст. 124 КУпАП, -
Постановою Броварського міськрайонного суду м. Києва від 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.
Як зазначено в постанові судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 080056, 19 липня 2021 року о 08 год. 30 хв. в м. Бровари по вул. Благодатна, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул.Є.Зеленського не надала перевагу в русі автомобілю «Hyundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїла із ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 16.11 Правил дорожнього руху.
З огляду на викладене, суд вважав за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, визначеного санкцією ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Кочкарьов С.В. , діючий в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив призначити у справі судову експертизу (інженерно-транспортного дослідження) та на вирішення експерта поставити питання, заявлені у суді першої інстанції, скасувати постанову Броварського міськрайонного суду м. Києва від 30 серпня 2021 року про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та адвокат Кочкарьов С.В., діючий в її інтересах, підтримали подану апеляційну скаргу, з підстав і доводів, викладених в ній.
Потерпілий ОСОБА_2 та його представник Швець О.В. проти апеляційної скарги заперечили.
Вивчивши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника, пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_2 та його представника,суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 19 липня 2021 року, схемою дорожньо-транспортної пригоди, складеної працівниками поліції, письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому судом першої інстанції було правильно враховано надані письмові пояснення ОСОБА_1 від 05.08.2021 року (а. с. 19), згідно з якими остання підтвердила, що вона, наближаючись до нерегульованого перехрестя вул. Благодатна - вул. Зеленського в м. Бровари, зменшила швидкість до 15 км/год, побачила водія, який рухався на автомобілі «Хюндай» по головній дорозі. Отже, з вказаних письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що остання не надала перевагу в русі автомобілю «Хюндай», який рухався по головній дорозі, оскільки вважала, що встигне переїхати перехрестя, тобто суд правильно вважав, що водій ОСОБА_1 порушила п. 16.11 Правил дорожнього руху. Крім того, аналогічні пояснення гр. ОСОБА_1 надала в судовому засіданні суду першої інстанції 30.08.2021 року.
Також, з пояснень свідка ОСОБА_4 , наданими в судовому засіданні суду першої інстанції, слідує, що вона у момент дорожньо-транспортної пригоди знаходилася в салоні автомобіля «Hyundai Elantra», сиділа на задньому сидінні разом із малолітньою дитиною, яка була в автокріслі, її чоловік - ОСОБА_2 знаходився за кермом цього транспортного засобу. Їх автомобіль рухався по головній дорозі по вул. Зеленського в м.Бровари на невеликій швидкості, вона бачила, як перед їхнім авто «вилетів» транспортний засіб «Toyota RAV4», внаслідок чого відбулося зіткнення. Також суду показала, що їй відомо, що стоять знаки «Головна дорога» і «Дати дорогу».
Посилання сторони апелянта на те, що даний свідок не змогла повідомити із якою швидкістю рухався автомобіль, в якому вона їхала, не заслуговують на увагу, оскільки дана обставина не спростовує винних дій ОСОБА_1 .
При цьому, судом першої інстанції обгрунтовано не враховано показання свідків гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 , оскільки останні не були свідками дорожньо-транспортної пригоди. Дані свідки на прохання гр. ОСОБА_1 з'явилися на місце ДТП вже після події.
Положеннями ст.124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Головна дорога - дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1-1.23.4 і 2.3. Наявність на другорядній дорозі покриття безпосередньо перед перехрестям не прирівнює її за значенням до перехрещуваної (пункт 1.10 Правил дорожнього руху).
Пунктом 16.11 Правил дорожнього руху передбачено, зокрема, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не бачила знаку «Дати дорогу», оскільки він був схований за кроною дерева, не можуть бути підставою для скасування постанови суду та звільнення останньої від адміністративної відповідальності, оскільки знаходження дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» в місці росту дерева не позбавляє водія обов'язку уважно слідкувати за дорожньою обстановкою.
Надані фотокартки про розміщення дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» у кроні дерева також не є належними доказами, оскільки ОСОБА_1 в письмових поясненнях та в судовому засіданні суду першої інстанції від 30.08.2021 року підтвердила, що почала рух на нерегульованому перехресті, при цьому бачила, що автомобіль Хюндай рухався по дорозі, яка є головною, та жодним чином не підтвердила, що знаку 2.1 «Дати дорогу» вона не бачила.
Порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначений законодавчими актами, в тому числі Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5.
Згідно з п. 2.4 цієї Інструкції висновок експерта повинен містити дані щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України або за відмову від надання висновку за статтею 385 КК України.
Посилання в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції в порушення норм Закону не прийняв до уваги експертний висновок, проведений на замовлення ОСОБА_1 , з якого слідує, що автомобіль «Hyundai Elantra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_2 рухався з перевищенням встановленої швидкості, що є порушенням п.1.5, п.2.3 (підпункт «д») п.12.4, п. 12.9 (б, ПДР України та перебувало у причинному зв'язку із настання ДТП, не може бути підставою для скасування постанови суду, оскільки він ґрунтується на вихідних даних, наданих лише водієм ОСОБА_1 , доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 рухався з перевищенням встановленої швидкості, матеріали справи не містять, окрім того експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а лише є обізнаний у такому, про що свідчий його підпис у висновку, що не є тотожними поняттями (а. с. 55).
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 за перевищення швидкості руху працівниками поліції складено не було, як не було надано суду доказів про те, що ОСОБА_1 зверталась до органів поліції з відповідною заявою про притягнення водія ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вказане адміністративне правопорушення.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було безпідставно та необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи (інженерно-транспортного дослідження) у рамках розгляду даної справи, то суд апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що клопотання є невмотивованим та необґрунтованим, крім того, відповідно до вимог статті 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
При цьому, суд першої інстанції вірно вважав, що межі розгляду справи про адміністративне правопорушення визначаються даними, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому питання, вказані в клопотанні про призначення судової експертизи: «чи встигав автомобіль «Тойота РАВ4» покинути смугу руху автомобіля «Хюндай Елантра» в разі руху без гальмування останнього з дозволеною в населеному пункті 50 км/год?», «чи знаходилось в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП, перевищення в населеному пункті швидкості 100 км/год, водієм автомобіля «Хюндай Елантра»; «чи були в причинному зв'язку дії водія ОСОБА_1 при належному виконанні водієм ОСОБА_2 вимог 12.3, п. 12.4, п. 12.9 (6) ПДР?», виходять за межі адміністративного правопорушення.
Встановити відповідність дій водіїв транспортних засобів у даній дорожньо-транспортній пригоді вимогам Правил дорожнього руху можливо без спеціальних знань, для з'ясування обставин справи немає необхідності в залученні експерта.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, суд приходить до висновку, що твердження ОСОБА_1 щодо своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а тому розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставилось питання в апеляційній скарзі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено в межах санкції ст.. 124 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Кочкарьова Сергія Валерійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду м. Києва від 30 серпня 2021 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Заришняк Г.М.