справа № 756/10741/21
головуючий у суді І інстанції Шевчук А.В.
провадження № 33/824/4743/2021
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
22 листопада 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., за участю секретаря Сердюк К.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ступака Артура Юрійовича на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що 10 червня 2021 року о 13 год. 05 хв. по вул. Героїв Дніпра, 41Б у м. Києві, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «FAW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, про що здійснювалась відеофіксація. ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ступак А.Ю. 11 жовтня 2021 року за допомогою поштового зв'язку подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року та прийняти нову, якою закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Апеляційна скарга недотриманням норм матеріального та порушенням норм процесуального права з огляду на таке.
Протокол складено з порушенням вимог статті 256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено частину статті 130 КУпАП, яку порушено особою, відносно якої складено протокол. Отже, особі не роз'яснено суті адміністративного правопорушення, не повідомлено, яка саме стаття їй інкримінується.
У доданій до адміністративного протоколу від 10 червня 2021 року довідці щодо повторності вчинення адміністративного правопорушення не зазначено про оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року у справі № 759/13651/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.
У ОСОБА_1 були очевидно відсутні будь-які ознаки алкогольного сп'яніння, у тому числі зазначені у протоколі. У матеріалах справи відсутній акт відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Працівниками патрульної поліції не додано до протоколу повний відеозапис події, а лише його фрагмент, на якому не зафіксовано неодноразову згоду ОСОБА_1 на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Drager».
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Калашникова Є.В., який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинену повторно протягом року.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, до протоколу додано:
- відеоматеріал, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу «Drager» та у закладі охорони здоров'я;
- рапорт;
- довідка, складена старшим інспектором ВАП УПП у місті Києві Смиченко Т., про те, що постановою Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року у справі № 759/13651/20 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП. Також зазначено, що фабулу протоколу серії ААБ № 214364 необхідно вважати кваліфікованою за частиною 2 статті 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Ступак А.Ю. посилався на те, що ОСОБА_1 неодноразово погоджувався на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу «Drager», однак працівниками поліції не долучено відеозапис, яким зафіксовано таку згоду, а надано лише частину відеозапису про відмову ОСОБА_1 .
За клопотанням сторони захисту, апеляційним судом витребувано в Управління патрульної поліції в місті Києві повний відеозапис, який повністю збігається з тим, який вже був наявний у матеріалах справи, та на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння як за допомогою технічного засобу «Drager» так і в закладі охорони здоров'я.
При цьому, стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних доводів, які б спростовували обставини, зафіксовані вказаним відеозаписом, або свідчили про те, що у подальшому ОСОБА_1 все ж таки погодився про проходження огляду.
Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що у доданій до протоколу довідці щодо повторності вчинення адміністративного правопорушення не зазначено про оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року у справі № 759/13651/20 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП з огляду на таке.
За відомостями Єдиного реєстру судових рішень постановою Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року у справі № 759/13651/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 травня 2021 року вказану постанову Святошинського районного суду міста Києва залишено без змін.
Зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 14 травня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 був присутній під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Отже, 10 червня 2021 року ОСОБА_1 було достеменно відомо, що він позбавлений права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Для забезпечення повноти та всебічності судового розгляду судом апеляційної інстанції, за клопотанням сторони захисту, викликався, шляхом направлення судових повісток, інспектор поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
У судовому засіданні інспектор ВБДР Управління патрульної поліції в м. Києві Крот Ю.А. підтвердив обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення від 10 червня 2021 року. Додатково нічого пояснити не зміг, у зв'язку зі спливом великої кількості часу з моменту складання указаного протоколу.
Та обставина, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на частину статті 130 КУпАП, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 , не може бути підставою визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом, оскільки в ньому чітко визначено суть адміністративного правопорушення та пункт ПДР України, який порушив ОСОБА_1 , що передбачає відповідальність саме за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Крім того, частина статті, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , зазначена у довідці про повторність вчинення правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета - виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, схильний до вчинення правопорушень у сфері дорожнього руху, що свідчить про нехтування ним законів України і правил дорожнього руху, а також про стійку протиправну поведінку.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - указане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху, потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ступака Артура Юрійовича залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова