Справа № 640/21354/20 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.
01 листопада 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Єгорової Н.М.,
суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» до Енергетичної митниці Держмитслужби, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Енергетичної митниці Держмитслужби, Головного управління ДПС у м. Києві, яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, яка полягає у невиключенні з інтегрованої картки платника ТОВ «Індастріз Україна» відомостей про наявність податкового боргу у розмірі 5 478 573,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити з інтегрованої картки платника ТОВ «Індастріз Україна» відомості про наявність податкового боргу у розмірі 5 478 573,00 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Державної митної служби, яка полягає у ненаданні до органу казначейства висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» надміру сплаченої суми з грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 209 431,44 грн.;
- зобов'язати Енергетичну митницю Державної митної служби підготувати і подати для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 209431,44 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ «Індастріз Україна» IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК», МФО банку 300528;
- відшкодувати судові витрати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів;
- встановити судовий контроль, за виконанням рішення суду, що буде прийнято у справі за цим позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо відображення в інтегрованій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» (код ЄДРПОУ 32662383) відомостей про наявність у нього податкового боргу у розмірі 4 382 858,00 грн., який відображений на підставі податкового повідомлення-рішення від 07 квітня 2014 року №006132207;
- зобов'язано Головне управління ДПС у м. Києві виключити з інтегрованої картки Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» (код ЄДРПОУ 32662383) відомості про наявність у товариства податкового боргу у розмірі 4 382 858,00 грн., який відображений на підставі податкового повідомлення-рішення від 07 квітня 2014 року №006132207;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, б. 11, код ЄДРПОУ 32662383) сплачений ним судовий збір у розмірі 2102,00грн.
Не погодившись з таким рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків викладених у рішенні суду обставинам справи.
Апелянт наголосив, що списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Також позивач зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінку того, що в інтегрованій картці платника податків заборгованість у розмірі 1 095 715,00 грн. з'явилась тільки 01 березня 2020 року.
Енергетичною митницею Держмитслужби подано до суду відзив, відповідно до якого остання просить рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до Енергетичної митниці Держмитслужби залишити без змін, оскільки станом на 14 травня 2020 року у ТОВ «Індастріз Україна» обліковувався податковий борг у Головного управління ДПС у м. Києві, відповідно повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до п. 43.2 ст. 43 Податкового кодексу України проводиться лише після повного погашення податкового боргу платником податку.
У межах встановленого судом строку відзиву Головним управлінням ДПС у м. Києві на апеляційну скаргу не подано.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві з листом від 10 березня 2020 року №3, де вказував, що в інтегрованій картці платника безпідставно проведено нарахування ПДВ та штрафних санкцій. Зокрема, ТОВ «Індастріз Україна» вказувало, що ним самостійно зменшено суму від'ємного значення, а тому просило врахувати ці пояснення і внести відповідні зміни до показників, відображених в Електронному кабінеті платників податків.
Головне управління ДПС у м. Києві Листом від 09 квітня 2020 року №60690/10/26-15-05-05-03 повідомило, що інформації щодо погодження застосування податкового компромісу по податковому повідомленню-рішенню від 07 жовтня 2014 року №006132207 або його оскарження до Головного управління ДПС у м. Києві не надходило, а тому в інтегрованій картці позивача відображено суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції (штраф), визначені в податковому повідомленні-рішенні від 07 жовтня 2014 року №006132207.
22 квітня 2020 року ТОВ «Індастріз Україна» подано до Головного управління ДПС у м. Києві заяву №6 про списання податкового боргу, якою просило здійснити коригування безпідставно відображеної в інтегрованій картці платника суми податкового боргу у вигляді суми бюджетного відшкодування у розмірі 4 382 858,00 грн., яка була самостійно зменшена товариством шляхом подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року, дата подання 20 травня 2015 року та списати податковий борг, стосовно якого минув строк давності, який рахується в інтегрованій картці платника станом на 03 березня 2020 року у сумі 1 095 715,00 грн. за платежем податок на додану вартість, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), код бюджетної класифікації 14010100 00.
В матеріалах справи відсутні результати розгляду заяви позивача від 22 квітня 2020 року контролюючим органом.
05 травня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» звернулося до Енергетичної митниці Держмитслужби з заявою №7, у якій відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146, у зв'язку із коригуванням (зменшенням) митної вартості товару при визначенні ціни за формулою просив повернути з Державного бюджету України надмірно перераховані коштів, сплачені за спеціальний імпортований збір та ПДВ на загальну суму 209 431,44 грн.
Енергетична митниця Держмитслужби листом від 14 травня 2020 року №7-6-1/15-13/1142 повідомила позивача, що станом на 14 травня 2020 року у ТОВ «Індастріз Україна» обліковується податковий борг у Головному управлінню ДПС у м. Києві, відповідно до п. 43.2 ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Аналіз наведених положень дає підстави дійти до висновку, що грошовим зобов'язанням є обов'язок платника податків сплатити податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (штраф), які серед іншого, визначені контролюючим органом у випадках, передбачених ПК України та іншими законодавчими актами.
Як встановлено судом в інтегрованій картці платника податків - ТОВ «Індастріз Україна» обліковується податковий борг у розмірі 5 478 573,00 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 07 жовтня 2014 року №006132207.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року №006132207 ТОВ «ТПК-Індастріз Україна» зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2013 року на суму 2 591 152 грн., за липень 2013 року на суму 1 504 872 грн., за жовтень 2013 року на суму 264 778 грн., за листопад 2013 року на суму 22 056 грн. (загальна сума 4 382 858,00 грн.) та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1 095 715,00 грн.
Відповідно до податкової декларації з ПДВ та додатку №2 від 20 травня 2015 року за квітень 2015 року позивачем зменшено суму від'ємного значення на суму 4 382 859,00 грн.
Водночас сума зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 382 858, 00 грн. обліковується в інтегрованій картці ТОВ «Індастріз Україна».
Згідно із пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Тобто, бюджетне відшкодування, в розумінні ПК України не є грошовим зобов'язанням та не підлягає сплаті платником податків до Державного бюджету України як податкові зобов'язання, а тому податкове повідомлення-рішення про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість не встановлює суми до сплати платником податків, а визначає суму бюджетного відшкодування, правомірність якого не підтверджена за результатами перевірки платника та не підлягає відшкодування на користь такого платника і підлягає коригуванню ним у відповідній звітності.
Враховуючи наведене, підстави для відображення податкового боргу у розмірі 4 382 858,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року №006132207 відсутні у зв'язку з поданням ТОВ «Індастріз Україна» податкової декларації з ПДВ та додатку №2 від 20 травня 2015 року за квітень 2015 року, згідно з якою позивачем зменшено суму від'ємного значення на суму 4 382 859,00 грн., та відповідно до квитанції від 20 травня 2015 року №2 прийняті податковим органом
Згідно з пп. 191.1.8, 191.1.10 п. 191.1 ст. 191 ПК України контролюючі органи забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням та забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів;
Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №422), який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)
За змістом пп. 4 п. 1 розділу І Порядку №422 відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Відповідно до пп. 1 п. 1 розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника (надалі також - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Виходячи із положень розділів ІІІ, ІV, V Порядку №422 відображенню в інтегрованій картці платника підлягають, зокрема, зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства.
Згідно із пп. 1 п. 4 розділу V Порядку № 422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
За змістом пп. 2 п. 4 розділу V Порядку №422 у підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється залежно від наслідків розгляду скарги (заяви) відповідно до інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, на статуси «Скасовується в адміністративному порядку», або «Вручено, адміністративний розгляд», або «Анульовано» при частковому скасуванні.
При частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.
При збільшенні зазначених у повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані у главі 3 цього розділу).
На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, про результати адміністративного оскарження (рішення органу ДФС про результати розгляду скарги (заяви)) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів КПР, змінюється на «Вручено, адміністративний розгляд») та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення такої суми.
У разі якщо за результатами адміністративного оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус документа в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в адміністративному порядку»), в ІКП відображення облікових показників не проводиться.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо узгоджених сум нарахованих грошових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №825/3211/15-а.
Отже, неправомірне відображення в інтегрованій картці платника сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, має безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв'язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі №640/8980/19.
Між тим, відповідно до правового висновку Верховного Суду зазначеному у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №825/999/17, належним способом захисту, що відновить порушені права товариства, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки. Фактично, визнається порушення прав платника податків безпідставними записами в інтегрованій картці платника, а також право платника податків на поновлення відповідних прав шляхом коригування відповідних даних, за умови відсутності правових підстав у контролюючого органу для здійснення відповідних донарахувань та внесення відповідних даних до інформаційних систем.
Приймаючи до уваги те, що дані про наявність у позивача податкового боргу у розмірі 4 382 858, 00 грн., який відображено в інтегрованій картці платника податків відображено контролюючим органом на зазначену суму не на підставі виникнення у ТОВ «Індастріз Україна» грошових зобов'язань, а на підставі податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму бюджетного відшкодування, що, в свою чергу, не зумовлює обов'язок платника податків щодо сплати таких коштів, відображення такої суми, як податковий борг в інтегрованій картці платника податків є протиправним, а тому такі відомості підлягають вилученню із останньої.
Як зазначено вище, податковим повідомленням-рішенням від 07 жовтня 2014 №006132207 застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 095 715,00 грн.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що штрафні санкції в розмірі 1 095 715,00 грн. є безнадійним податковим боргом, водночас судом першої інстанції неправильно застосовано норми Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, оскільки списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності в 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Згідно із пп. а) 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до ст. 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов'язаних з декларуванням податкових зобов'язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов'язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов'язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абз. 3 п. 59.1 ст. 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно з пп. 101.2.3 п. 101.2 ст. 101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п.102.4 ст. 102 цього Кодексу.
Положеннями п. 101.5 ст. 101 ПК України встановлено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1844/24376 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, який поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов'язок сплати податків та зборів згідно з Кодексом (далі - Порядок №577).
Відповідно до пп. 3 п. 2.1 розділу II Поряду №577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 глави 9 розділу II Кодексу.
Визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (п. 3.1 розділу III Порядку №577).
Згідно з п. 3.2 розділу III Порядку №577 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема, у випадку, визначеному в пп. 3 п. 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.
Відповідно до п. 4.2 розділу IV Порядку №577 за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.
Пунктом 4.3 розділу IV Порядку №577 встановлено, що в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 п. 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог п. 4.2 цього розділу.
Отже списання безнадійного податкового боргу стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України здійснюється за рішенням керівника органу доходів і зборів, за наслідком розгляду документів наданих платником податків та за наявності на те правових підстав і оформлюється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що порядок визнання податкового боргу безнадійним та його списання здійснюється контролюючим органом, з урахуванням вимог Порядку №577 на підставі наданих платником податків документів.
Як встановлено судом 22 квітня 2020 року ТОВ «Індастріз Україна» подано до Головного управління ДПС у м. Києві заяву №6 про списання податкового боргу, якою просило здійснити коригування безпідставно відображеної в інтегрованій картці платника суми податкового боргу у вигляді суми бюджетного відшкодування у розмірі 4 382 858,00 грн., яка була самостійно зменшена товариством шляхом подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року, дата подання 20 травня 2015 року та списати податковий борг, стосовно якого минув строк давності, який рахується в інтегрованій картці платника станом на 03 березня 2020 року у сумі 1 095 715,00 грн. за платежем податок на додану вартість, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), код бюджетної класифікації 14010100 00.
Згідно з додатками до заяви від 22 квітня 2020 року № 6 позивачем надано копію податкового повідомлення-рішення від 07.10.2014 №006132207 та копію декларації та квитанції про прийняття.
В матеріалах справи відсутні результати розгляду контролюючим органом заяви позивача від 22 квітня 2020 року та наданих документів.
Також колегія суддів звертає увагу, що результати розгляду контролюючим органом заяви позивача від 22 квітня 2020 року під час розгляду судами першої та апеляційної інстанції також не надано, клопотань не заявлено.
Отже обґрунтованими є висновки суду першої інстанції, що за відсутності рішення контролюючого про відмову у списанні податкового боргу, суд позбавлений можливості встановлювати обставини наявності/відсутності ознак безнадійності податкового боргу.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним, станом на час вирішення спору по суті, відображення в інтегрованій картці платника податків - позивача податкового боргу у розмірі 1 095 715, 00 грн.
На думку колегії суддів вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Енергетичної митниці Держмитслужби, яка полягає у ненаданні до органу казначейства висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» надміру сплаченої суми з грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 209 431,44 грн. та зобов'язання Енергетичної митниці Держмитслужби підготувати і подати для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 209431,44 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ «Індастріз Україна» IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ОТП БАНК», МФО банку 300528, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як зазначено вище 05 травня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» звернулося до Енергетичної митниці Держмитслужби з заявою №7 про повернення з Державного бюджету України надмірно перерахованих коштів, сплачених за спеціальний імпортований збір та ПДВ на загальну суму 209 431,44 грн.
Енергетична митниця Держмитслужби листом від 14 травня 2020 року №7-6-1/15-13/1142 повідомила позивача, що станом на 14 травня 2020 року у ТОВ «Індастріз Україна» обліковується податковий борг у Головному управлінню ДПС у м. Києві, відповідно до п. 43.2 ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податку.
Відповідно до ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. 43.1).
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2).
Отже, оскільки в матеріалах справи відсутнє рішення про списання безнадійного податкового боргу, приймаючи до уваги те, що станом на час 14 травня 2020 року у позивача обліковувався податковий борг, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Енергетична митниця Держмитслужби діяла в прядок, спосіб та в межах наданих повноважень, а тому відсутні підстави для зобов'язання Енергетичної митниці Держмитслужби підготувати і подати для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 209 431,44 грн.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Індастріз Україна» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Н.М. Єгорова
Судді А.Ю. Коротких
І.В. Федотов