Справа №461/5580/21
24 листопада 2021 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Мисько Х.М.,
за участю секретаря судового засідання Рум'янцевої Ю.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про скасування постанови інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області серії ЕАМ №2772457 від 03.07.2020 року, винесеної за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що постановою від 03.07.2020 року його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 425,00 грн. Копія відповідної постанови позивачем не була отримана, про її наявність дізнався вже після відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на його рахунки. З постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою, оскільки жодних порушень Правил дорожнього руху він не вчиняв, у день коли його зупинили працівники поліції постанови складено не було, в той час погода була хмарною, видимість була погана. Вказані обставини є підставою для скасування постанови.
Представник відповідача подав відзив на позов, у якому зазначив, що інспектор діяв в межах визначених законом повноважень. Позивачем було порушено п.19.1 ПДР України, зокрема, останній рухався у населеному пункті у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП. Вказав, що відеозаписи з нагрудної відеокамери зберігаються 30 діб, з часу події пройшов тривалий час, а тому відеозапис не збережено. Зазначив, що вказана постанова є обґрунтованою та правомірною, в зв'язку з чим, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивач позов підтримав та подав заперечення на відзив відповідача згідно яких вважає, що постанова про накладання адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення складена без достатніх на те правових підстав, є протиправною і підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Згідно з п.1 ч.2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Оскільки матеріали справи містять достатні дані, які свідчать про поважні причини, які перешкоджали позивачу протягом визначеного законом процесуального строку оскаржити постанову, а докази вручення позивачу копії постанови у матеріалах справи відсутні, суд вважає необхідним поновити позивачу пропущений процесуальний строк на звернення до суду з позовом.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що постановою інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2772457 від 03.07.2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
Згідно оскаржуваної постанови, 03.07.2020 року о 02 годині 32 хвилин, на вул. Городоцька, 189 у м. Львові водій транспортного засобу УАЗ 31512-01, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 порушив вимоги п.19.1 Правил дорожнього руху України, а саме: керував транспортним засобом у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частина 5 цією статті Закону України "Про дорожній рух" передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 19.1 Правил дорожнього руху, визначено що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої:
а) на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла;
б) на мопедах (велосипедах) і гужових возах (санях) - фари або ліхтарі;
в) на причепах та транспортних засобах, що буксируються, - габаритні ліхтарі.
Згідно примітки до вказаного пункту вбачається, що в умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах дозволяється замість фар ближнього (дальнього) світла ввімкнути протитуманні фари.
Згідно ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки інкриміноване правопорушення відбулося о 02 годині 32 хвилини, тобто після заходу сонця, то позивач повинен був рухатись у темну пору доби з ближнім світлом фар.
За змістом постанови, обов'язку увімкнути ближнє світло фар під час керування автомобілем у темну пору доби позивачем не дотримано.
В свою чергу, позивачем не вказано достатнього обгрунтування та не доведено того, що він не порушував Правил дорожнього руху.
Разом з цим, докази надані суду, які стали підставою для винесення постанови фіксують, що водій транспортного засобу УАЗ 31512-01 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 порушив вимоги п.19.1 Правил дорожнього руху України, а саме: керував транспортним засобом у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар.
Відтак, покликання позивача на неправомірність дій інспектора є безпідставними та необґрунтованими.
Суд вважає, що постанова інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2772457 від 03.07.2020 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. винесена на підставі доказів які доводять факт вчинення правопорушення.
Отже, позиція позивача матеріалами справи не підтверджується.
За правилами ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, а рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін.
Судові витрати згідно ст.88 ЦПК України підлягають віднесенню за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від їх оплати згідно ЗУ «Про судовий збір».
Водночас, оскільки при подачі позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 500,00 грн., такий слід повернути йому з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -
вирішив:
Поновити процесуальний строк на звернення до суду.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 500,00 грн., згідно квитанції №6 від 05.07.2021 року, сплачений за реквізитами: отримувач: ГУК Львів/Галицький р-н; код отримувача: 38008294; банк отримувача: 899998.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мисько Х.М.