Справа№592/10937/18
Провадження №2/592/9/21
28 вересня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
за участю секретаря судового засідання: Алфімової І. В. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
09.08.2018 року представниця позивача за довіреністю - юрисконсульт департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження ПАБ КБ "ПриватБанк" Савіхіна Анастасія Миколаївна звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, із змісту якого вбачається, що АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 (надалі - відповідач) 10.08.2007 року уклали кредитний договір № SUC9G100000159 (надалі - договір) . Згідно договору АТ КБ "ПриватБанк" зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 60000,00 доларів США на термін до 08.08.2031 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитному договору. Згідно договору, у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Позивач зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором № SUC9G100000159. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 11.06.2018 року має заборгованість - 254872,93 доларів США, яка складається з наступного: - 65178,46 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту) ; - 59683,94 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; - 9297,10 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; - 120713,43 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Вонеа звертає увагу суду на те, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. А кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 65178,46 доларів США, яка складається з наступного: - 65178,46 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту) . Розрахунок суми заборгованості додається. Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються наступними доказами: - розрахунком заборгованості; - копією кредитного договору; - копією документу, що посвідчує особу відповідача. Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Вжиття заходів досудового врегулювання спору. Заходи досудового врегулювання спору позивачем не проводились, оскільки законом не встановлена їх обов'язковість для спірних правовідносин. Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2018 року становить 1762,00 грн. . Ціна позову: 65178,46 доларів США. Отже: 65178,46 доларів США х 1,5 % = 25546,70 грн. . Відповідно судовий збір становить 25546,70 грн. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 4, 5, 19, 184 ЦПК України, вона просила: 1. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АТ КБ "ПриватБанк" : - заборгованість у розмірі 65178,46 доларів США, що за курсом 26,13, відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.06.2018 року, складає 1703113,16 грн. за кредитним договором № SUC9G100000159 від 10.08.2007 року, яка складається з наступного: - 65178,46 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту) ; - стягнути з відповідача судові витрати. 2. В разі неявки в судове засідання відповідача вона не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом. На виконання вимог п. 8 ч. 3 cт. 175 ЦПК України вона зазначає щодо наявності у неї або в іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додані до цієї заяви (вхідний № 32731/18 від 09.08.2018 року) (а. с. 2, 3) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.08.2018 року у справі № 592/10937/18, провадження № 2/592/4235/18 було відкрито спрощене позовне провадження у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Розгляд справи було ухвалено проводити в судовому засіданні, яке відбудеться 01.11.2018 року о 08 годин і30 хвилин в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми (м. Суми, вул. Першотравнева, буд. 12, зал судових засідань № 11) з повідомленням сторін. Було ухвалено встановити відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення йому цієї ухвали, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів. Було ухвалено роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов до позивача. Було ухвалено встановити позивачу строк три дні з дня отримання копії відзиву, протягом якого він має право подати суду відповідь на відзив, передбачену ст. 179 ЦПК України, до якої застосовуються правила, встановлені ч. ч. 3, 5 ст. 178 ЦПК України. Одночасно з поданням суду відповіді на відзив позивач зобов'язаний її копію надіслати іншим учасникам справи. Було ухвалено встановити відповідачу строк три дні з дня отримання відповіді на відзив, протягом якого він має право подати суду заперечення, передбачене ст. 180 ЦПК України, до якого застосовуються правила, встановлені ч. ч. 3, 5 ст. 178 ЦПК України. Копію заперечення і доданих до нього одночасно з поданням його суду відповідач повинен надіслати іншим учасникам справи. Було ухвалено роз'яснити учасникам справи, що, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: ненадання копії відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://kv.su.court.gov.ua/sud1806/gromadyanam/csz/ . Ухвала набрала законної сили 27.08.2018 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/76124215) (а. с. 33) .
05.10.2018 року відповідач ОСОБА_1 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відзив на позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" , із змісту якого вбачається, що він частково заперечує проти позову АТ КБ "ПриватБанк" (надалі - банк) до нього з огляду на незаконність частини вимог банку та їх необґрунтованість, виходячи з наступного. 1. 25.05.2012 року ним було підписано додаткову угоду до договору з додатком - графіком погашення кредиту. Дану угоду було надано позивачем у справу в якості додатку № 3 до позовної заяви (надалі - додаткова угода та графік погашення, відповідно) . В графіку погашення чітко визначено про те, що залишок по кредиту становить (на 25.05.2012 року, тобто на дату підписання додаткової угоди) 64489,96 доларів США. Розрахунок заборгованості (додаток № 2 до позовної заяви) підтверджує дану суму. Після цього грошові кошти від позивача він не отримував. Та це й неможливо, бо кредитна лінія непоновлювана (п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди) . Відтак заборгованість за тілом кредиту у будь-якому випадку не може бути більше 64489,96 доларів США. Позивач же вимагає стягнення 65178,46 доларів США, що повністю безпідставно. 2. В п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди вказано про те, що щомісяця, в період сплати, починаючи з 25.05.2012 року, позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 947,70 доларів США для погашення заборгованості. Відтак, з 25.05.2012 року включно, він був повинен здійснювати щомісячний платіж 947,70 доларів США, при цьому дострокове погашення не заборонялось, бо така заборона ні в договорі, ні в додатковій не обумовлена. Він звертає увагу ще раз на те, що в графіку погашення, підписаному сторонами, чітко визначено про те, що залишок по кредиту становить (на 25.05.2012 року, тобто на дату підписання додаткової угоди) 64489,96 доларів США. Однак, позивач, всупереч договірним зобов'язанням, спрямував сплату ним 6172,49 доларів США, відображену у розрахунку заборгованості за 29.05.2012 року, на погашення неіснуючої заборгованості - за процентами окремим рядком, адже з 25.05.2012 року вони структурно увійшли у визначену сторонами заборгованість у 64489,96 доларів США. А відтак 6172,49 доларів США, сплачені ним достроково з метою якнайшвидше розрахуватись з позивачем, у зарахування не пішли. 3. Позивачем не було враховано погашення заборгованості за кредитом, проведене його жінкою - ОСОБА_2 , зокрема (у доларах США) : 30.05.2012 року - 150 доларів США; 22.08.2012 року - 100 доларів США; 23.09.2012 року - 100 доларів США; 24.09.2012 року - 100 доларів США та 130 доларів США; 26.09.2012 року - 50 доларів США, 64 долари США, 65 доларів США та 73 долари США; 28.09.2012 року - 100 доларів США та 330 доларів США; 01.10.2012 року - 306 доларів США; 05.10.2012 року - 200 доларів США; 06.10.2012 року - 250 доларів США; 07.10.2012 року - 1000 доларів США; 08.10.2012 року - 100 доларів США та 350 доларів США. Разом 3468 доларів США (підтверджуючі квитанції додаються) . Для зарахування даних коштів у платіж по графіку погашення, враховуючи той факт, що платник за квитанціями зазначений не він безпосередньо, а його жінка, ним та його жінкою наприкінці 2012 року, з наданням документів про шлюб, писалась заява позивачу (до речі, за його пропозицією) . Станом як на день отримання кредиту, так і на момент вчинення платежів він з нею перебували в шлюбі (з 1988 року) , що підтверджується відповідною відміткою в її паспорті (копія паспорту додається) . Однак, в розрахунку заборгованості видно, що були враховані лише платежі, внесені ним особисто. За таких умов, ним не визнається загальна заборгованість перед позивачем у сумі 9640,49 доларів США, а саме: - 6172,49 доларів США, як сплачена, але всупереч договірним зобов'язанням не врахована у погашення заборгованості; - 3468 доларів США, як заборгованість, погашена його жінкою, адже зобов'язання, як і майно, були набуті під час шлюбу, входять до спільної власності подружжя. Відтак, він вважає, що ним повністю виконано графік погашення (по 947,70 доларів США щомісяця) за десятьма платежами (по 15.03.2013 року включно) . Згідно графіку погашення, загальна сума погашення тіла кредиту при цьому мала скласти 566,39 доларів США. Також ним не визнається безпідставно й незрозуміло звідки виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 688,50 доларів США. Відтак заборгованість за тілом кредиту в сумі 1254,89 доларів США він вважає безпідставною. Вимога щодо заборгованості перед позивачем за тілом кредиту в сумі 63923,57 доларів США ним визнається (вхідний № 42056 від 05.10.2018 року) (а. с. 38, 39) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.08.2019 року у справі № 592/10937/18, провадження № 2/592/745/19 клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено. Було ухвалено зупинити провадження у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до вирішення справи № 592/1753/19, провадження № 2/592/1916/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Ухвала не набрала законної сили (https://reyestr.court.gov.ua/Review/83658666, https://reyestr.court.gov.ua/Review/83658716) (а. с. 99-100) .
Постановою Сумського апеляційного суду від 23.09.2019 року у справі № 592/10937/18, провадження № 22-ц/816/4649/19 апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" було задоволено. Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 15.08.2019 року було скасовано, а справу було направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набрала законної сили 23.09.2019 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/84443010, https://reyestr.court.gov.ua/Review/84443028) (а. с. 129-131) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.11.2019 року у справі № 592/10937/18, провадження № 2/592/745/19 було закрито підготовче провадження, а справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було призначено до судового розгляду по суті на 06.02.2020 року на 09 годину 00 хвилин. В судове засідання було ухвалено викликати сторони, представників сторін. Ухвала набрала законної сили 22.11.2019 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/85824704) (а. с. 138) .
28.09.2021 року представник позивача акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" Гакаль Роман Володимирович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, в якій він зазначив про те, що у зв'язку з відсутністю можливості у представника банку взяти участь у судовому засіданні по справі № 592/10937/18, призначеному на 28.09.2021 року на 09 годину 00 хвилин, він просив суд розглядати дану справу у відсутності представника позивача. Позовні вимог підтримав у повному обсязі. Проти ухвалення рішення він не заперечував (вхідний № 35839 від 28.09.2021 року) (а. с. 199) .
28.09.2021 року відповідач ОСОБА_1 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, в якій він просив справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до нього про стягнення заборгованості розглядати у його відсутність. Позовні вимоги він не визнав в повному обсязі, оскільки вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність заборгованості, яка залишилася після продажу предмету іпотеки за судовим рішенням. Мало того, банк взагалі не вчинив жодних дій, направлених на виконання судового рішення, яким банку було надано право на самостійний продаж заставного будинку. До того ж, він звертає увагу на те, що грошові кошти він отримував від банку лише один раз у 2007 році. Проти ухвалення рішення він не заперечував (вхідний № 35919 від 28.09.2021 року) (а. с. 200) .
Ознайомившись з позовною заявою, відзивом на позовну заяву, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах провадження, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.
Із змісту рішення (заочного) Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2013 року у справі № 1806/12669/12, провадження № 2/592/267/13 вбачається що Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Литовченка О. В. , при секретарі - Лесняк В. О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановив. Представник позивача звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що 16.08.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" , в особі Сумської філії, та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № SUC9G100000159, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 60000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.08.2031 року на придбання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . В забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, згідно договору застави нерухомого майна (іпотеки) від 16.08.2007 року, ОСОБА_1 передав в іпотеку банку житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Умовами кредитного договору та договору іпотеки встановлено, що у разі невиконання позичальником умов кредитного договору, зокрема, затримання сплати частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць, невиконання будь-якого зобов'язання за договором іпотеки, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків, можливої неустойки та звернути стягнення на предмет іпотеки. Відповідачем, в зазначені строки, умови кредитного договору та договору іпотеки не виконуються, в зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом. Таким чином, станом на 10.08.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором складає 71794,44 доларів США, що за курсом НБУ становить 573637,59 грн. , яка складається з наступного: - 64724,05 доларів США - заборгованість за кредитом; - 1798,61 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 258,22 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; - 1564,98 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. А також штрафи: 250,00 грн. - фіксована частина, 27304,16 грн. - 5 % від суми заборгованості. Тобто загальна сума боргу складає 573637,59 грн. . Тому представник позивача просить: - стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 573637,59 грн. шляхом звернення стягнення на майно, заставлене за договором іпотеки від 16.08.2007 року, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; - стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3219,00 грн. ; - виселити з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , всіх громадян, що мешкають в даному будинку. У судове засідання представник позивача не з'явився, надавши до суду письмову заяву в якій він зазначив про те, що позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує. Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав. Згідно ст. 224 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за необхідне заочно розглянути справу у відсутності відповідача, оскільки було зібрано достатньо доказів щодо їх прав та обов'язків. Перевіривши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Судом було встановлено, що 16.08.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" , в особі Сумської філії, та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № SUC9G100000159, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 60000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.08.2031 року на придбання будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки 378750,00 грн. (а. с.14-16, 19, 20) . В забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, згідно договору іпотеки від 16.08.2007 року ОСОБА_1 передав в іпотеку банку будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . (а. с.19, 20) . Умовами кредитного договору та договору іпотеки встановлено, що у разі невиконання позичальником умов кредитного договору, зокрема, затримання сплати частини кредиту та/або відсотків за користування кредитом щонайменше на один календарний місяць, невиконання будь-якого зобов'язання за договором іпотеки, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків, можливої неустойки та звернути стягнення на предмет іпотеки. Відповідачем, в зазначені строки, умови кредитного договору не виконуються, в зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом. В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати чергових страхових платежів, відповідачеві неодноразово надсилались листи-вимоги, які залишені ним без виконання (а. с. 12) . Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Таким чином, станом на станом на 10.08.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором складає 71794,44 доларів США, що за курсом НБУ становить 573637,59 грн. , яка складається з наступного: - 64724,05 доларів США - заборгованість за кредитом; - 1798,61 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 258,22 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; - 1564,98 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. А також штрафи: - 250,00 грн. - фіксована частина; - 27304,16 грн. - 5 % від суми заборгованості. Тобто загальна сума боргу складає 573637,59 грн. (а. с. 7-10) . Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) . Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій саме кількості, такого самого роду у такої самої якості, що буди передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у випадку прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. Ст. 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Згідно ч. 1 ст. 33 зазначеного закону та ст. 589 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Згідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Згідно ст. 40 Закону України "Про іпотеку" , звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Згідно ч. 4 ст. 9 ЖК України, ст. ст. 39, 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення його мешканців. З роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вбачається, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. ст. 39, 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов, а саме: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інших погоджений сторонами строк. Тобто положення ЖК України та Закону України "Про іпотеку" передбачають певну процедуру виселення мешканців із будинку, на який було звернуто стягнення, зокрема, передбачають обов'язок іпотекодержателя до звернення до суду із позовом про виселення, надсилання письмової вимоги про виселення у добровільному порядку. Відмова виселитись добровільно надає банку право на звернення до суду із відповідним позовом, недотримання цього порядку с порушенням ч. 4 ст. 9 ЖК України, в частині недотримання порядку виселення, і є підставою для відмови у задоволенні позову. На момент подачі позову до суду 30.10.2012 року позивачем не була дотримана процедура повідомлення особи про добровільне виселення. Матеріали справи містять дані про те, що банк на виконання вказаних положень закону направляв ОСОБА_1 письмову вимогу від 13.12.2012 року про добровільне звільнення житлового приміщення протягом одного місяця, яку останній отримав 29.12.2012 року. На момент розгляду справи не сплив місячний термін добровільного виселення особи, тому підстав задоволення даної вимоги не вбачається. Інші особи, які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 , не були залучені стороною по даній справі та їм не направлялися письмові вимоги про добровільне звільнення житлового приміщення протягом одного місяця. Виходячи з викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: необхідно звернути стягнення на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Суми, РНОКПП НОМЕР_1 , початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" за кредитним договором № SUC9G100000159 в розмірі 573637,59 грн. , визнавши право публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, у порядку встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" , а в іншій частині позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю. Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір у розмірі 3219,00 грн. . На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 224-226 ЦПК України; ст. ст. 12, 33, 39, 40 Закону України "Про іпотеку" , вирішив. Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково. Звернути стягнення на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Суми, РНОКПП НОМЕР_1 , початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" за кредитним договором № SUC9G100000159 в розмірі 573637,59 грн. , визнавши право публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, у порядку встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" . Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" , в особі Сумської філії (40030, м. Суми, вул. Горького, буд. 26, р/р НОМЕР_2 МФО 305299) витрати по сплаті судового збору в сумі 3219,00 грн. . В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю. Рішення (заочне) набрало законної сили 19.03.2013 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/29114696) .
Судовим розглядом було встановлено, що 16.08.2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (у зв'язку із зміною типу банку було змінено найменування банку з ЗАТ КБ "ПриватБанк" на ПАТ КБ "ПриватБанк" , з ПАТ КБ "ПриватБанк" на АТ КБ "ПриватБанк" ) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SUC9G200000159, згідно умовам якого банк надав йому кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 16.08.2007 року до 08.08.2031 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 78000,00 доларів США: - 60000,00 доларів США на купівлю будинку, а також у розмірі 18000,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п. п. 2.1.3. , 2.2.7. кредитного договору, зі сплатою 1,00 % на місяць (12,00 % річних) на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту, відсотків за дострокове погашення кредиту, згідно п. 3.11. даного договору, та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2. даного договору. Період сплати: з 10 до 15 числа кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється щомісяця в період сплати у сумі 763,56 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди (а. с. 10-12) .
Для виконання даного договору банк відкрив позичальникові рахунок № НОМЕР_3 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та іншим платежам (п. 7.2. кредитного договору) . Забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає іпотека будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й тому подібне, надані банку з метою забезпечення зобов'язань за даним договором (п. 7.3. кредитного договору) .
П. 2.3.7. кредитного договору передбачено право банку стягнути кредит до настання дати виконання кредитного договору, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.3 цього договору, тобто у випадку затримання сплати частини кредиту та/або відсотків.
25.05.2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № SUC9G200000159 від 16.08.2007 року, згідно якій п. 1.1. кредитного договору було викладено в наступній редакції, а саме: банк надав позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 16.09.2007 року до 08.09.2031 року включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в розмірі 83757,11 доларів США: - 60000,00 доларів США на купівлю житла, а також у розмірі 23757,11 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п. п. 2.1.3. , 2.2.7. кредитного договору, зі сплатою 1,17 % на місяць (14,04 % річних) на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту, відсотків за дострокове погашення кредиту, згідно п. 3.11. даного договору, та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2. даного договору. Період сплати: з 10 до 15 число кожного місяця (а. с. 13-16) .
Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється щомісяця в період сплати, починаючи з 25.05.2012 року у сумі 947,70 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.
Погашення кредиту провадиться в строки відповідно до графіка погашення кредиту (додаток № 1) .
Банк свої зобов'язання з надання позичальнику кредитних коштів виконав в повному обсязі. Зазначені обставини не спростовуються відповідачем.
На обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором представниця позивача надала розрахунок заборгованості.
Згідно розрахунку загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 11.06.2018 року становить 254872,93 доларів США, з яких: - 65178,46 доларів США - заборгованість за кредитом (тілом кредиту) ; - 59683,94 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; - 9297,10 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; - 120713,43 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Однак, від загальної суми боргу АТ КБ "ПриватБанк" просить стягнути з ОСОБА_1 лише заборгованість за кредитом (тілом кредиту) , а саме: 65178,46 доларів США. В іншій частині заборгованості АТ КБ "ПриватБанк" позов до ОСОБА_1 не пред'являє, посилаючись на те, що кредитор має право вимагати від боржника стягнення будь-якої частини заборгованості за кредитом.
Ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України) .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (ч. 1 ст. 546 ЦК України) .
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 ЦК України) .
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України) . У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 610 ЦК України) .
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
З матеріалів цивільної справи Ковпаківського районного суду м. Суми (справа № 1806/12669/12, провадження № 2/592/267/13) вбачається, що АТ КБ "ПриватБанк" , відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов договору, реалізувало своє право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, та неустойки (штрафу, пені) за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку за рахунок переданого в заставу майна, звернувшись 30.10.2012 року до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення не лише простроченої заборгованості, а і тієї яка підлягала сплаті в майбутньому.
Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2013 року, яке 19.03.2013 року набрало законної сили, позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено частково, а саме: було звернуто стягнення на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Суми, РНОКПП НОМЕР_1 , за початковою ціною, яка встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, для задоволення вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" за кредитним договором № SUC9G100000159 в розмірі 573637,59 грн. , визнавши право публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, у порядку встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку" . Було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку кредитування, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, із чим погодився і суд, який частково задовольнив заявлені позов.
Судовим рішенням було встановлено, що у порушення умов кредитного договору № SUC9G200000159, відповідач допустив прострочення платежів.
Вказаний розмір заборгованості був нарахований банком за період з 16.08.2007 року до 10.08.2012 року і станом на 10.08.2012 року становив 71794,44 доларів США, що за курсом НБУ складало 573637,59 грн. , з яких: - 64724,05 доларів США - заборгованість за кредитом; - 1798,61 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 258,22 доларів США - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; - 1564,98 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. А також, штрафи: - 250,00 грн. - фіксована частина; - 27304,16 грн - 5 % від суми заборгованості. Тобто, загальна сума боргу складала 573637,59 грн. .
Оскільки ОСОБА_1 допустив прострочення платежів як по сплаті основного боргу, так і відсоткам та іншим обов'язковим платежам, тобто не виконував умови кредитного договору, іпотекодержатель вправі дострокового отримати всю суму боргу (визначену у національній валюті за офіційним курсом НБУ) шляхом звернення стягнення на заставлене нерухоме майно визначеним у договорі іпотеки способом.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зазначене судове рішення (заочне) на даний час банк не звертав до виконання, хоча суд надав банку відповідні повноваження на самостійний продаж предмета іпотеки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904) .
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18 висловлено правову позицію про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді процентів передбачених умовами договору (https://reyestr.court.gov.ua/Review/75287282) .
Крім того, здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов'язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що в разі задоволення не в повному обсязі вимог кредитора за рахунок забезпечувального обтяження основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, при зверненні до суду, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення решти заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів і неустойки згідно з договором, нарахованих на час звернення до суду з вимогою про дострокове виконання кредитного договору, на погашення яких виявилася недостатньою сума коштів, отримана від реалізації заставленого майна під час виконання судового рішення.
Що стосується пред'явленої до стягнення, у даному позові, заборгованості за кредитом (тілом кредиту) , яка вже була стягнута на підставі заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2013 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, то, на думку суду, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, враховуючи те, що позивач не довів належними і допустимими доказами обставин того, що сума коштів, отриманих від продажу предмета іпотеки, який належав на праві власності відповідачу ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на підставі судового рішення, була недостатньою для задоволення вимог кредитора у повному обсязі.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки на підставі заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2013 року були задоволені вимоги банку про повне дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі, за тілом кредиту в сумі 64724,05 доларів США. У той же час, зі змісту позовних вимог у даній справі вбачається, що банк збільшив суму заборгованості за тілом кредиту до 65178,46 доларів США.
Однак, на думку суду, позивач не довів належними і допустимими доказами підстав збільшення ним тіла кредиту до вказаної суми, враховуючи те, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору відповідач отримав кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії, і тіло цього кредиту вже було стягнуто у повному обсязі на підставі заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.01.2013 року.
З огляду на викладене, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 65178,46 доларів США, що за курсом 26,13, відповідно до службового розпорядження НБУ від 11.06.2018 року, складає 1703113,16 грн. , суд вважає необґрунтованими.
Оскільки, у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 252-255, 257-259, 261, 266, 267, 509, 525, 526, 546, 549, 550, 551, 598, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України; ст. ст. 11-13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
У задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення може бути оскаржене.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається Сумському апеляційному суду через суд першої інстанції - Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий: І.Г. Бичков