Ухвала від 22.11.2021 по справі 2-436/11

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 2-436/11

Провадження № 2-п/723/4719/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого судді Яківчика І.В.

за участю секретаря судових засідань Крупчак М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву відповідача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 10 травня 2011 року ухваленого по справі за 2-436/11, яким було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на той факт, що заочне рішення було ухвалено судом у відсутність відповідача, який належним чином не повідомлений про час та місце розгляду справи. Зазначив, що 14 травня 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб у виконкомі Їжівської сільської ради, актовий запис №15. Від шлюбу у сторін дітей немає. ОСОБА_1 періодично виїзджав за кордон для роботи по найму, а його дружина ОСОБА_2 залишалася вдома. 25 серпня 2010 року він він в черговий раз виїхав за кордон та повернувся додому 20.11.2011 року. У цей період ОСОБА_2 подала до суду позов про розірвання шлюбу, внаслідок чого їх шлюб заочним рішенням Сторожинецького районного суду від 10.05.2011 року було розірвано. Просив суд скасувати заочне рішення, оскільки він не знав про існування даного рішення так як із ОСОБА_2 проживав у шлюбі включно до 2021 року.

В судове засідання відповідач та його представник ОСОБА_3 подали заяву про розгляд справи у відсутності сторони, просили розглядати справу у їх відсутності та задоволити вимоги про скасування заочного рішення.

Позивач ОСОБА_2 до суду не з'явилася. Натомість до суду була подана заява від ОСОБА_4 із якої суду відомо, що позивач по справі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, про що Сторожинецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) складено відповідний запис №102.

Дослідивши матеріали справи та вивчивши відповідні докази суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження або залишити заяву без задоволення.

При цьому суд знаходить, що заява ОСОБА_4 яка є спадкоємцем позивача ОСОБА_2 , про закриття провадження по заяві ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не може розглядатися в суді, оскільки правила правонаступництва для вказаної категорії справи не застосовується.

Крім цього, виходячи із зазначених положень п.2 ч.3 ст.287 ЦПК України, на вимоги щодо перегляду заочного рішення не поширюються правила закриття провадження, оскільки суд зобов'язаний або задовольнити заяву або залишити її без задоволення.

Розглянувши заяву по суті суд керується вимогами ст.285 ЦПК України, згідно яких у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, причини неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов, а саме: встановлення поважності причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а його аргументи щодо обставин справи впливають на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов, на думку суду, можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідач посилаючись на поважність причин неявки в судове засідання зазначає про неможливість такої явки оскільки на час розгляду (2011 рік) перебував за межами України і судові повістки не отримував.

Судом, із копії паспорту ОСОБА_1 встановлено, що відповідач дійсно досить часто перебував за межами України, з огляду на це суд погоджується з тим, що відповідач не отримував судові повістки, а відповідно не міг з'явитися в судові засідання, про що свідчить також і ухвалення судом заочного рішення.

При вирішенні питання щодо доказів на які посилається відповідач, і які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд зважає на обгрунтування причин розірвання шлюбу між сторонами, яке зазначено в рішенні суду та відсутність в суді цивільної справи внаслідок її знищення за закінченням строків зберігання.

При цьому, суд враховує, що доводи зазначені в заяві про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди заявника з винесеним рішенням по суті та до переоцінки доказів.

Відповідач зазначає, що якби він був присутнім в судовому засіданні він би скористався правом на примирення і сім'я була би збережена, що підтверджується тим, що і після розірвання шлюбу вони продовжували проживати однією сім'єю, вели спільне господарство до 2021 року включно.

Суд констатує, що відповідач не довів суду, що подружжя продовжувало спільно, однією сім'єю проживати з часу розірвання шлюбу і до 2021 року включно.

Відповідач в заяві послався на свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , однак в подальшому допит цих свідків не підтримав так як просив здійснити розгляд заяви без його участі не клопочучи про допит свідків і не зазначивши при цьому місце проживання свідків, що позбавило суд можливості допитати свідків.

Суд знаходить, що встановлені судом в рішенні від 10 травня 2011 року, із яким відповідач на сьогоднішній день не згоден, обставини щодо неможливості збереження сім'ї в результаті неналежного морально-психологічного клімату в ній, розпаду цієї сім'ї, були актуальними на час ухвалення зазначеного рішення та зберігають свого актуальність і на сьогоднішній день.

Жодних доказів які би мали істотне значення для іншого рішення ніж розірвання шлюбу, суду не надано.

Згідно положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Не доведені відповідачем обставини не є доказами, а тільки гаданими домислами відповідача, який через десять років після розірвання шлюбу, яке згідно рішення відповідає інтересам позивача, забажав зберегти шлюб, який зберегти неможливо було внаслідок несумісності характерів сторін та нездоланнх протиріч між ними, що призводило до постійних сварок та конфліктів.

Оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд немає законних підстав для скасування заочного рішення, а тому у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.285, 287, 288 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за № 2-436/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 26 листопада 2021 року.

Суддя Іван Яківчик