26.11.2021
Справа № 720/2191/21
Провадження № 3/720/922/21
26 листопада 2021 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої приватним підприємцем, проживаючої в АДРЕСА_1 , за ст. 164 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
04 листопада 2021 року дільничним офіцером поліції СП ВП № 6 ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Іванюком О.Ф. був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 164 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв'язку із тим, що остання 04 листопада 2021 року близько 11 години 12 хвилин перебуваючи за місцем роботи в магазині «Окей», який розташовано по вул. Центральній в с. Припруття Чернівецького району Чернівецької області, здійснювала продаж слабоалкогольних напоїв (пива), без відповідної ліцензії на право здійснення такої діяльності.
В суді ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що діяльністю пов'язаною із продажем будь-яких алкогольних напоїв не займається, а виявлені та вилучені 12 пляшок пива з приміщення її магазину, вона придбала для власного споживання, у зв'язку із вказаним просила провадження по справі відносно неї закрити.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що провадження по справі слід закрити, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП з наступних підстав.
Так, згідно ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 164 КУпАП відповідальність особи настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом. А відповідно до ст. 9 КУпАП обов'язковою умовою скоєння адміністративного правопорушення є наявність вини з боку порушника.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення до матеріалів справи додано протокол про адміністративне правопорушення, фото із зображенням 12 запакованих пляшок пива, написані від її імені пояснення.
Однак, вищенаведені докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП не можна вважати достатніми та допустимими виходячи з наступного.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, тоді як протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути достатнім доказом для встановлення вини особи, оскільки вина правопорушника повинна підтверджуватись сукупністю доказів.
Більше того, протокол про адміністративне правопорушення складено без участі свідків, які б могли підтвердити факт адміністративного правопорушення, що на думку суду також не може бути доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями
Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Статтею 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язана в тому числі з наданням послуг.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у Постанові Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Виходячи з системного аналізу вказаних правових норм слідує, що господарська діяльність носить системний характер у виді діяльності суб'єктів господарювання, яка має вартісну ознаку, тобто цінову визначеність.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснювала самостійну, ініціативну, систематичну господарську діяльність з надання послуг продажу алкогольних напоїв з метою отримання прибутку, тому викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не знайшли свого підтвердження та викликають сумніви, які відповідно до вимог ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь особи.
Слід зазначити, що працівники поліції наділені широкими повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, однак до суду належних доказів щодо реалізації ОСОБА_1 алкогольних напоїв із поясненнями покупців про обставини продажу, не надано.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Приймаючи до уваги, що сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 слід тлумачити на її користь, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження її вини, то в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки вчинення правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП, у зв'язку із чим провадження по справі слід закрити за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 9, 164 ч.1, 221, 247 п.7, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 164 ч.1 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Ляху Г.О.