Єдиний унікальний номер судової справи 201/12164/21
Номер провадження 1-кп/201/994/2021
про самовідвід
26 листопада 2021 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , ознайомившись з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12021041650000867 від 08.10.2021 року відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
26.11.2021 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, який, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розподілений на суддю ОСОБА_1 .
Дослідивши обвинувальний акт вважаю за необхідне заявити собі самовідвід від участі у розгляді вказаного обвинувального акту з наступних підстав.
Так, мною як слідчим суддею в рамках кримінального провадження № 12021041650000867 від 08.10.2021 року розглядалися клопотання органу досудового розслідування про надання дозволу на проведення обшуку, про накладення арешту майна, а також про надання тимчасового доступу до речей та документів, а тому вважаю недопустимим розглядати обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч.2 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Положеннями ст. 75 КПК України встановлений вичерпний перелік підстав, які перешкоджають подальшій участі слідчого судді у кримінальному провадженні, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні, як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, суду для розгляду справи.
Згідно Кодексу суддівської етики та пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Під час прийняття рішення про самовідвід, мною приймаються до уваги положення Кодексу суддівської етики та ст. 3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким, як неупереджений, а також положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, згідно яких, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення, а також дотримуючись рекомендацій Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001р. в частині виключення найменшої підозри в зацікавленості судді у результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає.
Крім того, мною враховані положення ст. 3 Європейського статуту судді, який передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі « Мироненко і Мартиненко проти України»).
Як визначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії».
Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства».
Крім того, п. 2.5. «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006р., передбачає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Тому, з метою запобігання можливим висновкам про те, що я, якимось чином, прямо чи побічно, зацікавлений у результатах розгляду справи, з метою усунення обставин, які можуть викликати сумніви у його об'єктивності та неупередженості, дотримуючись рекомендацій Висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001р. в частині виключення найменшої підозри в зацікавленості судді у результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, керуючись ст. 75 КПК України, вважаю за можливе заявити самовідвід.
Відповідно до ч.1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя, зобов'язаний заявити самовідвід.
Керуючись ст.ст. 8, 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, ст.ст. 75, 80-81, 369-372 КПК України,
Від участі у розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12021041650000867 від 08.10.2021 року відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - заявити самовідвід.
Обвинувальний акт передати до канцелярії суду для автоматизованого розподілу відповідно до ч.3 ст.35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1