Справа № 201/8684/21
Провадження № 2/201/3275/2021
25 листопада 2021 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Шумейко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Абдуллаєв Ділявер Ваїтович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
Стислий виклад позиції позивача
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 27 серпня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Абдуллаєв Ділявер Ваїтович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому стало відомо про відкриття відносно нього виконавчого провадження № 66536118 від 18 серпня 2021 року, на виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 27 червня 2021 року зареєстрованого в реєстрі за №242271 про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості. Вказаний виконавчий напис, позивач вважає таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки жодного договору позики чи кредиту з ТОВ «Фінансова Компанія управління активами» він не підписував. Крім того, зазначає що на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу не було надано жодного розрахунку, графіків платежів за період з 20 червня 2021 року по 26 червня 2021 рокі по кредитному договору № 3315819 від 11 січня 2021 року та самого кредитного договору № 3315819 від 11 січня 2021 року, а також підтвердження переходу права вимоги від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (а.с.1-9).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 27 серпня 2021 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.53-54).
02 вересня 2021 року ухвалою суді відкрито провадження у справі позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Абдуллаєв Ділявер Ваїтович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 55-56).
Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову (а.с. 57-59).
11 жовтня 2021 року від директора ТОВ «Фінансова компанія управління активами» С.К. Велікданова надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі (а.с. 67).
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав (а.с. 52, 71).
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини, встановлені судом
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. 27 червня 2021 року видано виконавчий напис № 242271 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за період з 20 червня 2021 року по 26 червня 2021 рік в розмірі 9 500 грн. за тілом кредиту, 22 986 грн. нараховані та не сплаченні відсотки (а.с. 31).
17 серпня 2021 року директором ТОВ «Фінансова компанія управління активами» С.К. Велікдановим подано заяву про примусове виконання рішення до Соборного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до якого долучено оригінал виконавчого напису від 27 червня 2021 року зареєстрованого за № 242271 та повноваження особи (а.с. 30)
18 серпня 2021 постановою державного виконавця виконавчої служби у місті Дніпрі Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на виконання вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса, відкрито виконавче провадження № 66536118 (а.с. 28-29).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст.88 Закону України Про нотаріат (в редакції від 01.12.2020р.) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом МЮУ від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012р. за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно пункту 1.1. Глави 16 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до пункту 3.2 Глави 16, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів) для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України№662від 26.11.2014р. Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов'язано КМУ опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КМУ№ 662від 26.11.2014р. Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст.88 Закону України Про нотаріат. Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України Про нотаріат умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017р. колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України№662від 26.11.2014р.Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, з моменту її прийняття.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Верховний Суд(постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р.у справі №910/13233/17), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов'язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017р. (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".
В матеріалах справи відсутні докази, що при вчиненні напису приватний нотаріус отримувала від стягувача первинні документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, докази отримання боржником повідомлення про усунення порушень, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед стягувачем є безспірними.
В постанові Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 310/9293/15ц зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017р. у справі № 6-887цс17.
З тексту оспорюваного виконавчого напису № 971 від 16 лютого 2016 р. встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувалася ст.ст.87-91Закону України Про нотаріат та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. за № 1172.
Таким чином, приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 27 червня 2021 року повинен був врахувати, що станом на 27 червня 2021 рік Постановою КМУ№662від 26.11.2014р. Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, які укладені у письмовій формі, є нечинні, а тому повинен був відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України Про нотаріат.
Пункт 2 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок вчинення оспорюваного виконавчого напису не забезпечено справедливий баланс інтересами позивача та суспільства, що не відповідає нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 27 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. зареєстрований в реєстрі № 242271, за яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, керуючись ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 362 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 76-78, 81, 141, 263 - 265, 282, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Абдуллаєв Ділявер Ваїтович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити в повному обсязі.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 27 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 242271, за яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (ЄДРПОУ 35017877, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати в розмірі 1 362 грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», ЄДРПОУ 35017877, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, офіс 203
Треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5;
Державний виконавець Соборного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Абдуллаєв Ділявер Ваїтович, м. Дніпро, вул. Пісаржевського, буд. 1А
Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2021 року
Суддя С.О. Демидова