Справа № 127/18323/21
Провадження № 3/127/5633/21
"19" листопада 2021 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шидловський О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №008759 від 26.06.2021 року вбачається, що 26.06.2021 року о 01 год. 20 хв., в м. Вінниці по вул. Брацлавська, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій у встановленому законом порядку відмовився в процесі безперервної відео зйомки на відеокамеру АВ00039, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнав, суду пояснив, що обставини справи, викладені у протоколі, не відповідають дійсності, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема, 26.06.2021 року, о 01 год. 20 хв., в м. Вінниці по вул. Брацлавській, його зупинили працівники патрульної поліції та запропонували пройти медичний огляд на виявлення стану сп'яніння на місці зупинки. Однак, пройти його до кінця він не зміг, з причин, що не залежали від його волі. А саме, через травму щелепи йому було проведено операцію та вставлено металеві пластини, які в свою чергу унеможливлювали проведення ним відповідного медичного огляду за допомогою алкотестеру «Драгер», про що працівникам поліції було відомо. На його прохання пройти медичний огляд в медичному закладі з можливістю відібрання біологічного матеріалу крові, працівник поліції зазначив, що іншого шляху визначення стану алкогольного сп'яніння, окрім як, проходження такого медичного огляду за допомогою приладу алкотестер «Драгер» - не має, в тому числі і в медичних закладах, а відтак він може пройти медичний огляд за допомогою приладу алкотестер «Драгер» або відмовитись від його проходження. Враховуючи вищенаведені обставини він не відмовлявся від проходження медичного обстеження.
Адвокат Антонюк Я.В. в судовому засіданні просив суд провадження у справі про притягнення до адміністративної його підзахисного ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, за обставин наведених ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Антонюка Я.В., проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як встановлено судом, працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №008759 від 26.06.2021 року відносно ОСОБА_1 , за те, що останній, 26.06.2021 року о 01 год. 20 хв., в м. Вінниці по вул. Брацлавська, 1, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій у встановленому законом порядку відмовився в процесі безперервної відео зйомки на відеокамеру АВ00039, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Окрім того, до протоколу долучено відеозапис з нагрудної камери поліцейського інспектора взводу №2 роти №1 БУПП у Вінницькій області Кирилюка Я.О. щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно якого вбачається, що працівник поліції пропонує ОСОБА_1 на місці зупинки пройти медичний огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомого приладу алкотестер «Драгер» або відмовитись від його проходження. Після того, як ОСОБА_1 на місці зупинки намагався пройти відповідний медичний огляд за наслідками проведення якого було встановлено: «недостатній об'єм для визначенням стану сп'яніння». Після чого, на прохання ОСОБА_1 пройти медичний огляд в медичному закладі шляхом відібрання в нього біологічного матеріалу - крові, оскільки він фізично не може пройти такий огляд за допомогою приладу «Драгер», працівник поліції зазначив, що іншого шляху визначення стану алкогольного сп'яніння, окрім як, проходження такого медичного огляду за допомогою приладу алкотестер «Драгер» - не має, в тому числі і в медичних закладах. В подальшому, працівник поліції зауважив, що у ОСОБА_1 є лише один шлях пройти медичний огляд на виявлення стану сп'яніння, а саме за допомогою приладу алкотестер «Драгер» або відмовитись від його проходження. ОСОБА_1 неодноразово зазначав, що на даний час не має фізичної можливості пройти медичний огляд за допомогою приладу алкотестер «Драгер». Після чого, працівник поліції вищевказані обставини сприйняв, як відому ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки, що стало порушенням п. 2.5 ПДР України.
Так, п. 2.5 Правил дорожнього руху, вказує на те, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під в впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під виливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичною чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Авшар проти Туреччини» в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Отже, зазначене в протоколі порушення - п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає доведенню «поза розумним сумнівом».
Разом з тим, для встановлення факту наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП по фату порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України слід встановити чи дотримано процедуру його направлення для проходження огляду на стан сп'яніння.
Статтею 266 КУпАП встановлено, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зокрема, згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкції), огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 7 розділу І Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Таким чином, направлення водія до відповідного закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду здійснюється у разі його відмови від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловленої незгоди з результатами тесту проведеного на місці зупинки, при цьому немає значення чи виникла у поліцейського підозра про стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Однак, судом встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте не міг його пройти, хоча намагався, за допомогою алкотестеру «Драгер», у зв'язку з наслідками проведеної операції на щелепі.
Так, суд не може залишити поза увагою, той факт, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №008759 від 26.06.2021 року, всупереч вимогам п. 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, не зазначені якими були дії водія ОСОБА_1 , на думку працівників поліції, щодо ухилення від огляду та причини відмови.
В порушення вимог пунктів 3,4,12,13 вищевказаної Інструкції гр. ОСОБА_1 не було доставлено до медичного закладу та не відібрано для дослідження біологічного середовища кров, слина чи змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, хоча ОСОБА_1 виявляв бажання (пропонував) в медичному закладі здати кров для встановлення стану алкогольного спяніння. Тобто, ОСОБА_1 не було надано можливості здати інший вид біологічного середовища для аналізу, що прямо передбачено пунктами 12, 13 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735.
Таким чином, вимоги Інструкції поліцейським при проведенні відеозапису події дотримані не були.
Крім цього, на відеозаписі зафіксовано, що поліцейським ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та роз'яснено, що він також може відмовитись від такого огляду, що суперечить вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Враховуючи викладене, суддя приходить до обґрунтованого висновку, що викладені в протоколі обставини вчиненого правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи, протокол був складений з порушеннями ст. 256, 266 КУпАП та з порушеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на усі вищевказані обставини, виходячи з положень ст. 61 Конституції України, відповідно до якої, юридична відповідальність має індивідуальний характер, керуючись верховенством права та презумпцією невинуватості, закріпленої в положеннях ст. 62 Конституції України, суд приходить до висновку, що в матеріалах відсутні належні та допустимі докази складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 130, 247, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: