Ухвала
Іменем України
29 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 553/3059/21
провадження № 51- 5469 впс 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 32021000010000012 від 13 серпня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, з Ленінського районного суду м. Полтави до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК України надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 32021000010000012 від 13 серпня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, з Ленінського районного суду м. Полтави до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Клопотання мотивоване тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32021000010000012 від 13 серпня 2021 року направлений до Ленінського районного суду м. Полтави органом досудового розслідування з порушенням вимог ст. 32 КПК України про визначення територіальної підсудності, оскільки з огляду на обставини, викладені в обвинувальному акті, неможливо встановити місце вчинення кримінального правопорушення.
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає розгляду питання. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду клопотання не надходило.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у клопотанні доводи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Клопотання захисника ОСОБА_5 мотивовано тим, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, проте місце, на території якого вчинено вказане кримінальне правопорушення, не конкретизоване, отже не є встановленим, тобто обвинувальний акт не містить достатньої деталізації для визначення місця вчинення обвинуваченим злочину у межах територіальної юрисдикції конкретного місцевого суду. Також у клопотанні зазначено, що враховуючи положення ч. 1 ст. 32 КПК України, справу потрібно передати до Печерського районного суду м. Києва, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження може бути передано на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
Як убачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні № 32021000010000012 від 13 серпня 2021 року, ОСОБА_6 обвинувачується в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах у загальній сумі 6 197 376,81 грн. шляхом заниження податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита на товар на загальну суму 1 191 803,23 грн. та податку на додану вартість у сумі 5 005 573,68 грн., тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Вказане правопорушення вчинено за наступних обставин.
З обвинувального акту та матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 у період з 25 квітня 2018 року по теперішній час є директором ТОВ «Стандарт Чек Сіті», що перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Кіровоградській області та зареєстроване за юридичною адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ушакова, б. 1-А, кімната/офіс 401, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та є службовою особою (керівником) ТОВ «Стандарт Чек Сіті».
Для досягнення запланованого злочинного результату, тобто умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом заниження податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита на товар та податку на додану вартість, директор ТОВ «Стандарт Чек Сіті» ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що його діяння має злочинний характер, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах, бажаючи їх настання, ставлячи інтереси підприємства вище суспільних та загальнодержавних, діючи умисно, у період часу з липня по грудень 2018 року (точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено), через уповноважену особу - декларанта (ФОП ОСОБА_7 та ПП «Лідер-2010»), яким останній надав документи стосовно імпортованого товару (кавової продукції), в тому числі зовнішньоекономічний контракт № UA-001 від 08.05.2018 та відповідні інвойси, на підставі яких ФОП ОСОБА_7 та ПП «Лідер-2010», і в одному випадку безпосередньо директор ТОВ «Стандарт Чек Сіті» ОСОБА_6 склали митні декларації форми МД-2 типу «ІМ 40 ДЕ», у яких зазначили митні платежі, визначені при митному оформленні (при вартості товару 3,71 доларів США/кг), які у подальшому подали до Полтавської митниці ДФС для оформлення товарів.
Місце вчинення кримінального правопорушення в контексті ч. 1 ст. 32 КПК України розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, - це одиниця адміністративно-територіального поділу, на підставі якої побудована судова система в цілому.
Кримінальна відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 212 КК України, настає за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.
Вчинені в різний час діяння, що полягали в ухиленні від сплати різних видів податків, зборів, інших обов'язкових платежів або сплаті їх у неповному обсязі, необхідно кваліфікувати залежно від наявності чи відсутності в них ознак єдиного продовжуваного злочину. Якщо ці діяння охоплювались єдиним умислом - не сплачувати певні види податків, зборів, інших обов'язкових платежів, розмір коштів, що не надійшли до бюджетів чи державних цільових фондів, потрібно обчислювати виходячи із загальної несплаченої суми і залежно від її розміру кваліфікувати вчинене за відповідною частиною ст. 212 КК України.
Злочин, передбачений ст. 212 КК України, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування, а саме - з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, що вважається узгодженим і підлягає сплаті. Якщо закон пов'язує строк сплати з виконанням певної дії, то злочин вважається закінченим з моменту фактичного ухилення від сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Таким чином, місцем вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину є місце подання митних декларацій, як вбачається з обвинувального акта - Полтавська митниця ДФС України, розташована за адресою: м. Полтава, вул. Анатолія Кукоби, 28, тобто в межах територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м. Полтави.
З огляду на викладене, враховуючи зміст положень статей 32, 34 КПК України, підстав для направлення зазначеного кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів колегія суддів не вбачає, а виняткових випадків не встановлено.
Таким чином клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 32021000010000012 від 13 серпня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, з Ленінського районного суду м. Полтави до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 32, 34 КПК України, Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження № 32021000010000012 від 13 серпня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, з Ленінського районного суду м. Полтави до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3