Ухвала
29 листопада 2021 року
місто Київ
справа № 296/2207/15-ц
провадження № 61-11132ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 червня 2015 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 травня 2021 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 30 червня 2021 року звернулася із застосуванням засобів поштового зв'язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 червня 2015 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 травня 2021 року у частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для її виконання. Доводи заявника про неможливість здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги у зв'язку із припиненням ведення підприємницької діяльності, відповідно, відсутність доходів Верховний Суд визнав необґрунтованими. З метою вирішення питання про відстрочення сплати судового збору заявнику потрібно було подати до Верховного Суду відомості про її доходи за 2020 рік.
Від заявника у серпні 2021 року надійшло клопотання із додатком, індивідуальні відомості про застраховану особи. ОСОБА_1 зазначає, що у 2020 році вона не мала доходу від підприємницької діяльності, а тому не має можливості здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у відстроченні сплати судового збору за подання касаційної скарги. Продовжено заявнику строк для усунення недоліків у касаційній скарзі тривалістю в десять днів від моменту отримання копії такої ухвали суду.
У такому висновку Верховний Суд врахував розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги у цій справі (7 308 грн) та відомості про майновий стан заявника за 2020 рік, тому встановив наявність підстав для зменшення розміру належного до сплати судового збору до 1 827, 47 грн, який заявнику потрібно було сплати за подання касаційної скарги.
Листами Верховного Суду від 17 серпня 2021 року № 37462/0/222-21 та від 04 жовтня 2021 року № 44020/0/222-21 (повторно) на адресу ОСОБА_1 , зазначену нею в касаційній скарзі: АДРЕСА_1 , неодноразово направлялася копія ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2021 року про продовження заявнику строку для усунення недоліків касаційної скарги.
28 вересня 2021 року та 22 листопада 2021 року зазначені листи повернулися до Верховного Суду з відміткою служби поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Також Верховним Судом 04 жовтня 2021 року здійснено направлення засобами електронного поштового зв'язку копії ухвали Суду від 12 серпня 2021 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену у касаційній скарзі та клопотанні, поданому ОСОБА_1 на усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
До Верховного Суду не надходила заява ОСОБА_1 про зміну місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження, так само до суду касаційної інстанції не надходила заява заявника про подовження строків усунення недоліків касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За правилом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Також Верховним Судом враховано, що ухвала суду касаційної інстанції від 12 серпня 2021 року про продовження ОСОБА_1 строку для усунення недоліків у касаційній скарзі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 серпня 2021 року.
Враховуючи наведене, а також те, що надіслані ОСОБА_1 листи з копією ухвали Верховного Суду від 12 листопада 2021 року про продовження строку для усунення недоліків у касаційній скарзі двічі повернулися до Верховного Суду з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання», що заявник тривалий час не цікавилася розглядом її касаційної скарги, хоча мала таку можливість, що свідчить направлене заявником 02 серпня 2021 року до Суду клопотання, є підстави вважати, що судом було вжито всіх залежних від нього заходів для прискорення процедури розгляду касаційної скарги.
Викладене свідчить, що станом на 29 листопада 2021 року вимоги ухвали Верховного Суду від 12 серпня 2021 року ОСОБА_1 не усунуто. Підстави для продовження строку усунення недоліків відсутні, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявникові.
Викладені обставини унеможливлюють відкриття касаційного провадження за згаданою касаційною скаргою та зумовлюють такі процесуальні наслідки як повернення касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки недоліки касаційної скарги не усунуто, касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Суд роз'яснює, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 22 червня 2015 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 31 травня 2021 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявникові право повторного звернення з касаційною скаргою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний