24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 204/5694/18
провадження № 61-18977ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду
м. Дніпропетровська від 07 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно,
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу
Вдовіної Л. Л., в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12 грудня
2016 року та скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис
№ 17962274 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, здійснену Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Собко Н. В. 08 грудня 2016 року.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 07 жовтня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення індексний номер 75499055 про державну реєстрацію права власності
на нерухоме майно, а саме - квартири
АДРЕСА_1 , зареєстрованого Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л. Л. Скасовано в Державному реєстрі прав
на нерухоме майно запис № 17962274 про державну реєстрацію права власності АТ КБ «ПриватБанк» на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вказане судове рішення в апеляційному порядку оскаржило
АТ КБ «ПриватБанк».
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
18 листопада 2021 року Крилова О, Л., яка діє в інтересах АТ КБ «ПриватБанк», надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу
на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 07 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 26 лютого 2020 року.
В касаційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову
в задоволенні позову.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк
на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статі 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку
на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Визначений частиною третьою статі 394 ЦПК строк є присічним (преклюзивним) і не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на касаційне оскарження незалежно від поважності причин його пропуску, за винятком випадків виникнення обставин непереборної сили та неповідомлення особи про розгляд справи.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року оприлюднено 10 березня 2020 року.
Разом з цим, АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада
2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого
2020 року лише 18 листопада 2021 року, тобто після спливу одного року з дня прийняття та оприлюднення у ЄДРСР оскаржуваної постанови апеляційного суду.
В обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, посилається на те, що копії вказаних судових рішень отримано 04 листопада 2021 року.
Проте, касаційна скарга не містить доводів про наявність обставин, передбачених частиною третьою статі 394 ЦПК України
Апеляційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду
м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2019 року подано саме АТ КБ «ПриватБанк», а тому воно повинно було цікавитися рухом справи.
Крім того, як убачається з оскаржуваної постанови апеляційного суду представник АТ КБ «ПриватБанк» брав участь у розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані
на своєчасне одержання судових рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Враховуючи те, що касаційна скарга на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року подана
АТ КБ «ПриватБанк» 18 листопада 2021 року, тобто після спливу одного року
з прийняття та оприлюднення у ЄДРСР постанови суду апеляційної інстанції, заявник не посилається на наявність обставин непереборної сили, внаслідок виникнення яких він пропустив строк касаційного оскарження, тому Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада
2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 26 лютого
2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська