Постанова
Іменем України
24 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 766/8049/21
провадження № 61-13842св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», підписану адвокатом Остапченко Оленою Василівною, на постанову Херсонського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року в складі колегії суддів Чорної Т. Г., Пузанової Л. В., Склярської І. В.,
Історія справи
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про визнання іпотеки припиненою, скасування рішень про державну реєстрацію іпотеки та зняття заборони відчуження.
Крім того, позивачка подала заяву про забезпечення позову, яку мотивувала тим, що умовами іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в позасудовий спосіб. Указувала, що без вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений можливості звернути стягнення на належне їй майно, що істотно ускладнить або унеможливить виконання майбутнього рішення суду в цій справі.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної адміністрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проводити державну реєстрацію прав та вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на набуття, зміну чи припинення речових прав, та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо нерухомого майна: магазину продовольчих товарів з екером та ганком, загальною площею 46,3 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 10251480), який належить ФОП ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 31 травня 2021 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Суд першої інстанції, здійснивши порівняння можливих негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, зробив висновок про неспівмірність обраного заходу забезпечення позову пред'явленим позовним вимогам.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Херсонського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 31 травня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено: забезпечено позов шляхом заборони суб?єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проводити державну реєстрацію прав та вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на набуття, зміну чи припинення речових прав, та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна: магазину продовольчих товарів з еркером та ґанком, загальною площею 46,3 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна: 10251480, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачка надала докази, які свідчать про наявність у відповідача реальної можливості вчинити дії на підставі іпотечного застереження, які можуть мати наслідком зміну власника належного позивачці майна та внесення змін до реєстраційних даних щодо такого майна, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважав, що застосування такого заходу забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії щодо нерухомого майна відповідатиме меті застосування інституту забезпечення позову та пред'явленим позивачкою позовним вимогам.
Аргументи учасників справи
У серпні 2021 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» подало до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на постанову апеляційного суду та просило її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, й залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
- апеляційний суд не мотивував висновок про те, що невжиття обраного позивачкою заходу забезпечення позову може утруднити виконання майбутнього рішення суду в цій справі;
- заходи забезпечення позову, про застосування яких просить позивачка, є неспівмірними з пред'явленими позовними вимогами;
- пред'явлений позов має немайновий характер, а тому судове рішення, прийняте за результатами його розгляду, не підлягатиме примусовому виконанню;
- позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження наміру відповідача відчужити предмет іпотеки.
У вересні 2021 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов підписаний представником відзив на касаційну скаргу, в якому позивачка просить залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Зазначає, що з матеріалів справи об'єктивно вбачається наявність спору між сторонами, а також намір відповідача задовольнити свої вимоги як іпотекодержателя за рахунок іпотечного майна, незважаючи на припинення основного зобов'язання. Вказує, що пред'явлений нею позов дійсно має немайновий характер, однак у разі його задоволення таке судове рішення підлягатиме пред'явленню до органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, однак у випадку відчуження відповідачем предмета іпотеки та зміни його власника ефективний захист порушених прав позивачки буде неможливим.
У вересні 2021 року від ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до Верховного Суду надійшло заперечення на відзив, у якому позивач наполягає на неспівмірності обраного заходу забезпечення позову пред'явленим позовним вимогам.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2021 року справа призначена до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 06 вересня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
В оцінці доводів касаційної скарги Верховний Суд враховує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявників від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
У справі, що переглядається, апеляційний суд:
- застосував такий вид забезпечення позову як заборона суб?єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам проводити державну реєстрацію прав та вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на набуття, зміну чи припинення речових прав, та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо предмета іпотеки;
- при задоволенні заяви про забезпечення позову послався на наявність у відповідача реальної можливості вчинити дії на підставі іпотечного застереження, які можуть мати наслідком зміну власника майна позивача (предмета іпотеки) і внесення відповідних реєстраційних даних щодо нерухомого майна;
- не звернув увагу на те, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами;
- не врахував, що відсутні будь-які встановлені судом обставини, які б свідчили про намір відповідача звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.
За таких обставин постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як прийнята з порушенням норм процесуального права. Суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, проте помилився щодо мотивів такої відмови, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - зміні з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач сплатив судовий збір у розмірі 4 540 грн. Разом з тим, Законом України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору в даному випадку в розмірі 2 270 грн.
Ураховуючи висновки щодо суті касаційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідачем за подання касаційної скарги, в розмірі 2 270 грн.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», підписану адвокатом Остапченко Оленою Василівною, задовольнити частково.
Постанову Херсонського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року скасувати.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 31 травня 2021 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»судовий збір за розгляд справи в суді касаційної інстанції в розмірі 2 270 грн.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Херсонського апеляційного суду від 03 серпня 2021 року втрачає законну силу й подальшому виконанню не підлягає.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук