Постанова
Іменем України
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 672/386/20
провадження № 61-5015св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави,
відповідачі: головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2020 року у складі судді Федорук І. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року перший заступник керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави звернувся до суду із позовом до головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» (далі - ТОВ «СП «Агропромтехніка»), в якому просив суд: визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-7897-СГ від 28 квітня 2017 року, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6821286200:07:002:0043, що знаходиться за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області;
витребувати у ОСОБА_2 та ТОВ «СП «Агропромтехніка» на користь держави земельну ділянку площею 2 га, в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-7897-СГ від 28 квітня 2017 року у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області;
скасувати записи в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: номер запису про право власності 27320767, скасувати у поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 6821286200:07:002:0111 запис про державну реєстрацію цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
поновити у державному земельному кадастрі запис про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6821286200:07:002:0043, площею 2 га, що знаходиться за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-7897-СГ від 28 квітня 2017 року ОСОБА_1 , за державою в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_1 на час отримання зазначеної земельної ділянки використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок. Вказана земельна ділянка новим власником згодом була об'єднана з іншою земельною ділянкою та передана в оренду ТОВ «СП «Агропромтехніка», а тому вищевказаний наказ та відповідні записи в поземельній книзі, Державному земельному кадастрі підлягають скасуванню, а на користь держави слід витребувати земельну ділянку у її теперішнього власника та орендаря.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28 квітня 2017 року № 22-7897-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6821286200:07:002:0043, що знаходиться за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
Витребувано у ОСОБА_2 на користь держави земельну ділянку площею 2 га, в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28 квітня 2017 року № 22-7897-СГ у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
Скасовано запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 27320767.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Враховуючи те, що станом на 28 квітня 2017 року, тобто на час набуття спірної земельної ділянки у власність, у ОСОБА_1 перебувала на праві приватної власності земельна ділянка, яка була надана їй безоплатно із земель державної власності, тому суди дійшли висновку, що остання скористалась правом, передбаченим статтею 116 ЗК України, повторно, з порушенням визначеного земельним законодавством порядку, а тому з урахуванням положень частини четвертої статті 116 ЗК України, частини третьої статті 152 ЗК України, наявні підстави для визнання наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28 квітня 2017 року № 22-7897-СГ недійсним.
Вирішуючи питання щодо витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_2 , суди виходили із того, що ОСОБА_1 набула її незаконно та не мала права її відчужувати, а тому, враховуючи положення статті 388 ЦК України, наявні підстави для її витребування у добросовісного набувача. Крім того, судами вказано, що вирішення вказаної вимоги є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціального значущого питання, такого як безоплатна передача у власність громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.
Також, задовольняючи позовні вимоги про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суди дійшли висновку, що наявність запису про реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 6821286200:07:002:0111, до складу якої входить незаконно отримана земельна ділянка, унеможливлює поновлення прав держави щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6821286200:07:002:0043.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про витребування спірної земельної ділянки у ТОВ «СП «Агропромтехніка», суди виходили із того, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «СП «Агропромтехніка», є чинним, у судовому порядку не оспорений, тому не можна вважати правомірним та ефективним способом захисту порушеного права позивача витребування спірної земельної ділянки в орендаря, при цьому не оспорюючи правомірність укладення договору оренди земельної ділянки.
Також, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування запису у поземельній книзі на земельну ділянку з кадастровим номером 6821286200:07:002:0111 запис про державну реєстрацію цієї земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та про поновлення у Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6821286200:07:002:0043, площею 2 га, що знаходиться за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-7897-СГ від 28 квітня 2017 року ОСОБА_1 , за державою в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, суди виходили із того, що вказані вимоги не відповідають вимогам закону.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про витребування спірної земельної ділянки у ТОВ «СП «Агропромтехніка» та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 756/5081/14-ц, провадження № 14-69цс19, від 24 квітня 2018 року у справі № 401/2400/16-ц, провадження № 14-120цс18, від 15 травня 2018 року у справі № 809/739/17, провадження № 11-252апп18, від 20 вересня 2018 року у справі № 126/1373/17, провадження № 14-292цс18, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, провадження № 14-317цс19, від 24 квітня 2019 року у справі № 525/1225/15-ц, провадження № 14-6цс19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди, приймаючи оскаржувані судові рішення в оскаржуваній частині, не правильно застосували норми статей 387, 388 ЦК України.
Заявник вказує, що при встановленні підстав для витребування власником земельної ділянки у набувача ( ОСОБА_2 ) наявні також підстави для такого її витребування і від особи, якій вона передана в оренду набувачем і яка є незаконним володільцем. Правовою підставою для такого витребування в орендаря є частина перша статті 387 ЦК України, яка визначає таке право власника на витребування свого майна від будь-якого незаконного володільця, окрім добросовісного набувача.
Заявник незгоден із висновками судів попередніх інстанцій про неможливість витребування спірної земельної ділянки у орендаря без оспорювання такого договору.
Зазначає, що такий висновок суперечить висновкам судів щодо наявності у позивача права на витребування спірної земельної ділянки у добросовісного набувача, що саме по собі вказує на недійсність договору оренди у цій частині, оскільки він не відповідає вимогам частини першої статті 317 та статті 319 ЦК України.
Крім того, за наявності визначених статтями 387, 388 ЦК України умов не обмежується абсолютне право власника на витребування належного йому майна із незаконного володіння, зокрема чинності/не чинності договорів чи інших правочинів, стороною яких не є власник.
Суди не врахували, що витребування спірної земельної ділянки лише у добросовісного набувача не призведе до припинення незаконного володіння цією земельною ділянкою ТОВ «СП «Агропромтехніка» та її повернення у фактичне володіння держави, а тому витребування спірної земельної ділянки лише у добросовісного набувача не буде ефективним способом захисту.
Також посилається на те, що в Державному реєстрі прав залишається наявним запис про зареєстроване право оренди земельної ділянки, до складу якої входить спірна земельна ділянка, що вказує на суперечність із дійсними правами на спірну земельну ділянку, недостовірність відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно. Отже, відсутність рішення про витребування спірної земельної ділянки, яке по суті є рішенням щодо припинення права оренди, у ТОВ «СП «Агропромтехніка» зумовить неможливість виконання рішення суду щодо повернення спірної земельної ділянки у власність держави.
Відзиву на касаційну скаргу позивачем не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області. При цьому повідомила, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не скористалася.
Згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-30567-СГ від 17 листопада 2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 та надано їй у власність земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 6821286200:04:001:1095, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
З інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 205078855 від 23 березня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку 28 листопада 2016 року.
18 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області, та передання їй безоплатно у власність цієї земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-7897-СГ від 28 квітня 2017 року затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6821286200:07:002:0043 для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
Як вбачається з інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 205080604 від 23 березня 2020 року, ОСОБА_1 зареєструвала право власності на вказану земельну ділянку 10 травня 2017 року.
ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 23 червня 2017 року відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 6821286200:07:002:0043 ОСОБА_2 , що підтверджується копією відповідного договору та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 червня 2017 року (а. с.49-52).
З відповіді ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 лютого 2020 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6821286200:07:002:0111 утворена шляхом об'єднання земельних ділянок 6821286200:07:002:0040 та 6821286200:07:002:0043 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок від 02 липня 2018 року (т. 1, а. с. 41).
31 липня 2018 року внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єднання об'єктів нерухомого майна - земельних ділянок, належних ОСОБА_2 , серед яких земельна ділянка з кадастровим номером 6821286200:07:002:0043.
07 лютого 2018 року ОСОБА_2 та ТОВ «СП «Агропромтехніка» укладено договір оренди землі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржуються судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині відмовлених позовних вимог щодо витребування у ТОВ «СП «Агропромтехніка»спірної земельної ділянки.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині витребування спірної земельної ділянки у ТОВ «СП «Агропромтехніка», виходили із того, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «СП «Агропромтехніка» договір оренди є чинним, у судовому порядку не оспорений, тому не можна вважати правомірним та ефективним способом захисту порушеного права позивача витребування спірної земельної ділянки в орендаря, при цьому не оспорюючи правомірність укладення договору оренди земельної ділянки.
Як передбачено частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України слідує що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Захист порушеного права особи має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.
Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).
Главою 29 ЦК України визначено такі способи захисту права власності як витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).
ЦК України передбачені засади захисту права власності, зокрема право на витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України) та від добросовісного набувача (стаття 388 ЦК України).
Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
Відповідні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 28 листопада 2018 року у справа № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 201/12925/17 (провадження № 61-2178св19).
Під час розгляду справи судами встановлено, що ОСОБА_1 незаконно заволоділа земельною ділянкою з кадастровим номером 6821286200:07:002:0043.
Як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу від 23 червня 2017 року ОСОБА_1 відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 6821286200:07:002:0043 ОСОБА_2 , яка в подальшому об'єднала дану земельну ділянку з іншою з кадастровим номером 6821286200:07:002:0040, внаслідок чого утворилася земельна ділянка з кадастровим номером 6821286200:07:002:0111, яка, в свою чергу, була передана в оренду ТОВ «СП «Агропромтехніка» 07 лютого 2018 року.
Таким чином, на момент пред'явлення позову, хоча право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 , однак вказана земельна ділянка перебувала у користуванні ТОВ «СП «Агропромтехніка».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) дійшла висновку, що з огляду на приписи статей 387 і 388 ЦК України помилковими є висновки щодо неможливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені та/або об'єднані. Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об'єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) наведено правовий висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.
У пункті 19 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» вказано, що якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було передано відповідачем іншій особі в тимчасове користування, суд відповідно до статті 33 ЦПК за клопотанням позивача залучає цю особу як співвідповідача.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що власник земельної ділянки не може витребувати її у особи, яка нею лише користується на підставі правочину, укладеного із добросовісним набувачем, без попереднього визнання такого правочину недійсним, оскільки у такому разі витребування спірної земельної ділянки лише у добросовісного набувача не буде ефективним способом захисту порушеного права, оскільки поновивши своє право власності власник не зможе його реалізувати.
У зв'язку із наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що висновки судів попередніх інстанцій щодо неможливості витребування спірної земельної ділянки у ТОВ «СП «Агропромтехніка» без оскарження договору оренди, укладеного із ОСОБА_2 , є помилковими, оскільки не відповідають вищевикладеним правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки.
З наведеного випливає, що держаній реєстрації підлягає як право власності, так і похідні від права власності речові права на нерухоме майно. Разом із тим, внесення змін до запису про державну реєстрацію права власності на підставі рішення суду про задоволення віндикаційного позову лише щодо останнього власника ніяким чином не може призвести до зміни чи скасування запису про похідні від права власності речові права на вказане майно, яким розпорядилася особа, яка не мала права цього робити, оскільки є володіючим невласником. Таким чином, повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування земельною ділянкою, й земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, оскільки обставини справи судами попередніх інстанцій були встановлені в достатньому для ухвалення рішення у справі обсязі, немає необхідності для встановлення нових обставин, збирання нових або здійснення переоцінки доказів, проте судами попередніх інстанцій було ухвалено судові рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та про скасування судових рішень в оскаржуваній частині та ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 153 грн та за подання касаційної скарги 4 204 грн, тому на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7 357 грн.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити.
Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року в частині позовних вимог першого заступника керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» на користь держави земельної ділянки площею 2 га, в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-7897-СГ від 28 квітня 2017 року у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області скасувати.
Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» на користь держави земельну ділянку площею 2 га, в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-7897-СГ від 28 квітня 2017 року у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Остапковецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.
В іншій частині рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року залишити без змін.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агропромтехніка» на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 7 357 грн (сім тисяч триста п'ятдесят сім гривень).
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. Ю. Сакара
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович