23 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 766/8530/18
провадження № 61-17985ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Білою Тетяною Володимирівною, на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження в справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У 2018 році АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із позовом про стягнення з ОСОБА_1 126 524,61 грн заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 вересня 2019 року позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку 123 124,61 грн заборгованості за кредитним договором. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 через представника подала на вказане судове рішення апеляційну скаргу та просила поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року в складі колегії суддів Базіль Л. В., Бездрабко В. О., Приходько Л. А. у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Апеляційний суд виходив із того, що відповідно до вимог частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Апеляційна скарга подана 05 жовтня 2021 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту рішення суду. Суд встановив, що розгляд справи суд першої інстанції проводив у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено в ухвалі про відкриття провадження, яка разом із позовом отримана ОСОБА_1 04 липня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Докази на підтвердження наявності обставин непереборної сили, що призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 не надала.
02 листопада 2021 року ОСОБА_1 через представника засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказану ухвалу апеляційного суду, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та передати справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що на повідомленні про вручення поштового відправлення написано прізвище « ОСОБА_1 » та дата отримання «04 липня 2018 рік» без підпису особи, яка отримала лист, тобто відсутні належні докази, що саме відповідач особисто отримала ухвалу про відкриття провадження. У пункті 106 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05 березня 2009 року № 270, вказано, що одержувач розписується особисто та зазначає прізвище.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Як свідчить тлумачення частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Апеляційний суд установивши, що ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу у жовтні 2021 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а випадки поновлення строку на підставі частини другої статті 358 ЦПК України не підтверджено, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, відсутні.
Посилання на те, що на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення не міститься підпис ОСОБА_1 , а тому вона не отримувала ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження разом із позовом, не беруться до уваги, оскільки в силу положень пункту 89 Правил надання послуг поштового зв'язку видача поштового відправлення одержувачу здійснюється відділенням поштового зв'язку виключно за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Білою Тетяною Володимирівною, на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
М. М. Русинчук