29 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4587/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Селіваненка В. П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (далі - Філія) Залізниці
на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021
зі справи № 910/4587/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (далі - Товариство)
до Залізниці
про стягнення 143 640,17 грн.,
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021, позов задоволено повністю.
09.11.2021 (згідно з відміткою «Укрпошта Експрес») Залізниця в особі Філії звернулася з касаційною скаргою від 08.11.2021 № НЮ-1/3831 до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021, а справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Залізниці в особі Філії, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270,00 грн.
Предметом позову, з яким Товариство у 2021 році звернулося до господарського суду міста Києва про захист порушених прав, є стягнення 143 640,17 грн., а отже, ціна позову у справі № 910/4587/21 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною відповідно до положень статей 12, 247 ГПК України.
Оскільки ціна позову у цій справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням положень ГПК України вона може бути розглянута у касаційному порядку лише за наявності для цього підстав, передбачених у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, скаржник зазначає, що він буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановленні оскаржуваними судовими рішеннями, при розгляді справ «…№ 910/8112, 9104592/21, 910/8110/21».
Водночас з огляду на зміст касаційної скарги доводи, наведені у ній скаржником, у контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Докази на підтвердження зазначеного відсутні. Разом з тим зміст касаційної скарги зводиться до незгоди з оцінкою доказів, встановленою судами попередніх інстанцій, і з'ясованими обставинами справи без зазначення належної підстави (підстав) та обґрунтування її для касаційного оскарження судових рішень, визначених частиною другою статті 287 ГПК України, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду. Твердження про те, що скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді інших справ необґрунтовані та належним чином не доведені.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Залізниці в особі Філії на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 зі справи № 910/4587/21, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 29.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 зі справи № 910/4587/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Б. Львов
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко