Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2412/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Деркач П. О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-Лайн" (61068, м. Харків, пр-т Московський, буд. 97, кв. 49)
до 1. Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12/14), 2. Міжрайонний відділ державної виконавчої служби Дергачівського та Золочівського районах Головного територіального управління юстиції (62300, Харківська обл., м. Дергачі, вул. Сумський Шлях, буд. 20) 3-я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерна компанія "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149)
про стягнення 393441,81 грн.
за участю представників:
позивача - Нестеренко С.О., ордер Серія АХ № 1028854 від 30.08.2021,
відповідача 1 - Сосунов Є.В., самопредставництво,
відповідача 2 - не з'явився,
третьої особи - не з'явився,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліса-Лайн" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" ПАТ "НЕК "Укренерго", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду у розмірі 393441,81 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.07.2021 у справі № 922/2412/21 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 03.08.2021 об 11:00.
26.07.2021 у системі документообігу суду зареєстровано відзив на позовну заяву відповідача (вх. № 17305) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2021 у справі № 922/2412/21 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Міжрайонний ВДВС Дергачівського та Золочівського районах ГТУЮ (код ЄДРПОУ 41430510) та 2. АК "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) та відкладено підготовче засідання на 31.08.2021 об 11:00.
25.08.2021 у системі документообігу суду зареєстровано пояснення АТ "Харківобленерго" (вх. № 19686) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2021 у справі № 922/2412/21 відкладено підготовче засідання на 21.09.2021 на 12:00.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2021 у справі № 922/2412/21 відкладено підготовче засідання на 28.09.2021 на 12:45.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.09.2021 у справі № 922/2412/21 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.09.2021 об 11:00.
30.09.2021 у системі документообігу суду зареєстровано клопотання ТОВ "Аліса-Лайн" про залучення співвідповідача (вх. № 22880). В обґрунтування поданого клопотання позивачем було зазначено суду, що у відзиві відповідачем було вказано про те, що припинення постачання електроенергії відбулось в наслідок дій Міжрайонного ДВДС Дергачівського та Золочівського районах ГТУЮ. Тому позивач вважає за необхідне залучити зазначений орган виконавчої служби до участі у справі в якості співвідповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2021 у справі № 922/2412/21 клопотання ТОВ "Аліса-Лайн" про залучення співвідповідача (вх. № 22880 від 30.09.21) задоволено, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Міжрайонний відділ державної виконавчої служби Дергачівського та Золочівського районах Головного територіального управління юстиції (код ЄДРПОУ 41430510) та відкладено підготовче засідання на 01.11.2021 об 11:00.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.11.2021 у справі № 922/2412/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.11.2021 об 11:30.
Позивач в судовому засіданні 16.11.2021 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити повністю та стягнути солідарно з відповідачів на свою користь майнову шкоду у розмірі 393441,81 грн.
Відповідач 1 в судовому засіданні 16.11.2021 проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у наданому раніше відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відносно відповідача 1 відмовити повністю.
Відповідач 2 в судове засідання 16.11.2021 не з'явився, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №030069, з якого убачається, що копію ухвали суду у даній справі від 01.11.2021 отримано уповноваженою особою другого відповідача 04.11.2021 (т.с. 2 а.с. 36).
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання 16.11.2021 не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №030069, з якого убачається, що копію ухвали суду у даній справі від 01.11.2021 отримано уповноваженою особою третьої особи 04.11.2021 (т.с. 2 а.с. 35).
З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 02.11.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Матеріалами справи встановлено, що в лютому 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма САТП - 2006 (далі - ТОВ фірма САТП - 2006 ) звернулося в Господарський суд Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліса-Лайн" (далі - ТОВ "Аліса-Лайн") про визнання права власності на майно: трансформатор ТС-400 ТМФ - 2 шт., наружна високовольтна кабельна лінія 6 кВ., яка складається з одного кабелю АСБ-10 3*185 3300 м, що підключена до комірки №ЗО підстанції ПС 330 кВ “Залютине”, яке розташоване у с.Подвірки, Дергачівського району, Харківської області по вул. Курязька, 5, та про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння шляхом вилучення та передачі Позивачу.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.08.2018 у справі №922/329/18 позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано за ТОВ фірмою САТП - 2006 право власності на майно: трансформатор ТС-400 ТМФ - 2 шт., наріжна високовольтна кабельна лінія 6 кв., яка складається з одного кабелю АСБ-10 3*185 3300 м., що підключена до комірки № 30 підстанції ПС 330 кВ “Залютине”, яке розташоване у с. Подвірки, Дергачівського району, Харківської області по вул. Курязька, 5.
Витребувано з чужого незаконного володіння шляхом вилучення у ТОВ "Аліса-Лайн" та передачі ТОВ фірмі САТП - 2006 зазначеного майна.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 31.08.2018 у справі №922/329/18 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 29.05.2019 рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 922/329/18 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.09.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2020, в задоволення позову відмовлено.
Позивач звернувся з цим позовом до суду, в якому зазначає про те, що на підставі розгляду вищезазначеної господарської справи № 922/329/18 в провадженні Міжрайонного ВДВС Дергачівського та Золочівського районах ГТУЮ перебувало виконавче провадження 58260522 від 04.02.2019 з примусового виконання наказу №922/329/18 від 31.01.2019, про витребування з чужого незаконного володіння шляхом вилучення у ТОВ "Аліса-Лайн" та передачі ТОВ фірмі САТП-2006 майна: трансформатор ТС-400 № 15 та 15а - 2 шт.; наружна високовольтна кабельна лінія 6 кв., яка складається з одного кабелю АСБ - 10 3*185 3300 м., що підключена до комірки №30 підстанції ПС 330кВ Залютине, яке розташоване у с. Подвірки, Дергачівського району, Харківської області по вул. Курязька, 5.
Позивачем зазначено, що про те, що 04.02.2019 головним державним виконавцем Стадніченко Т.О. була направлена вимога №2427 на адресу ВП «Північна ЕС ДП НЕК Укренерго», про відключення подачі напруги на високовольтній лінії 6 кв., яка складається з одного кабелю АСБ-10 3*185 3300 м., що підключена до комірки №30 підстанції ПС 330кВ Залютине на період реального проведення виконавчих дій. Так, 08.02.2019 о 12:00год. було розпочато, а о 13:10год. закінчено проведення Головним державним виконавцем Стадніченко Т.О. міжрайонного ВДВС Дергачівського та Золочівського районах ГТУЮ виконавчих дій в ході яких не було встановлено наявність зазначеного майна в судовому рішенні.
У позові позивачем вказано, що обладнання та кабельна лінія, по якій живляться виробничі потужності ТОВ "Аліса-Лайн", не були змінені, демонтовані та, як і раніше підключені до загальної електромережі України та знаходяться в справному стані. Однак відновлення енергопостачання 08.02.2019 після проведення виконавчих дій не відновилось.
Крім того, позивачем у позові зазначено, що 04.04.2019 на прийомі начальника міжрайонного ВДВС Дергачівського та Золочівського районах ГТУЮ позивачу було повідомлено та роз'яснено, що на даний час не існує діючих будь яких вимог державного виконавця щодо відключення подачі напруги на високовольтній лінії 6 кв., яка складається з одного кабелю АСБ-10 3*185 3300 м., що підключена до комірки №30 підстанції ПС 330 кВ Залютине на період проведення виконавчих дій, так як виконавчі дії відбулись та в даний момент державний виконавець подав заяву до Господарського суду Харківської області про заміну порядку виконання судового рішення.
Однак, позивачем вказано, що незважаючи на відсутність законних підстав для відключення енергопостачання 08.02.2019 об 11:00 годині позивачу було відключено подачу напруги на високовольтній лінії 6 кв., а відновлено подачу напруги лише 15.04.2019 о 14:20год.
30.01.2019 між позивачем - ТОВ "Аліса-Лайн" та першим відповідачем - ДП «НЕК Укренерго» було укладено договір №0370-2032 про надання послуг з передачі електроенергії. Відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (що є невід'ємною частиною до договору №0370-2032) Підстанція Залютино, ком. № 30 від якої живиться виробничий цех ТОВ "Аліса-Лайн", належить Північній електроенергетичній системі.
Відповідно до умов вищевказаного договору №0370-2032, оператор системи передач зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов договору, а користувач здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору. Згідно з п. 9.1 зазначеного договору, при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України.
30.01.2019 між TOB "Аліса-Лайн" та ДП «НЕК Укренерго» було укладено договір №0370-05032 про надання послуг з перетікань реактивної електричної енергії. Так, відповідно до п. 5 зазначеного договору, власник мереж несе відповідальність за безперервну передачу електричної енергії споживачу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що перший відповідач - ДП «НЕК Укренерго» не виконуючи умови договору, та порушуючи п.7.5. Постанови №312, без дотримання строків попередження споживача припинило поставки електроенергії, хоча позивачем належним чином виконувались умови договору та заборгованість була відсутня, а тому відсутні будь-які законні підстави для невиконання першим відповідачем договору поставки та не відновлення постачання електроенергії.
Щодо розподілу електроенергії, позивачем у позові вказано про те, що відповідно до листа АТ «Харківобленерго» від 11.02.19 за вих. №07-56к/09-632, позивач заборгованості за розподіл електроенергії перед АТ «Харківобленерго» не має, припинення розподілу електроенергії раніше не здійснювалось і не планується.
Позивачем зазначено, що ТОВ "Аліса-Лайн" є виробничим підприємством реального сектору економіки, на якому, на час припинення електропостачання, працювало більше 30 працівників, яким необхідно було сплачувати заробітну платню та податки із заробітної плати, виконувати зовнішньоекономічні контракти, однак з причин відсутності електропостачання не з власної вини, ТОВ "Аліса-Лайн" вимушено ввело простій на підприємстві з 08.02.2019 до дати відновлення електропостачання - 15.04.2019, за наслідками чого, у період відключення електроенергії через протиправні дії відповідача підприємство позивача вимушено було ввести простій, а працівникам підприємства була виплачена заробітна плата у розмірі 318166,60 грн. та ЄСВ у розмірі 69090,74 грн., а також нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 3 місяці простою у розмірі 5984,47 грн.
На переконання позивача, відключення від електропостачання позивача відбулося у незаконний спосіб та всупереч договору про надання послуг з передачі електроенергії, що укладений між позивачем та ДП «НЕК Укренерго» №0370-2032 від 30.01.2019, та вказані дії відбулися з вини саме ДП «НЕК Укренерго».
У зв'язку з тим, що позивач не мав змоги здійснювати господарську діяльність та отримувати дохід від здійснення такої діяльності, який би покрив витрати, в тому числі, і на заробітну плату працівникам, позивач вважає, що саме дії відповідача 1 з незаконного відключення електроенергії завдало позивачу збитки у загальному розмірі 387457, 34 грн.
На підставі наведеного, за розрахунком позивача, загальний розмір завданої відповідачами майнової шкоди (матеріальних збитків) становить 393441,81 грн.
Також, під час розгляду даної справи, в межах підготовчого засідання, позивачем було реалізовано своє право та в порядку ч. 1 ст. 48 ГПК України подано клопотання про залучення співвідповідача у справі - Міжрайонного відділу ДВС Дергачівського та Золочівського районах ГТУЮ, яке ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2021 було задоволено.
Вимоги до Міжрайонного відділу ДВС Дергачівського та Золочівського районах ГТУЮ обґрунтовані позивачем тим, що ДП «НЕК Укренерго» (відповідачем 1) у відзиві на позовну заяву зазначено про припинення ним постачання електроенергії внаслідок дій Міжрайонного відділу ДВС Дергачівського та Золочівського районах ГТУЮ (т.с. 2 а.с. 2).
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та інтересів і є підставою для їх захисту шляхом солідарного стягнення з ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Дергачівського та Золочівського районах Головного територіального управління юстиції майнової шкоди в сумі 393441,81 грн.,
Відповідач 1 позов не визнав; заперечуючи проти позову у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що Вимогою № 2427 від 04.02.2019 Головного державного виконавця Стадніченко Т.О. встановлено, що Північна ЕС повинна відключити напругу на високовольтній кабельній лінії 6кВ, яка складається з одного кабелю АСБ-10 3*185 3300 м., що підключена до комірки №30 підстанції ПС 330 «Залютине». Після отримання від ТОВ «Аліса - Лайн» листа № 5 від 11.04.2019 та документу заступника начальника відділу Бельского А.Ю. від 11.04.2019 «Про зупинення вчинення виконавчих дій» № 58260522, на підставі ст. 34 та ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», справа №922/329/18, у зв'язку із постановленням ухвали Верховного суду України від 05.04.2019, НЕК «Укренерго» після вчинення відповідних заходів, передбачених вимогами чинного законодавства 15.04.2019 відновило постачання електричної енергії, а тому відповідач 1 по справі в своїх діях чітко дотримувався вимог чинного законодавства.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про солідарне стягнення з ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Дергачівського та Золочівського районах Головного територіального управління юстиції майнової шкоди в сумі 393441,81 грн., яка заподіяна особі електропостачальною організацією та незаконною діяльністю органу державної виконавчої служби, внаслідок чого було припинено постачання електричної енергії споживачу - ТОВ "Аліса-Лайн".
Підставою відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу згідно зі статтями 1173, 1174 ЦК України є наявність таких обов'язкових умов, як неправомірні дії (бездіяльність) органу або його посадової особи, шкода та причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Тобто у даному випадку підлягає з'ясуванню та перевірці існування всіх умов, з наявністю яких законодавець пов'язує відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
В силу положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
За загальними положеннями, наведеними у статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.
За змістом частини першої статті 1173 та частини першої статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірних дій цього органу, наявності шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18)), постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 916/978/19).
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок, як обов'язкова умова відповідальності за заподіяні збитки, полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18)).
Таким чином, у цьому спорі позивач мав довести суду: по-перше - що саме незаконна діяльність державного виконавця є причиною завданої позивачу майнової шкоди у розмірі 393441,81 грн, тобто діяльністю органу державної влади (його посадової особи) є тією обставиною, що знаходиться у безпосередньому причинному зв'язку з наслідками, що настали для позивача; та по-друге: що саме протиправна діяльність ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", яка як електропостачальна організація за договором незаконно припинила постачання електричної енергії споживачу - ТОВ "Аліса-Лайн".
Суд зазначає, що ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 6 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до цього Закону державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом (ст. 7 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").
Суд зауважує, що статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Проте, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Отже, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на правовий статус другого відповідача - Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Дергачівського та Золочівського районах Головного територіального управління юстиції, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст.ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини з відшкодування шкоди, завданої органом державної влади.
При цьому, слід зауважити, що шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Спеціальна норми ст.ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачають відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. Вказану правову позицію було висловлено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018 по справі №923/574/17, від 18.06.2018 по справі №904/1284/17.
Тобто, суд вдруге зазначає про те, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст.ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Подібну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 зі справи №920/715/17.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як встановлено судом, неправомірність дій ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" позивач обґрунтовує наявністю між останнім та позивачем договірних зобов'язань, які витікають з договорів №0370-2032 про надання послуг з передачі електроенергії від 30.01.2019 та №0370-05032 про надання послуг з перетікань реактивної електричної енергії від 30.01.2019. Невиконання відповідачем 1 умов договору, без дотримання строків попередження споживача, незаконно припинено постачання електроенергії та не відновлено її постачання у період з 08.02.2019 по 15.04.2019 року.
Неправомірність дій Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Дергачівського та Золочівського районах Головного територіального управління юстиції позивач обґрунтовує обставинами здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 58260522 з примусового виконання наказу №922/329/18 від 31.01.2019, за наслідками яких було незаконно припинено постачання електроенергії та не відновлено її постачання у період з 08.02.2019 по 15.04.2019 року.
Зі встановлених під час розгляду справи обставин слідує, що на виконанні Міжрайоного ВДВС Дергачівського та Золочівського районах ГТУЮ перебувало виконавче провадження №58260522 від 04.02.2019 з примусового виконання наказу №922/329/18 від 31.01.2019, про витребування з чужого незаконного володіння шляхом вилучення у ТОВ "Аліса-Лайн" та передачі ТОВ фірмі САТП-2006 майна.
Так, 04.02.2019 головним державним виконавцем Міжрайонного ВДВС Дергачівського та Золочівського районах ГТУЮ була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №58260522 з виконання наказу №922/329/18 від 31.01.2019 (т.с. 1 а.с. 32-34).
Також, 04.02.2019 головним державним виконавцем Стадніченко Т.О. була направлена вимога №2427 на адресу ВП «Північна ЕС ДП НЕК Укренерго», в якій зазначено, що на 08.02.2019 о 12:00 призначено проведення виконавчих дій, а саме передача стягувачу предметів зазначених у виконавчому провадженні, у зв'язку з чим, державний виконавець вимагає з метою забезпечення проведення виконавчих дій та створення безпечних умов під час реального виконання судового рішення, відключити подачу напруги на високовольтній лінії 6 кв., яка складається з одного кабелю АСБ-10 3*185 3300 м., що підключена до комірки №30 підстанції ПС 330 кв. Залютине (т.с. 1 а.с. 166-167).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Із обставин справи слідує, що Листом від 06.02.2019 ВП «Північна ЕС» позивача було повідомлено про те, що на виконання зазначеної вище вимоги державного виконавця № 2427 від 04.02.2019 в рамках виконавчого провадження № 58260522 від 04.02.2019, відокремленим підрозділом "Північна електроенергетична система" ДП "НЕК "Укренерго" буде проведено відключення на ПС 330кВ "Залютине" комірки 6кВ №30 "Спецавтобаза" 08.02.2019 о 09:00 (т.с. 1 а.с. 173).
На вимогу головного державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ №2427 від 04.02.2019 у ВК №58260522 на ПС 330кВ "Залютине" 08.02.2019 було здійснено відключення вимикача комірки №30, чим була припинена подача напруги на високовольтну кабельну лінію 6кВ, що автоматично припинило передачу електроенергії та електропостачання споживачу ТОВ "Аліса-Лайн".
Крім цього, з наявної в матеріалах справи інформації про виконавче провадження убачається, що під час проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №58260522 державним виконавцем: винесено постанову про призначення спеціаліста для участі у виконавчому провадженні від 04.02.2019 (із залученням працівників поліції до участі у проведенні виконавчих дій); у зв'язку з обставинами, що можуть ускладнювати виконання рішення 20.02.2019 винесено постанову про утворення виконавчої групи; 21.02.2019 винесено постанову про накладення штрафу на ТОВ "Аліса-Лайн" за фактом невиконання вимог державного виконавця; 01.03.2019 винесено постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника; 01.03.2019 винесено постанову про арешт коштів боржника; 28.03.2019 винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій (т.с. 1 а.с. 37-43).
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі відповідних виконавчих документів, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Аналогічне положення викладено у п. 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012.
Як встановлено у п. 9 розділу І названої Інструкції, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.
За приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій. (ч. 8 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").
11.04.2019 заступником начальника відділу Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №58260522, у зв'язку надходженням ухвали Верховного суду від 05.04.2019 у справі №922/329/18.
На підставі вищевказаної постанови заступника начальника відділу Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах ГТУЮ про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.04.2019 у ВП №58260522, та відсутністю інших правових та технічних перешкоджань щодо припинення передачі електроенергії ТОВ "Аліса-Лайн" з боку ДП НЕК "Укренерго" по приєднанню 6кВ "Спецавтобаза" на ПС 330кВ "Залютине", позивачу подано напругу та відновлено передачу електроенергії 15.04.2019.
Вищенаведені обставини та наявні в матеріалах справи докази виключають наявність протиправної діяльності ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" з відключення електричної енергії у період з 08.02.2019 по 15.04.2019.
Що стосується вимог до Міжрайонного ВДВС Дергачівського та Золочівського районах ГТУЮ, судом установлено, що обставини справи та наявні докази неспростовно свідчать про те, що державним виконавцем у період з 08.02.2019 по 15.04.2019 були прийняті та вчинені дії відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, що безпосередньо були пов'язані з проведенням виконавчих дій у виконавчому провадженні №58260522.
Отже, за висновками суду, позивачем не доведено склад цивільного правопорушення відповідно до вимог ЦК України з боку відповідачів, шляхом завдання шкоди через відключення підприємства позивача від електропостачання, про яке він зазначає.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Разом з тим, з'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Окрім того, суд зауважує, що зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення неправомірних дій, завданою протиправною поведінкою відповідачів та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідачів у даній справі та наявністю шкоди позивача, позовні вимоги ТОВ "Аліса-Лайн" про солідарне стягнення з ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Міжрайонного відділу державної виконавчої служби Дергачівського та Золочівського районах Головного територіального управління юстиції майнової шкоди в сумі 393441,81 грн. задоволенню не підлягають, а тому суд відмовляє в позові.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позову покладає витрати зі сплати судового збору на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "26" листопада 2021 р.
Суддя Є.М. Жиляєв