вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7307/21
Суддя господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П. при секретарі судового засідання Михайлової К.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Ім.Т.Г.Шевченка", 85033, Донецька область, Добропільський район, с.Юр'ївка, вул.Центральна, б.53, код ЄДРПОУ 00697662
до Приватного підприємства "Хім-Агро-60", 51400, м.Павлоград, вул.Світличної Ганни, б.59-Є, код ЄДРПОУ 39687928
про стягнення заборгованості за договором
Представники сторін:
від позивача: Дубина О.А.
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Ім.Т.Г.Шевченка" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Хім-Агро-60", 51400, м.Павлоград, вул.Світличної Ганни, б.59-Є, код ЄДРПОУ 39687928, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 670 984,16грн. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.10.2021р.), з яких основний борг - 562 455,00грн., інфляційні нарахування - 75 706,44грн., проценти річних від простроченої суми - 32 822,72грн.
Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 697,92грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору № 35 від 05.08.2019р. за надані послуги.
Ухвалою суду від 31.08.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.09.2021р.
28.09.2021р. до суду від відповідача надійшов супровідний лист з доданими до нього документами, а саме: копія виписки АТ "ПУМБ" по рахунку № НОМЕР_1 за 08.08.2019р., копії видаткових накладних №№ РН-0000302 від 09.10.2019р., РН-0000006 від 01.02.2020р., РН-0000029 від 25.02.2020р., копії товарно-транспортних накладних, копія претензії про стягнення боргу за непоставлений товар ПАТ "Ім.Т.Г.Шевченко" від 01.09.2020р., копія акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.09.2021р., копія претензії про стягнення боргу за не поставлений товар вих. № 30 від 26.07.2021р., копія статутних документів та докази надіслання відзиву і доданих до нього доказів учасникам справи. В своєму відзиві відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що ним було поставлено позивачу товар на загальну суму 569 226,25грн. за видатковими накладними № РН-0000302 від 09.10.2019р. на суму 266 800,00грн., № РН-0000006 від 01.02.2020р. на суму 153 750,00грн. та № РН-0000029 від 25.02.2020р. на суму 148 676,25грн. Відповідач звертає увагу суду на те, що за видатковою накладною № РН-0000302 від 09.10.2019р. позивач прийняв товар, про що свідчить його підпис, а за видатковими накладними РН-0000006 від 01.02.2020р. та № РН-0000029 від 25.02.2020р. позивач прийняв товар, залишив його у себе та відмовився підписувати відповідні видаткові накладні.
11.10.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначає, що поставки добрива КАС-32 на виконання умов Договору № 35 від 05.08.2019р. не передбачено Специфікацією № 1 від 05.08.2019р.
Ухвалою суду від 28.10.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.11.2021р.
В судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, день та ча судового засідання був належним чином повідомлений.
В судовому засіданні 22.11.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
05.08.2019р. між ПП "Хім-Агро-60" (продавець) та ПАТ "Ім.Т.Г.Шевченка" (покупець) був укладений Договір № 35.
Відповідно до п.1.1. Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець прийняти та оплатити продавцю його вартість відповідно до умов цього договору.
Найменування товару та його кількість, ціна одиниці товару та його загальна вартість, інші необхідні умови зазначаються у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. (п.1.2. Договору)
За відсутності Специфікації погодженими істотними умовами поставки сторони визнають вважаються дані, зазначені у документі, що підтверджує факт отримання товару покупцем. (п.1.3 Договору)
Поставка товару покупцеві здійснюється узгодженими партіями протягом 10-14 днів після отримання відповідної його заявки, якщо інше не обумовлено додатковою угодою сторін. (п.2.2 Договору).
Згідно п. 3.1 Договору, оплата товару здійснюється, як правило, на умовах 100% передплати.
Оплата здійснюється на підставі виставлених продавцем рахунків. Відсутність рахунку не звільняє покупця від обов'язку оплати отриманого від продавця товару. У цьому випадку оплата здійснюється з посиланням на відповідний видатковий документ, що підтверджує факт отримання товару. (п.3.4. Договору)
Якщо покупець має прострочену заборгованість по оплаті попередньо отриманого товару, продавець має право у односторонньому порядку на власний вибір: або призупинити виконання своїх зобов'язань за цим договором до отримання від покупця повного розрахунку (оплати товару. сплати пені та відсотків за користування чужими грошовими коштами); або відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. (п.4.1. Договору)
Договір набуває чинності від дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2019р. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від обов'язку належного виконання зобов'язань, що виникли в період його дії, та від відповідальності за їх невиконання, визначеної цим договором. (п.6.1. Договору)
Згідно специфікації № 1 від 05.08.2019р. до договору № 35 від 05.08.2019р. товар який постачається згідно умов договору - добриво складне мінеральне NP (12:24) в біг- бегах у кількості 66,500 Тн на суму 829 255,00грн. (разом з ПДВ).
07.08.2019р. на виконання умов договору позивач зробив відповідачу заявку на постачання добрива складного мінерального NP 12:24 у кількості 66,500 тон та відповідно до наданого продавцем рахунку - фактури № СФ-0000373 від 05.08.19р. здійснив 100% передплату за партію у сумі 829 255,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 100 від 07.08.19р.
Відповідач частково здійснив поставку товару на загальну суму 266 800,00грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000302 від 09.10.2019р.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2020р. та 26.07.2021р. на адресу відповідача були направлені претензії про стягнення боргу за не поставлений товар.
Також відповідачем не надано до матеріалів справи доказів щодо направлення на адресу позивача видаткових накладних № РН-0000006 від 01.02.2020р. на суму 153 750,00грн., № РН-0000029 від 25.02.2020р. на суму 148 676,25грн., акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2021р.
Отже, заборгованість за Договором № 35 від 05.08.2019р. за непоставлену продукцію складає 562 455,00грн., яка підлягає до стягненню і підтверджується матеріалами справи.
На даний час відповідач не поставив позивачу добрива (товар відповідно до специфікації № 1 від 05.08.2019р.) та сплачені за них кошти не повернув позивачу.
Щодо стягнення 3% річних за період з 22.08.2019р. по 01.08.2021р. на суму 32 822,72грн. та інфляційних втрат за період з вересня 2019р. по липень 2021р. на суму 75 406,44грн., суд зазначає наступне.
Положеннями ст.611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 ЦК України встановлено підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме: особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Особливості регулювання грошових зобов'язань встановлено статтею 625 ЦК України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3% річних за період з 22.08.2019р. по 01.08.2021р. у розмірі 32 822,72грн. та інфляційних втрат з вересня 2019 року по липень 2021 року у розмірі 74 430,56грн. заявлено позивачем обґрунтовано.
Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % річних за період з 22.08.2019р. по 01.08.2021р. у розмірі 32 822,72грн., судом встановлено, що він нараховано правильно, є правомірним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування інфляційних втрат з вересня 2019 року по липень 2021 року, суд встановив, що інфляційні втрати за вказаний період нараховані не правильно та складає 74 430,56грн., а тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 13 ГПК України передбачає, що судочинство у господарських судах України здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 35 від 05.08.2019р. у розмірі 562 455,00грн., інфляційні нарахування з вересня 2019 року по липень 2021 року у розмірі 74 430,56грн., 3 % річних за період з 22.08.2019р. по 01.08.2021р. у розмірі 32 822,72грн.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 10 045,62грн.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Хім-Агро-60", 51400, м.Павлоград, вул.Світличної Ганни, б.59-Є, код ЄДРПОУ 39687928 на користь Публічного акціонерного товариства "Ім.Т.Г.Шевченка", 85033, Донецька область, Добропільський район, с.Юр'ївка, вул.Центральна, б.53, код ЄДРПОУ 00697662 заборгованість за Договором поставки № 35 від 05.08.2019р. у розмірі 562 455,00грн., інфляційні нарахування у розмірі 74 430,56грн., 3 % річних у розмірі 32 822,72грн. та судовий збір у розмірі 10 045,62грн.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 29.11.2021
Суддя С.П. Панна