29.11.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5617/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),
суддів Кощеєва І.М., Подобєда І.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2021 (суддя Бондарєв Е.М.) у справі №904/5617/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро
про стягнення 23 221,39 грн, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на свою користь 20 832,00 грн. заборгованості, 1 126,43 грн. пені, 267,05 грн. 3% річних, 995,91 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2021 у справі №904/5617/21 позов задоволено у повному обсязі: з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" 20 832,00 грн. заборгованості, 1 126,43 грн. пені, 267,05 грн. 3% річних, 995,91 грн. інфляційних втрат, 2 270,00 грн. судового збору, 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №61/158 від 16.12.2019 в частині повної та своєчасної оплати за товар, отриманий за видатковою накладною №367 від 30.11.2020 на суму 20 832,00 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що доказів оплати поставленого позивачем товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності заборгованості відповідач шляхом надання належних доказів не спростував, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 20 832,00 грн. є обґрунтованими та доведеними належними доказами.
Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення 267,05 грн. 3% річних за період з 21.12.2020 по 25.05.2021 та 995,91 грн. інфляційних втрат за період з січня по квітень 2021 року, місцевий господарський суд, враховуючи встановлення обставин прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати товару у строки, визначені умовами договору, здійснивши перевірку розрахунку зазначених позовних вимог, дійшов висновку про їх обгрунтованість та відповідність вимогам законодавства, у зв'язку з чим задовольнив вказані позовні вимоги.
Стосовно заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку, що дана справа не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію, відповідно, прийнятною сумою за добросовісне надання послуги адвоката з вивчення та правового аналізу матеріалів справи та підготовку позовної заяви є сума витрат на професійну правничу допомогу 3 000,00 грн, яку господарським судом стягнуто з відповідача.
Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2021 у справі №904/5617/21 та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження в частині стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" 20 832,00 грн. заборгованості.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не приймав участі в судовому засіданні при розгляді даної справи в суді першої інстанції у зв'язку з об'єктивною неможливістю участі представника відповідача.
За доводами скаржника, господарським судом порушено вимоги статей 7, 29, 42 Господарського процесуального кодексу України в частині забезпечення однієї з основних засад судочинства, а саме рівності прав сторін перед законом та судом, а також можливості реалізації своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому процесі, що унеможливило подання відповідачем доказів оплати заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз".
Апелянт посилається на те, що Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" 08.07.2021 сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" суму заборгованості за поставлений на підставі договору поставки №61/158 від 16.12.2019 товар у розмірі 20 832,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 11236 від 08.07.2021, у зв'язку з чим станом на дату прийняття оскаржуваного рішення сума основного боргу була погашена.
Скаржник вважає, що недослідження всіх обставин справи, ненадання їм належної оцінки, призвело до винесення неправильного та необ'єктивного рішення суду.
Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що провадження у даній справі в частині стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" основного боргу в сумі 20 832,00 грн. підлягає закриттю.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 для розгляду справи №904/5617/21 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Орєшкіна Е.В., судді Кощеєв І.М., Подобєд І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, Акціонерному товариству "Дніпроважмаш" наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги (подання доказів сплати судового збору у сумі 3 450,00 грн. та доказів направлення копії апеляційної скарги на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз") протягом 10 днів з дня отримання ухвали.
08.10.2021 від Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" надійшла заява про усунення недоліків та докази сплати судового збору у сумі 3 450,00 грн, докази направлення копії апеляційної скарги на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз.
У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2021, справу №904/5617/21 (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження) передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Кощеєв І.М., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.10.2021 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2021 у справі №904/5617/21; розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Враховуючи усунення обставин, що зумовили заміну судді - члена колегії, а саме вихід з відпустки судді Подобєда І.М., відповідно до пункту 2.6.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, 29.11.2021 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/5617/21.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.11.2021, справу №904/5617/21 передано колегії суддів у складі: Орєшкіна Е.В. (головуючий, доповідач), судді Кощеєв І.М., Подобєд І.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" своїм правом, передбаченим статтею 263 Господарського процесуального кодексу на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося, про розгляд даної справи апеляційним господарським судом повідомлене належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення №4900093327832.
Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 16.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" (постачальник) та Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (покупець) укладено договір поставки № 61/158 , відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі передати у власність покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.
Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціна продукції, що є предметом поставки за цим договором, визначаються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
У пункті 2.1 сторони погодили, що ціна на продукцію, що поставляється за договором, узгоджується сторонами в специфікаціях.
Згідно з пунктом 2.3 договору загальна сума договору становить суму всіх підписаних сторонами специфікацій. Ціни на продукцію за цим договором, ціни у видаткових накладних, у рахунках на оплату продукції, інших документах до договору вказуються у національній валюті України.
Розрахунки за продукцію здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в цьому договорі, на підставі рахунку на оплату постачальника (п.3.1 договору).
Покупець здійснює оплату продукції на умовах 100% передплати, якщо інше не вказується в специфікаціях (п.3.2 договору).
У пункті 4.2 договору визначено, що базисні умови постачання продукції: FCA - склад постачальника (м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2) згідно з Правилами Інкотермс 2010, якщо інше не вказується в специфікаціях.
Згідно з пунктом 4.3 договору строк постачання продукції - протягом 2 банківських днів з дати перерахування передплати, якщо інше не вказується в специфікаціях.
Відповідно до пункту 4.5 договору право власності на продукцію за договором переходить до покупця з дати підписання сторонами видаткової накладної, товарно-транспортної накладної.
У разі порушення покупцем строку оплати продукції покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення (п. 8.1 договору).
У пунктах 12.1 та 12.2 договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2021. Закінчення строку договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань та відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявила про бажання припинити дію договору, дія договору буде автоматично продовжуватися до 31 грудня кожного наступного року.
26.11.2020 позивачем та відповідачем підписано Специфікацію №4 до договору поставки № 61/158 від 16.12.2019, якою сторони узгодили поставку товару - рейка Р24 ГОСТ 7174-75 (без ізносу) в кількості 0,600 т за ціною од/виміру без ПДВ 31 000,00 грн., на суму по специфікації 22 320,00 грн. з урахуванням ПДВ. Порядок розрахунків: відтермінування платежу 20 календарних днів з дати відвантаження. Термін постачання: 15 календарних днів з дати підписання специфікації. Умови постачання: FCA, склад постачальника (м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127) згідно Інкотермс 2010.
На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 20 832,00 грн. згідно з видатковою накладною №367 від 30.11.2020 та товарно-транспортною накладною №Р367 від 30.11.2020 (а.с.14-15, т.1).
Отже, враховуючи умови Специфікації №4 від 26.11.2020 до договору, строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару є таким, що настав.
Посилаючись на несплату поставленого за договором поставки № 61/158 від 16.12.2019 товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на свою користь 20 832,00 грн. заборгованості, 1 126,43 грн. пені, 267,05 грн. 3% річних, 995,91 грн. інфляційних втрат.
За наслідками розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" Господарським судом Дніпропетровської області прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений зазначеною спеціальною нормою, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, підставою для скасування оскаржуваного рішення у даній справі відповідачем визначено обставину фактичної сплати основного боргу.
Так, скаржником, до апеляційної скарги додано платіжне доручення № 11236 від 08.07.2021, відповідно до якого Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансметиз" 20 832,00 грн., в призначенні платежу значиться: "Оплата за рейку згідно дог. №61/158 від 16.12.2019, рахунок 3387 от 26.11.2020 у т.ч. ПДВ 20% - 3472.00 грн." (а.с. 58, т.1).
Відповідно до частин 1, 3-5, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи №904/5617/21 в суді першої інстанції, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930015769353, відповідно до якого ухвалу Господарського суду про відкриття провадження від 14.06.2021 у справі № 904/5617/21 представник Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" отримав 22.06.2021 (а.с.48).
Отже, відповідач був обізнаний про розгляд даної справи, однак своїм правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, причин неможливості подання платіжного доручення № 11236 від 08.07.2021 до суду першої інстанції, враховуючи дату здійснення платежу (погашення основної заборгованості) - 08.07.2021 та дату винесення Господарським судом Дніпропетровської області оскаржуваного рішення 26.08.2021 скаржником в апеляційній скарзі не наведено, клопотання про поновлення строку для подання нових доказів з наведенням мотивованих причин неможливості їх подання до суду першої інстанції, також не надано.
Згідно з приписами частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції, однак під час розгляду даної справи місцевим господарським судом матеріали справи не містять повідомлень (заяв, клопотань тощо) відповідача про неможливість подання платіжного доручення № 11236 від 08.07.2021 до суду, у цьому зв'язку вказане платіжне доручення не було предметом дослідження з наданням йому оцінки судом першої інстанції, відповідно, судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення враховуючи встановлені обставини справи та надані докази на їх підтвердження, які були наявні в матеріалах справи станом на момент його прийняття.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономаренко проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Колегія суддів наголошує, що апелянтом не надано доказів неможливості самостійно надати платіжне доручення № 11236 від 08.07.2021 на стадії розгляду справи судом першої інстанції з об'єктивних причин, як і не наведено обставин, що свідчили б про винятковість даного випадку.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених положень законодавства, а також враховуючи те, що станом на момент винесення оскаржуваного рішення доказів повної оплати поставленого позивачем товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності заборгованості відповідач шляхом надання належних доказів не спростував, відповідно, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 20 832,00 грн. є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Враховуючи зазначене, апеляційний господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської від 26.08.2021 у справі №904/5617/21 в частині стягнення 20 832,00 грн. основного боргу та закриття провадження у справі в цій частині.
При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У пункті 8.1. договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем строку оплати продукції покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 8.1. договору позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за період прострочення з 21.12.2020 по 21.05.2021 в сумі 1 126,43 грн.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, виконаного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було правильно визначено суму заборгованості та період прострочення, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість та задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1 126,43 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 267,05 грн. за період з 21.12.2020 по 25.05.2021 та інфляційні втрати у сумі 995,91 грн. за період з січня по квітень 2021 року.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх обгрунтованість та задовольнив вказані позовні вимоги у наведених вище сумах.
Апеляційна скарга не містить будь-яких доводів та заперечень скаржника щодо вимог позивача стосовно стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, отже, судом апеляційної інстанції не здійснюється перегляд оскаржуваного рішення у даній справі в зазначених частинах.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2021 у справі №904/5617/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2021 у справі №904/5617/21 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Дніпроважмаш".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя І.М. Подобєд