29.11.2021 року м. Дніпро Справа № 904/4656/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Орєшкіної Е.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2021р. (суддя Назаренко Н.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 03.09.2021р.) у справі
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Київ
до Відповідача-1: Фермерського господарства "Сім Вітрів", с. Мар'янівка, П'ятихатський район, Дніпропетровська область
Відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Жовті Води, Дніпропетровська область
про стягнення інфляційних втрат та 3% річних від простроченої суми в розмірі 194 837 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1- Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" та Відповідача-2- ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат у розмірі 132 402,06 грн. та 3% річних - 62 435,61 грн.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2021р. позов задоволено частково - стягнуто солідарно з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" інфляційних втрат у розмірі 113 701,19 грн., 3% річних у розмірі 62 435,61 грн.. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" інфляційних втрат у розмірі 113 701,19 грн., 3% річних у розмірі 62 435,61 грн..
Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що зважаючи на встановлені обставини справи та норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних, нарахованих на прострочене Відповідачем-1 грошове зобов'язання по сплаті суми, стягнутої за рішенням суду у справі №904/4702/18, є такими, що заявлені правомірно.
Перевіривши розрахунок заявлених Позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості, судом встановлено, що 3% річних становлять 62 435 грн. 61 коп., а інфляційні втрати - 113 701 грн. 19 коп. (при заявлених 132 402 грн. 06 коп.).
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову, про стягнення з ОСОБА_1 інфляційних втрат, у розмірі 113 701,19 грн., 3% річних у розмірі 62 435,61 грн. та 1 321,03 грн. витрат зі сплати судового збору. Разом з апеляційною скаргою апелянт також просить суд поновити строк на подання апеляційної скарги.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи та під час ухвалення рішення неправильно застосував норми матеріального права, що в силу п. 1 абз. 4 ст.277 ГПК України, є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Зокрема, Скаржник вважає, що Позивач свідомо не повідомив суд про те, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14.06.2017 р. у справі №176/203/17, за його позовом до ОСОБА_1 вже було стягнуто на його користь заборгованість за Основним договором №б/н від 07.11.2014 р., на підставі того ж Договору поруки №POR1423054284573 від 04.02.2015 р. і в тому ж розмірі - 693 136,75 коп., що пізніше було стягнуто рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 р., в межах господарської справи №904/4702/18.
Скаржник зазначає на тому, що на виконання рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14.06.2017 р., Позивачу було надано виконавчий лист № 176/203/17 від 25.07.2017р.
07.11.2017р. Соборним відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження ВП №55065757 з примусового виконання рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14.06.2017р. у справі №176/203/17 стосовно стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, в сумі 693 136,75 грн.. В межах виконавчого провадження ВП №55065757 Соборним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 29.06.2018 р. ДП "СЕТАМ" було проведено реалізацію нерухомого майна, що належало ОСОБА_1 - квартири АДРЕСА_1 . Кошти, отримані від реалізації означеного майна в:сумі 421 725, 46 грн., були перераховані на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», на погашення основного боргу.
Скаржник вказує на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2021р. за заявою ОСОБА_1 , наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019 р. у справі №904/4702/18 було визнано таким, що не підлягає виконанню частково в сумі 421 725,46 грн. (додаток №2).
Таким чином, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, на думку Скаржника, мав здійснюватися Позивачем виходячи з реальних сум заборгованості за кредитним договором та з урахуванням строків (моментів) здійснення погашення заборгованості за Основним договором. Скаржник вважає, що вона, як учасник справи, була позбавлена можливості повідомити суду про вказані обставини, оскільки поштова кореспонденція надходила на адресу, за якою вона не проживає, а про оскаржуване рішення дізналася випадково після розмови зі співробітником Позивача, який повідомив їй, про стягнення з неї додаткових сум.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Позивач та Відповідач-1 не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Орєшкіна Е.В..
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2021р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2021р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
7. Встановлені судом обставини справи
Позов мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 р. у справі № 904/4702/18 позов про солідарне стягнення з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" та з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 693 136, 75 грн., 10 397, 05 грн. витрат по сплаті судового збору задоволено у повному обсязі.
11.03.2019р. на виконання вказаного рішення видано накази.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області № 904/4702/18 встановлено наступні обставини.
07.11.2014р., між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (позивачем) та Фермерським господарством "СІМ ВІТРІВ" (відповідачем-2) підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої Фермерське господарство "СІМ ВІТРІВ", приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 07.11.2014р. (далі - Договір).
Відповідно до Договору, відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі - Умови).
Згідно п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта (відповідача у справі) до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Пунктом 3.2.1.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах, кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Згідно п.3.2.2.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").
Пункт 3.2.1.1.6 Умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, смс - повідомлення або інших).
За умовами п. 3.2.1.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.
Прийняті на себе зобов'язання банк (позивач у справі) виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 28 500,00 грн., що підтверджено залученою до матеріалів справи випискою по рахунку.
Згідно п. 3.2.1.4 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:
За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25 -го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015р. період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.
За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну 3 дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять)% річних.
За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 (тридцять три)% річних.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32 (тридцять два)% річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30 (тридцять)% річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири)% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29 (двадцять дев'ять)% річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири)% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць
За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один)% річних для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири)% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.
За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 ( п'ятдесят шість)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.1.8 (Програма Кредитні канікули), будь-якого з грошових зобов'язаннь та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.1.8), Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
В разі невиконання або неналежного виконання Клієнтом, на якого поширюються дії п. 3.2.1.8 (Програма Кредитні Каникули) зобов'язань по погашенню заборгованості за Кредитом та при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення коштів передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт протягом 3 днів з дати виникнення будь-якої заборгованості за Кредитом зобов'язується надати Банку забезпечення шляхом перерахування грошових коштів в розмірі поточної заборгованості на свій поточний рахунок, відкритий в Банку, далі забезпечення. За невиконання Клієнтом зобов'язань по перерахуванню забезпечення на поточний рахунок, Клієнт сплачує Банку за кожний місяць порушення штраф в розмірі згідно тарифів Банку, що діяли на момент сплати. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.
За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 64 (шістдесят чотири)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду . в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім)% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 58 (п'ятдесят вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім)% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім)% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.
Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку з нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.14.14 Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.2.1.4.4 Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов банк має право при порушенні Клієнтом будь- якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Положення п. 3.2.1.5.1 Умов визначають, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а згідно п.3.2.1.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Внаслідок неналежного виконання позичальником (відповідачем - 1 у справі) своїх зобов'язань за Договором, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1 923 943, 38 грн., з якої:
- 693136, 75 грн. - заборгованість за кредитом;
- 892 067, 00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, за період з 03.10.2016р. по 05.09.2018р.;
- 262 091, 68 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, за період з 02.03.2015р. по 05.09.2018р.;
- 76 647, 95 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, за період з 28.10.2016р. по 05.09.2018р..
Зобов'язання за договором забезпечено договором поруки №POR1423054284573 від 04.02.2015р. (далі - договір поруки), укладеним між позивачем та поручителем - ОСОБА_1 (відповідач - 2).
Згідно п.1 договору поруки, предметом є надання поруки відповідачем-2 перед банком, за виконання відповідачем-1 всіх своїх обов'язків за угодами приєднання.
За умовами п.1.2 вказаного договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за Договором в тому ж розмірі , що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою 1 та Угодою 2 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.5 договору поруки).
Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою 1 та/або Угодою 2 цей договір припиняє свою дію (п.4.1 договору поруки).
Позивач звертався до відповідачів з претензією про сплату заборгованості, яку останні залишили без відповіді.
Позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів -1, -2 заборгованості за кредитом, у розмірі 693 136, 75 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019р. у справі № 904/4702/18 позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про солідарне стягнення з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" та з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 693 136, 75 грн., 10 397, 05 грн. витрат по сплаті судового збору задоволено у повному обсязі.
Оскільки рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 р. у справі № 904/4702/18 виконано частково, позивач нарахував та просить стягнути солідарно з відповідачів інфляційні втрати, у розмірі 132 402,06 грн. та 3% річних, за період з 28.04.2018р. по 28.04.2021р., у розмірі 62 435,61 грн..
Позивач зазначає, що Відповідачами вказану суму не оплачено, у зв'язку з чим у них виникла заборгованість, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.
За наслідками розгляду позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4702/18 - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "КАПІТАЛ-БУД" (відповідач-1) та фізичної особи ОСОБА_1 (відповідача - 2), у якому просило суд стягнути солідарно з відповідача-1,-2 заборгованість за договором банківського обслуговування б/н від 07.11.2014 р., у розмірі 693 136, 75 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019р. ( суддя Суховаров А.В.) у справі № 904/4702/18 позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про солідарне стягнення з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" та з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, у розмірі 693 136, 75 грн. та 10 397, 05 грн. витрат по сплаті судового збору задоволено у повному обсязі.
Підставою для солідарного стягнення заборгованості з боржників стало невиконання ФГ "СІМ ВІТРІВ" умов договору банківського обслуговування №б/н від 07.11.2014р., укладеного з між ФГ "СІМ ВІТРІВ" та АТ КБ "Привтабанк", виконання зобов'язань за яким, забезпечено договором поруки №РОR1423054284573 від 04.02.2015р., укладеним між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 .
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови від 03.07.2018р. у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Судове рішення, відповідно до положень Конституції України та Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим з моменту набрання ним законної сили.
Звертаючись з позовною заявою Позивач зазначає, що після набрання рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019р. у справі № 904/4702/18 законної сили, мали місце часткові погашення заборгованості за кредитом:11.02.2021р., у розмірі 73,63 грн.; 05.03.2021р., у розмірі 663,59 грн.; 07.03.2021р., у розмірі 47,13 грн.
Таким чином, станом дату подання позову розмір простроченої заборгованості по тілу кредиту становить 692 352,40 грн..
За змістом норм ст.ст. 526,598, 599, 610, 611, 625 ЦК України, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження. Наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, у тому числі від відповідальності, передбаченої ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
У цьому висновку колегія суддів звертається до сталої правової позиції щодо відповідальності боржника за невиконання грошового зобов'язання за рішенням суду, яка викладена постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019р. у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постановах від 04.07.2018р. у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та від 04.06.2019р. у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019р. у справі127/15672/16-ц сформульований висновок, що невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
До правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, однак з урахуванням того, що зобов'язання зі сплати 3% річних та інфляційних втрат є триваючим, відповідно, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць, з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту фактичного виконання зобов'язання, та обмежується останніми трьома роками, які передували подачі позову.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017р. у справі № 3-1522гс16, у постановах Верховного Суду від 26.10.2018р. у справі № 922/4099/17, від 03.07.2019 у справі № 541/3253/15-ц, від 13.05.2021р. у справі № 910/4391/19.
Оскільки рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019р. у справі № 94/4702/18 виконано частково, позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, нарахував та просить стягнути солідарно з відповідачів інфляційні втрати у розмірі 132 402,06 грн. та 3% річних, за період з 28.04.2018р. по 28.04.2021р., у розмірі 62 435,61 грн..
Під час розгляду справи, суд першої інстанції здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат та дійшов до висновку, що з Відповідача-2 на користь Позивача підлягають стягненню 62 435,61 грн. 3% річних, за період з 28.04.2018р. по 28.04.2021р., та інфляційні нарахування, за період травень 2018р. - січень 2021р., у розмірі 113 701,19 грн.. В частині солідарного стягнення інфляційних, в розмірі 18 700,87 грн. суд відмовив.
Отже, прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання. Оскільки відповідачами не своєчасно виконано в повному обсязі грошове зобов'язання за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 р. у справі № 904/4702/18, у позивача наявне право передбачене ч.2 ст. 625 ЦК України вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що враховуючи те, що прийняте Господарським судом Дніпропетровської області рішення по справі № 904/4702/18, про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів виконане останніми лише частково, це є порушенням грошового зобов'язання останніми перед позивачем, тому 3% річних та інфляційні витрати можуть нараховуватися позивачем по день фактичного виконання відповідачами, як боржниками, грошового зобов'язання зі сплати стягнутої заборгованості, оскільки до цього дня існує матеріальне правовідношення (зобов'язання), на яке поширюється вимога ст. 625 ЦК України.
Позивач правомірно звернувся за захистом свого права та в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив нарахування на суму боргу індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Разом з тим, під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції не було враховано, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14.06.2017р. у справі №176/203/17 за позовом АТ КБ "Привтабанк" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ФГ "СІМ ВІТРІВ", з ОСОБА_1 стягнуто на користь АТ КБ Приватбанк заборгованість за договором банківського обслуговування №б/н від 07.11.2014р. та договором поруки №РОR1423054284573 від 04.02.2015р., у розмірі 693 136,75 коп.
На виконання рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14.06.2017 видано виконавчий лист №176/203/17 від 25.07.2017р..
07.11.2017р. Соборним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження ВП№55065757 з примусового виконання виконавчого листа Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14.06.2017р. у справі №176/203/17, про стягнення з заборгованості, у розмірі 693 136, 75 грн.
В межах виконавчого провадження ВП №55065757 Соборним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 29.05.2018р. ДП "СЕТАМ" проведено реалізацію нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , на суму 421 725, 46 грн., яку, в подальшому, перераховано на користь АТ КБ «Приватбанк».
Постановою Соборного ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 29.05.2018р. виконавчий лист Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25.07.2017р. по справі №176/203/17 повернуто стягувачу, у зв'язку з відсутністю у боржника - ОСОБА_1 іншого рухомого та нерухомого майна.
12.04.2021р. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, про визнання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019р. по справі №904/4702/18 таким, що не підлягає виконанню частково, у зв'язку зі сплатою ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" суми 421 725, 46 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, ОСОБА_1 вказувала, що обов'язок боржника перед стягувачем, що виник на підставі заборгованості за договором банківського обслуговування №б/н від 07.11.2014р. та договору поруки №РОR1423054284573 від 04.02.2015р., частково виконаний, на суму 421 725, 46 грн., оскільки в межах виконавчого провадження ВП №55065757 Соборним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 29.05.2018р. ДП "СЕТАМ" проведено реалізацію нерухомого майна, що належало ОСОБА_1 , а кошти, отримані від реалізації майна в сумі 421 725,46 грн., перераховано на користь АТ КБ Приватбанк.
З огляду на вказані обставини, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2021р. заяву ОСОБА_1 , про визнання таким, що не підлягає виконанню частково, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019р. у справі №904/4702/18, задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню частково, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2019р. по справі №904/4702/18, в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" суми 421 725, 46 грн. заборгованості за кредитом.
Таким чином, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2021р. встановлено, що в межах проведення виконавчих дій щодо примусового виконання виконавчого листа Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25.07.2017р. по справі №176/203/17, Соборним ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області розшукано та реалізовано майно божника - ОСОБА_1 на суму 421 725, 46 грн., яку, в подальшому, включено АТ КБ «Приватбанк» до розрахунку позовних вимог при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про солідарне стягнення з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" та ОСОБА_1 стягнення заборгованості за кредитом, яку, станом на час звернення АТ КБ «Приватбанк» до суду, перераховано на користь стягувача, отже зобов'язання відповідачів перед АТ КБ «Приватбанк» на суму 421 725, 46 грн. відсутні.
З розрахунків 3 % річних та інфляційних втрат, які додавались АТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви, і на підставі яких позивачем заявлені до стягнення суми грошових коштів, вбачається, що суми 3 % річних та інфляційних втрат нараховані виходячи із суми заборгованості у розмірі 693 136,75 грн.
Однак, враховуючи, що станом на час звернення АТ КБ «Приватбанк» до суду з позовом у даній справі, розмір простроченої заборгованості Відповідача - 2 по тілу кредиту зменшився на 421 725, 46 грн., здійснюючи нарахування/перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів дійшла висновку, що Позивач та суд першої інстанції повинні були виходити з реальної суми заборгованості за кредитним договором - 271 411,29 грн., а не з суми в розмірі 692 352,40 грн..
З огляду на факт часткової сплати Відповідачем-2 суми основного боргу, та враховуючи арифметичну помилку в сумі основного боргу, на яку Позивачем нараховувались 3% річних та інфляційні, заявлений Позивачем до стягнення з Відповідача-2 розмір інфляційних втрат (132 402,06 грн.) та 3% річних (62 435,61 грн.) є невірним, у зв'язку з чим колегією суддів самостійно здійснено перерахунок вказаних нарахувань, за допомогою системи "Ліга Закон".
Так, при перерахунку 3% річних колегією суддів встановлено, що за період: з 28.04.2018р. по 28.05.2018р., сума 3 % річних становить 1 766,07 грн.; з 29.05.2018р. по 10.02.2021р. - 22 040,08 грн.; з 11.02.2021р. по 04.03.2021р. - 490,64 грн.; з 05.03.2021р. по 06.03.2021р. - 44,49 грн.; з 07.03.2021р. по 28.04.2021р. - 1 178,90 грн..
Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з Відповідача-2, становить 25 520,18 грн. (1 766,07 грн.+22 040,08 грн. + 490,64 грн.+ 44,49 грн. +1 178,90 грн.).
При перерахунку інфляційних втрат колегією суддів встановлено, що за період: з 28.04.2018р. по 28.05.2018р., сума інфляційних втрат становить 0 грн.; з 29.05.2018р. по 10.02.2021р. - 44 522,03 грн.; з 11.02.2021р. по 04.03.2021р. - 2 713,38 грн.; з 05.03.2021р. по 06.03.2021р. - 0 грн.; з 07.03.2021р. по 28.04.2021р. - 6 527,25 грн..
Отже, загальна сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з Відповідача-2, становить 53 762,66 грн. (44 522,03 грн.+ 2 713,38 грн.+6 527,25 грн.).
Таким чином, приймаючи до уваги виправлені судовою колегією помилки, які мали місце у розрахунках позивача та суду першої інстанції, до солідарного стягнення з Відповідачів підлягають 53 762,66 грн. інфляційних втрат та 25 520,18 грн. 3% річних.
В частині солідарного стягнення інфляційних втрат в розмірі 78 639,40 грн. та 3% річних, у розмірі 36 915,43 грн. слід відмовити.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи знайшли своє підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт подав належні та допустимі докази на підтвердження власних доводів, які прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України, а тому апеляційну скаргу слід частково задовольнити, а рішення суду першої інстанції - змінити.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Отже, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду підлягає зміні.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
10. Судові витрати.
У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2021р. у справі № 904/4656/21 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
« Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" (52180, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с.Мар'янівка, ідентифікаційний код юридичної особи 32896856) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) інфляційних втрат у розмірі 53 762,66 грн., 3% річних у розмірі 25 520,18 грн., про що видати наказ.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) інфляційних втрат у розмірі 53 762,66 грн., 3% річних у розмірі 25 520,18 грн., про що видати наказ.
Стягнути з Фермерського господарства "СІМ ВІТРІВ" (52180, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Мар'янівка, ідентифікаційний код юридичної особи 32896856) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) суму 1189,24 грн. витрат зі сплати судового збору, про що видати наказ.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) суму 1189,24 грн. витрат зі сплати судового збору, про що видати наказ.
В частині солідарного стягнення інфляційних втрат в розмірі 78 639,40 грн. та 3% річних у розмірі 36 915,43 грн. - відмовити.»
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь ОСОБА_1 1 783,92 грн. судового збору за подання апеляційної скарги., про що видати наказ.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя Е.В. Орєшкіна