вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" листопада 2021 р. Справа№ 911/2411/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергія"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.08.2021 року (повний текст складено 16.08.2021) про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення
у справі № 911/2411/20 (суддя Бабкіна В.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Приватного акціонерного товариства "Енергія"
про стягнення 1 048 538,28 грн. заборгованості, -
Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Енергія" про стягнення 1 048 538, 28 грн заборгованості за договором постачання природного газу № 2492/18-ТЕ-17 від 02.10.2018, у тому числі - 808547,49 грн пені, 158538,71 грн 3% річних, 81452,08 грн інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Київської області від 14.01.2021 р. у справі № 911/2411/20 позовні вимоги були задоволені повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Енергія" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 808547,49 грн. пені, 158538,71 грн. 3% річних, 81452,08 грн. інфляційних втрат, 15728,07 грн. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергія" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 14.01.2021 р. у даній справі залишено без змін.
27.07.2021 р. до господарського суду Київської області надійшла заява ПрАТ "Енергія" про відстрочення виконання судового рішення від 14.01.2021 р. у справі № 911/2411/20, за змістом якої відповідач просить суд відстрочити виконання вказаного рішення на 12 місяців з дати його ухвалення.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2021 року у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення відмовлено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не доведено факту відсутності у нього коштів, необхідних для погашення заборгованості згідно з рішенням суду від 14.01.2021 р. у справі № 911/2411/20. При цьому, наявність кредиторської заборгованості є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, а тому вказані вище обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки виконання судового рішення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Енергія" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 12.08.2021 року у справі №911/2411/20 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що відмова у відстроченні виконання рішення суду може призвести до припинення господарської діяльності відповідача, діяльність якого є суспільно необхідною та відіграє особливу соціальну роль в м. Обухів Київської області. Апелянт зазначає, що з огляду на тяжке матеріальне становище відповідача, у разі звернення позивача до органів примусового виконання судових рішень з метою стягнення заборгованості по справі № 911/2411/20, відповідач не матиме можливості відразу, одним платежем погасити суму заборгованості у зв'язку із відсутністю достатньої суми грошових коштів на рахунках підприємства. Також апелянт зазначає, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/2411/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 19.10.2021.
Засідання суду, призначене на 19.10.2021, не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючої судді Барсук М.А. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2021 призначено розгляд справи на 16.11.2021.
Явка представників сторін
Представники сторін у судове засідання 16.11.2021 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 16.11.2021.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Київської області від 14.01.2021 у справі № 911/2411/20 позовні вимоги були задоволені повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Енергія" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 808547,49 грн. пені, 158538,71 грн. 3% річних, 81452,08 грн. інфляційних втрат, 15728,07 грн. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергія" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 14.01.2021 р. у даній справі залишено без змін.
27.07.2021 р. до господарського суду Київської області надійшла заява ПрАТ "Енергія" про відстрочення виконання судового рішення від 14.01.2021 р. у справі № 911/2411/20, за змістом якої відповідач просить суд відстрочити виконання вказаного рішення на 12 місяців з дати його ухвалення.
В обґрунтування підстав для відстрочення виконання рішення суду ПрАТ "Енергія" посилається на те, що основним різновидом господарської діяльності відповідача є постачання теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, як наслідок - основним видом доходів відповідача є кошти, що надійшли за надані послуги з теплопостачання. Проте, діяльність відповідача за І півріччя 2021 року є збитковою, що підтверджується звітом про фінансові результати за І півріччя 2021 року, за яким розмір збитку (код рядка 2350) становить 3,5 млн. грн. Однією з причин тяжкого економічного стану відповідача є дефіцит коштів, пов'язаний з невідповідністю тарифів фактичній собівартості теплової енергії та несвоєчасним внесенням платежів з боку населення за спожиті послуги.
Відповідач зазначає, що заборгованість населення перед відповідачем за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії станом на 25.06.2021 р. становить 26065924,19 грн., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за рахунком 36.1 контрагенти 28.12.20-25.06.21. Станом на 31.06.2021 дебіторська заборгованість відповідача становить 32355724,27 грн., що підтверджується аналізом рахунку 36.1 розрахунки з покупцями (Дебітори) та станом на 31.06.2021 р. кредиторська заборгованість відповідача становить 20434567,10 грн., що підтверджено аналізом рахунку 63.1 розрахунки з постачальниками (Кредитори).
Відповідач також стверджує, що ним посилено ведеться робота зі стягнення дебіторської заборгованості зі споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, з контрагентів по господарських договорах.
За твердженням заявника, своєчасне виконання рішення суду у справі № 911/2411/20 з боку відповідача вкрай ускладнене, оскільки скрутне фінансове становище підприємства спровоковане тривалою кризою несвоєчасних платежів по всім категоріям споживачів, періодом надходження коштів від споживачів з жовтня по квітень місяць, і, як наслідок, порушення дисципліни розрахунків з боку відповідача по податках, заробітній платі, за товари, роботи, послуги, за спожиту електроенергію та інші зобов'язання.
Також відповідач наголошує, що позивач не понесе збитків при відстроченні виконання даного рішення, оскільки основна заборгованість на момент звернення до суду була сплачена відповідачем в повному обсязі. Отже, з огляду на вищезазначене, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду у справі № 911/2411/20 від 14.01.2021 р. строком на 12 (дванадцять) місяців з дати ухвалення вказаного рішення у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Слід зазначити, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Надання заявникові відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом господарського суду, при цьому, закон не обмежує це право точним переліком господарських спорів або обставин, за яких суд має право надання відстрочки, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. При цьому, матеріальний стан визначено як обставину, яка також враховується судом, але стосовно саме фізичної, а не юридичної особи згідно приписів ст. 331 ГПК України.
А тому наведені заявником обставини про те, що повне виконання рішення призведене до припинення підприємства, не є підставою в розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України для відстрочки виконання рішення.
Наведений відповідачем у заяві про відстрочення виконання рішення суду перелік обставин, а саме: збитковість підприємства, складне фінансове становище, неможливість здійснення господарської діяльності у повному, належному обсязі, значну заборгованість контрагентів та населення не є тими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідач, як юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, враховуючи принципи, закріплені в статті 6 Цивільного кодексу України, взяв на себе відповідні зобов'язання (здійснити своєчасний/повний розрахунок з постачальником), і об'єктивно усвідомлював усі можливі ризики ведення господарської діяльності та виконання зобов'язань за договором.
Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе суб'єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.
Як передбачено ст. 42 ГК України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до п. 1, абз. 4 ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Обставини недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника чи відсутність у боржника необхідних коштів, не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання (стаття 617 Цивільного кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 р. у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 р. у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 р. у справі № 910/3816/16.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР ). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення судом попередньої інстанції встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у ст. 6 Конвенції.
Приймаючи до уваги ті обставини, що позивач і відповідач є самостійними суб'єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та одинакові ризики, а подана віповідачем заява та подальше зволікання з виконання рішення суду суперечить як законним правам та інтересам позивача, так і вимогам ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не враховує матеріальні інтереси стягувача та його фінансовий стан; колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача щодо відстрочки виконання судового рішення у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду Київської області від 12.08.2021 у справі № 911/2411/20.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергія" на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.08.2021 у справі № 911/2411/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 12.08.2021 у справі № 911/2411/20 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи № 911/2411/20 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складено 25.11.2021
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко