Номер провадження: 22-ц/813/5925/21
Номер справи місцевого суду: 521/20001/20
Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.
Доповідач Громік Р. Д.
26.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про забезпечення позову.
01 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
14 грудня 2020 представник позивачки подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 грошових коштів в будь-якій валюті, що містяться на рахунках в публічному акціонерному товаристві «МТБ БАНК», відкритих на ім'я фізичної особи - ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову, тягне за собою реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя повернено заявнику.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Порядок розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У вказаній цивільній справі апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення заяви (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Апеляційне провадження розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 26 листопада 2021 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо забезпечення позову.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до припису п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно із частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно із заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, позивачці невідомо достовірно, яка сума грошових коштів знаходиться на рахунках відповідача, відкритих в ПАТ «МТБ БАНК». Позивач вважає, що на рахунках у відповідача знаходиться сума у розмірі приблизно 20 000 доларів США, суд першої інстанції звернув увагу заявниці, що у разі якщо сума на рахунках відповідача інша, ніж вважає позивачка, тоді забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 1/2 грошових коштів порушить права відповідача на майно та принцип співмірності інституту забезпечення позову з позовними вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заява представника позивача відповідно до вимог статті 151 ЦПК України має містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суд.
Твердження представника позивача, що забезпечення позовної заяви шляхом арешту 1/2 частини грошових коштів на рахунках банку не завадять відповідачу користуванню своєю часткою, а тому пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні, є такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки у разі ухвалення остаточного рішення не на користь позивача, арешт може порушити права відповідача на розпорядження належним йому майном та порушить існуючий стан status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення.
Згідно із ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Суд першої інстанції звернув увагу заявниці, що накладення арешту на 1/2 частини грошових коштів на рахунках відповідача, яка зазначена заявницею, є тотожною з однією із заявлених позовних вимог, а тому суд першої інстанції не міг її задовольнити.
Однак колегія суддів повністю погодитись із такими висновками суду першої інстанції не може з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно із ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, законодавцем передбачені підстави для повернення заяви про забезпечення позову лише у випадках не відповідності заяви формі, тобто відповідність заяви формальним критеріям.
Однак суд першої інстанції у мотивуванні оскаржуваної ухвали вказує на матеріальні критерії розгляду заяви, яка є вирішенням питання по суті, а тому застосування положень ч. 10 ст. 153 ЦПК України не вбачається можливим.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали й у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та передання справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції для вирішення питання про забезпечення позову по суті.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2021 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: А.І. Дришлюк
М.М. Драгомерецький