Номер провадження: 22-ц/813/1464/21
Номер справи місцевого суду: 501/4528/19
Головуючий у першій інстанції Смирнов В. В.
Доповідач Громік Р. Д.
26.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24 березня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
23 грудня 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000,00 (три тисячі гривень) щомісяця з 03.02.2020 року до дня закінчення навчання або до досягнення віку 23 року, в залежності яка дата наступить раніше.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.2019 року є студентом денної форми навчання у Одеському національному морському університеті ННІ морського бізнесу, і у зв'язку із цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач добровільно матеріальної допомоги не надає.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 24 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на час навчання задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000,00 грн щомісяця з 03.02.2020 року до дня закінчення навчання або до досягнення віку 23 року, в залежності яка дата наступить раніше.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити оскаржуване судове рішення та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1000 гривень щомісячно до закінчення навчання ОСОБА_3 , посилаючись при цьому на порушення норм процесуального та матеріального права.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що при постановленні заочного рішення не було враховано матеріальний стан скаржника та стан здоров'я, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, згідно із наявною медичної документації має такі захворювання: повторне ГПМК за ішемічним типом в басейні правої СМА клінічно, лівобічна пірамідна недостатність; елементи дизартрія, дискуляторна енцефалографія ІІІ ст. поєднаного (гіпертонічного атеросклеротичного) генезису, ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., цукровий діабет ІІ тип, інсулінозалежний, декомпенсація, рак лівого легкого, центральна форма ст. ІІІ.
Короткий зміст відзиву ОСОБА_2 на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що відповідач ОСОБА_1 повинен і має можливість сплачувати аліменти у розмірі 3000 гривень, оскільки довідки про стан здоров'я датовані 2018 роком, інвалідність йому встановлена з 2009 року.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Порядок розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ціна позову у вказаній цивільній справі становить менш ніж сто розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а таким чином, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 26 листопада 2021 року.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на те, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Згідно довідки № 494 від 28.11.2019 року, Одеському національному морському університеті ННІ морського бізнесу, зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно навчається на 1 курсі з 01.09.2019 року з терміном навчання на денній формі до 30.06.2023 року, за рахунок бюджетних коштів (а.с. 10).
Відповідно виписки з медичної карти амбулаторного хворого - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - постійно хворіє на хронічне захворювання - захворювання нирок та сечового міхура (а.с. 9).
Суду не надано доказів того, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Статтями 141, 155 Сімейного кодексу України (далі СК) передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно із статті 199 СК, якщо повнолітня дитина продовжує навчання і в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язанні утримувати її до досягнення 23 років за умови, що вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Право на звернення до суду з позовом має той із батьків, з ким проживає дитина, а також остання.
Виходячи з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» викладених у пункті 20, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Положеннями ч. 3 ст. 181 встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Отже, в даній ситуації суд першої інстанції вбачав, що відповідач зобов'язаний утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчання, при цьому: дитина, яка підлягає утриманню має вік більше 18 років, але менше 23; вона продовжує навчання; потребує у зв'язку із цим матеріальної допомоги; відповідач має можливість надавати таку допомогу, у зв'язку із чим з відповідача необхідно стягнути аліменти.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача Суд відповідно до статті 200 СК, враховує:
- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
- відсутність в матеріалах справи доказів про наявність у платника аліментів на утриманні неповнолітньої дитини;
- відсутність в матеріалах справи доказів про наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
- відсутність в матеріалах справи доказів про витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
- також враховується можливість надання утримання другим з батьків та інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з чого, суд першої інстанції вбачав підстави для стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000,00 (три тисячі гривень) щомісяця з дня 03.02.2020 року до дня закінчення навчання або до досягнення віку 23 року, в залежності яка дата наступить раніше.
Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Однак суд апеляційної інстанції не може погодитись із висновками суду першої інстанції щодо розміру стягуваних аліментів з таких підстав.
За вимогами статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
У п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 роз'яснено, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
На підставі матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, згідно із наявною медичної документації має такі захворювання: повторне ГПМК за ішемічним типом в басейні правої СМА клінічно, лівобічна пірамідна недостатність; елементи дизартрія, дискуляторна енцефалографія ІІІ ст. поєднаного (гіпертонічного атеросклеротичного) генезису, ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., цукровий діабет ІІ тип, інсулінозалежний, декомпенсація, рак лівого легкого, центральна форма ст. ІІІ.
Стан здоров'я відповідача ОСОБА_1 та його матеріальне становище не дає змоги відповідачу сплачувати аліменти у розмірі 3000 гривень.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку при визначенні розміру суми стягнення, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру суми стягнення.
Крім того апеляційний суд звертає увагу, що згідно із статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Позивачем ОСОБА_2 розраховано, що на забезпечення доньки ОСОБА_3 необхідно 3000 гривень, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 1500 гривень, що буде відповідати принципам сімейного та цивільного процесуального законодавства.
Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 370, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 24 березня 2020 року змінити, зменшивши розмір аліментів з 3000 гривень до 1500 гривень.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2021 року.
Судді Одеського апеляційного суду: Р.Д. Громік
М.М. Драгомерецький
А.І. Дришлюк