м. Чернівці
16 листопада 2021 року Справа № 926/3118/21
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В.,
за участю секретаря судового засідання Фагурел А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олбі-Рос Корона» (58032, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В.Лесина,3, код 30935938)
до фізичної особи-підприємця Каменецького Вячеслава Дмитровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна в сумі 31 633,00 грн,
представники:
від позивача - адвокат Палій С.І.;
від відповідача - не з'явився.
І. Стислий виклад позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Олбі-Рос Корона” звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Каменецького Вячеслава Дмитровича про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення № 21 від 01.01.2019 в сумі 31633 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.01.2019 між ТОВ “Олбі-Рос Корона” та ФОП Каменецьким В.Д. укладено зазначений договір оренди нерухомого майна, за умовами якого товариство передало відповідачу в користування виробничі приміщення загальною площею 218 м.кв., що розташовані за адресою: вул. Жасминна, 3-А, м. Чернівці, строком до 31.12.2021.
Утім ФОП Каменецький В.Д. неналежно виконував свої обов'язки по сплаті орендної плати, внаслідок чого заборгував позивачу кошти в сумі 31633 грн, з яких: 26608 грн - заборгованість зі сплати орендної плати за період з серпня 2020 по квітень 2021; 4055 - заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.05.2021 по 12.05.2021; 970 грн - комунальні витрати за квітень 2021.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2021 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 30.07.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Олбі-Рос Корона” залишено без руху через її не відповідність вимогам частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України та зобов'язано позивача надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвалою від 18.08.2021 прийнято позовну заяву ТОВ “Олбі-Рос Корона” до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 02.09.2021 та встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Ухвалою суду від 02.09.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на
19.10.2021 та зобов'язано позивача надати мотивований розрахунок позовних вимог.
За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 19.10.2021 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 16.11.2021.
У судове засідання 16.11.2021 відповідач явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
При цьому, ухвали суду неодноразово надсилались відповідачу ФОП Каменецькому В.Д. на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 58003, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кочубея, 37/24, проте повернулись до суду неврученими, причина невручення - адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідками ф.20 відділення поштового зв'язку.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 242 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
За таких обставин суд, керуючись статтями 120, 242 Господарського процесуального кодексу України , констатує, що ним вживались усі можливі та передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, однак останній не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях та подання заяв по суті спору.
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань": якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.
Суд заслухав вступне слово представника позивача, який позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, стягнути на користь позивача судові витрати. Далі суд перейшов до дослідження матеріалів справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.
01 січня 2019 року між ТОВ «Олбі-Рос Корона» (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Каменецьким Вячеславом Дмитровичем (орендар) було укладено договір оренди приміщення №21, за умовами якого орендодавець передав відповідачу в строкове платне користування для здійснення господарської діяльності нежитлове приміщення, а саме: виробниче приміщення загальною площею 112 кв.м.; виробниче приміщення загальною площею 106 кв.м. Вказані приміщення знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Жасминна, 3-А (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору передача приміщення здійснюється не пізніше наступного дня після підписання акту приймання-передачі. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною цього договору одна з сторін не вправі відмовитись від прийому- передачі майна після підписання цього договору.
Згідно п. 2.3 Договору приміщення вважається повернутим з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі. Обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає нежиле приміщення іншій стороні договору.
У пункті 3.1. Договору сторони погодили, що плата за орендоване приміщення здійснюється Орендарем в національній валюті України. Орендна плата становить 11430 грн за місяць в т.ч. ПДВ.
Орендна плата перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно на умовах повної передплати, а саме: за перший місяць оренди - в момент підписання договору, за всі наступні місяці не пізніше 25 числа поточного місяця за наступний (пункт 3.2 Договору).
Відповідно до п. 3.3 Договору відповідач зобов'язався понад орендну плату виплачувати щомісячно експлуатаційні витрати, по утриманню мереж (водопровід, електрика, система опалення і т.д.) у розмірі 20% від загальної суми комунальних платежів, а також комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, опалення, телефонний зв'язок, паркування авто, прибирання території, вивіз сміття та інші) згідно виставлених Орендодавцем рахунків, що виставляються на підставі показників лічильників або на підставі рахунків, виставлених організаціями, які надавали комунальні послуги (послуги телефонного зв'язку) на протязі 3 (трьох) календарних днів з дня отримання рахунків.
Згідно п.п. 4.1.4 Договору Орендар повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати плату по договору та інші платежі у відповідності з розділом 3 цього договору.
Договір набирає чинності з 01.01.2019 і діє до 31.12.2019 включно (п. 6.1. Договору).
Згідно з додатковою угодою №1 від 29.11.2019 та додатковою угодою №2 від 29.11.2020 сторонами було продовжено термін дії Договору до 31.12.2021.
На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято в користування зазначені вище виробничі приміщення загальною площею 218 м.кв., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія акту прийому-передачі від 01.01.2019.
Як вбачається з розрахунку заборгованості з орендної плати, відповідач системно порушував свої зобов'язання протягом дії Договору щодо своєчасної сплати орендних платежів за користування приміщення, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 20.04.2020 становила 44608 грн.
20.04.2021 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому просить погодити розтермінування заборгованості за орендну плату, яка станом на 20.04.2021 з урахування плати за квітень 44608 грн за графіком: 21.04.2021 - 6000 грн; 26.04.2021 - 6000 грн; 28.04.2021 - 6000 грн; 30.04.2021 - 26608 грн. Окрім того, відповідач зобов'язався сплатити всі інші платежі (комунальні) в термін до 15.01.2021.
Також даним зверненням просив позивача залишити за ним право оренди приміщення до 10.05.2021 у зв'язку з неможливістю своєчасно вивезти своє обладнання та звільнити приміщення.
Згідно платіжних доручень №176 21.04.2021, №177 від 26.04.2021 та №178 від 28.04.2021 відповідачем було сплачено заборгованість на загальну суму 18000 грн.
08.05.2021 відповідач надіслав на адресу позивача лист про звільнення приміщення та акт прийому-передачі від 30.04.2021, що підтверджується копією поштового конверту, який позивачем отримано 12.05.2021.
13.05.2021 ТОВ «Олбі-Рос Корона» надіслав відповідачу претензію-вимогу від 13.05.2021 вих. №178 про сплату заборгованості з орендної плати в сумі 163 443,74 грн, з яких: 26608 - заборгованість станом на 30.04.2021, 4055 грн - заборгованість за період з 01.05.2021 по 12.05.2021 (день повернення приміщення), 970 грн - комунальні витрати за квітень 2021, та штрафні санкції відповідно до умов Договору.
ФОП Каменецький В.Д. отримав зазначену претензію 21.05.2021, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.05.2021.
Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, будь-яких заперечень щодо суми заборгованості з орендної плати, в тому числі й за травень 2021, не висловив, докази сплати орендної плати в матеріалах справи відсутні.
ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.
Встановивши фактичні обставини, суд дійшов висновку, що спір у даній справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по договору оренди приміщення в частині сплати орендної плати.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.
У відповідності до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з частиною 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Положеннями статті 762 ЦК України унормовано, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 1 ст. 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічно статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Договір, відповідно до статті 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Із змісту позовних вимог слідує, що ТОВ «Олбі-Рос Корона» просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Каменецького В.Д. 31633 грн заборгованості за договором оренди приміщення від 01.01.2019 №21, з яких: 26608 грн - заборгованість зі сплати орендної плати за період з серпня 2020 по квітень 2021; 4055 - заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.05.2021 по 12.05.2021; 970 грн - комунальні витрати за квітень 2021.
З приводу цього суд зазначає, що, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач системно порушував свої зобов'язання протягом дії Договору щодо своєчасної сплати орендних платежів за користування виробничими приміщеннями, внаслідок чого станом на 20.04.2021 виникла заборгованість в сумі 44 608 грн. Згідно узгодженого сторонами графіку розтермінування заборгованості зі сплати орендної плати відповідачем було частково сплачено зазначену заборгованість на загальну суму 18000 грн. Таким чином, сума непогашеного боргу станом на 28.04.2021 становить 28608 грн.
08.05.2021 відповідач на виконання п. 2.3 Договору надіслав позивачу лист про звільнення приміщення та акт прийому-передачі від 30.04.2021, який ним отримано 12.05.2021.
Суд враховує, що саме з моменту отримання (підписання) позивачем акту прийому-передачі орендоване майно вважається повернутим відповідачем позивачу.
Як убачається з розрахунку заборгованості ФОП Каменецького В.Д. по орендній платі, позивачем, за період 01.05.2021 по 12.05.2021 (за 11 днів) відповідачу нараховано орендну плату в розмірі 4055 грн.
Судом перевірено здійснені позивачем розрахунки орендної плати та визнано їх правильними та обґрунтованими.
Суд констатує, що на підтвердження доводів щодо відсутності будь-якої заборгованості по орендній платі відповідачем не надано інших доказів (квитанцій).
За таких обставин, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності заборгованості по орендній платі, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 01.01.2019 № 21 в сумі 26608 грн є обґрунтованими.
Щодо стягнення з відповідача комунальних витрат за квітень 2021 року в сумі 970 грн, суд зазначає наступне.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтями 76-77 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 3.3 Договору відповідач зобов'язався понад орендну плату виплачувати також комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, опалення, телефонний зв'язок, паркування авто, прибирання території, вивіз сміття та інші) згідно виставлених Орендодавцем рахунків, що виставляються на підставі показників лічильників або на підставі рахунків, виставлених організаціями, які надавали комунальні послуги (послуги телефонного зв'язку) на протязі 3 (трьох) календарних днів з дня отримання рахунків.
Проте, доказів (виставлених орендодавцем рахунків або рахунків організацій, які надавали комунальні послуги за орендоване приміщення) на підтвердження наявності заборгованості за спожиті комунальні послуги в сумі 970 грн позивачем не надано.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 970 грн комунальних витрат за квітень 2021 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
V. Висновки суду.
За результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що відповідач неналежно виконував зобов'язання по сплаті орендної плати за договором оренди приміщення, а, отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 26608 грн є обґрунтованими.
У решті позовних вимог про стягнення комунальних витрат в сумі 970 грн слід відмовити у зв'язку з недоведеністю.
VІ. Розподіл судових витрат.
Позивачем сплачений судовий збір в сумі 2294 грн платіжними дорученнями № 414 від 22.07.2021.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Олбі-Рос Корона” в позовній заяві звернулося про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення № 21 від 01.01.2019 в сумі 31633 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 та ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 складає 2270 грн. Відповідно поверненню підлягає 24 грн (2294 - 2270).
Відповідно суд вирішив повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Олбі-Рос Корона» (58032, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В.Лесина,3, код 30935938, р/р НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) судовий збір у сумі 24 грн, сплачений платіжним дорученням № 414 від 22.07.2021.
У відповідності до статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір в сумі 2270 грн слід покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Про понесення інших судових витрат позивач не заявляв.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Каменецького Вячеслава Дмитровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олбі-Рос Корона» (58032, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В.Лесина,3, код 30935938, р/р НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) заборгованість за договором оренди нерухомого майна № 21 від 01.01.2019 в сумі 30 663 грн та 2200,31 грн витрат зі сплати судового збору.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Олбі-Рос Корона» (58032, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. В.Лесина,3, ідентифікаційний код 30935938) судовий збір у сумі 24 грн, сплачений платіжним дорученням № 414 від 22.07.2021.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 26 листопада 2021 року.
Суддя І.В. Марущак