Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
25 листопада 2021 року м. ХарківСправа № 922/3352/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суслової В.В.
при секретарі судового засідання Саєнко А.А.
розглянувши матеріали скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії (вх. № 26837 від 15.11.2021) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення" (61064, м. Харків, вул. Цементна, буд 3)
до Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" (61064, м. Харків, вул. Цементна, 3)
про стягнення коштів
за участю представників:
скаржника (боржника) - не з'явився;
стягувача - не з'явився;
ДВС - не з'явився;
В провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/3352/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська філія забезпечення" до Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально- технічного забезпечення" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, штрафу та пені.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі №922/3352/20 позов задоволено частково. Стягнуто з ДП МОУ "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" (61064, м. Харків, вул. Цементна, буд. 3, код ЄДРПОУ 08162096) на користь ТОВ "Харківська філія забезпечення" (61064, м.Харків, вул. Цементна, буд.3, код ЄДРПОУ 41464251) безпідставно набуті кошти у розмірі 427.900,00 грн., 3% річних у розмірі 8.201,25 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6.541,52 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3.721,60 грн. В частині стягнення пені у розмірі 111.249,03 грн., штрафу у розмірі 47.290,00 грн., 3% річних у розмірі 6.722,23 грн. - відмовлено. В частині стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 45.000,00 грн. - закрито провадження у справі.
На виконання вищезазначеного рішення 16.02.2021 видано наказ на примусове виконання рішення.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України Харківська контора матеріального технічного забезпечення залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 у справі №922/3352/20 залишено без змін. Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України Харківська контора матеріального технічного забезпечення (61064, Харківська область, м.Харків, вул.Цементна, 3, код ЄДРПОУ 08162096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська філія забезпечення (61064, Харківська область, м.Харків, вул. Цементна, 3, код ЄДРПОУ 41464251) витрати на правничу допомогу в сумі 3.500,00 грн.
На виконання вищезазначеної постанови 23.07.2021 видано наказ на примусове виконання.
15.11.2021 від Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" до канцелярії суду надійшла скарга про визнання бездіяльності противоправною та зобов'язання вчинити певні дії за вх. № 26837, в якій скаржник просить:
- Визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Прядка Тетяни Геннадіївни щодо не зняття арешту з грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення", накладеного на підставі постанов про арешт коштів боржника від 19.03.2021, від 04.06.2021 та від 28.09.2021 у виконавчому провадженні № 64878489.
- Визнати протиправною (неправомірною) бездіяльність начальника Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Панкратової Марії Анатоліївни щодо не зняття арешту з грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення", накладеного на підставі постанов про арешт коштів боржника від 19.03.2021, від 04.06.2021 та від 28.09.2021 у виконавчому провадженні № 64878489.
- Зобов'язати старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Прядка Тетяну Геннадіївну або іншу посадову особу Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зняти арешт з грошових коштів , що знаходяться на банківських рахунках Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення", накладений постановами про арешт коштів боржника від 19.03.2021, від 04.06.2021 та від 28.09.2021 у виконавчому провадженні № 64878489, у межах суми зобов'язання з виплати заробітної плати за вересень 2021 року в сумі 134548,27 грн. грн., заборгованості зі сплати ЄСВ за вересень 2021 року в сумі 29600,63 грн., заборгованості зі сплати податку на землю з юридичних осіб станом на 11.10.2021 в сумі 2422800,86 грн., заборгованості зі сплати за електроенергію в сумі 39964,93 грн. заборгованості зі сплати КП "Харківводоканал" в сумі 2208,50 грн., заборгованості по виплаті лікарняного листа в сумі 13741,93 грн., авансового платежу працівникам підприємства за жовтень 2021 року в сумі 75000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2021 скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (вх. № 26837 від 15.11.2021) по справі № 922/3352/20 призначено до розгляду. Розгляд скарги призначено на "25" листопада 2021 р. о 14:00 год.
23.11.2021 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" надійшли від стягувача заперечення на скаргу за вх. № 27540, які долучено судом до матеріалів справи.
23.11.2021 електронною поштою до канцелярії суду від скаржника надійшла заява за вх. № 7222, в якій останній просить розглядати скаргу без участі представника скаржника та скаргу задовольнити.
Заяву долучено до матеріалів справи.
24.11.2021 електронною поштою до канцелярії суду від державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов відзив на скаргу за вх. № 24.11.2021, який долучено до матеріалів справи.
В призначене судове засідання 25.11.2021 стягувач, боржник та державний виконавець не з'явились.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії (вх. № 26837 від 15.11.2021), суд зазначає наступне.
В своїй скарзі скаржник зазначає, що у Холодногірсько-Новобаварському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває відкрите виконавче провадження, боржником в якому є Державне підприємство Міністерства оборони України "Харківська контора матеріально-технічного забезпечення" (далі - ДІЇ МОУ “ХКМТЗ”, Боржник), а саме: виконавче провадження № 64878489 від 19.03.2021, з примусового виконання Наказу № 922/3352/20, виданого 26.01.2021 Господарським судом Харківської області про стягнення з ДП МОУ "Харківська контора забезпечення" безпідставно набутих коштів у розмірі 427 900,00 грн., 3% річних у розмірі 8 201,25 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 541,52 грн., витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 721,60 грн.
В рамках зазначеного виконавчого провадження старшим державним виконавцем Прядка Тетяною Геннадіївною винесено постанови про арешт коштів боржника в 19.03.2021, від 04.06.2021 та від 28.09.2021. На виконання постанов про арешт коштів боржника банківськими установами було заблоковано всі банківські рахунки ДП МОУ “ХКМТЗ”.
Як зазначає скаржник, у зв'язку з тим, що на усі рахунки боржника накладено арешт, останній позбавлений можливості виплатити працівникам заробітну плату, сплатити загальнообов'язкові податки до бюджету та інші обов'язкові платежі.
Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Як вказує скаржник, з метою підтвердження наявності у Боржника зобов'язань з виплати заробітної в певному розмірі, зобов'язань зі сплати загальнообов'язкових податків, а також іншої заборгованості, які виникли у зв'язку з арештом рахунків боржника, державному виконавцю було надано наступні документи:
- довідка ДПМОУ “ХКМТЗ” від 20.10.2021 №155 на 1 арк.;
- штатний розклад ДП МОУ “ХКМТЗ” на 2 арк.;
- список зарплати, що перераховується в банк станом на 30.09.2021 на 1 арк.;
- список податків, що перераховуються станом на 30.09.2021 на 1 арк.;
- список податків, що перераховуються станом на 30.09.2021 на 1 арк.;
- розрахункові листки за вересень 2021 на 17 арк.;
- податкова декларація з ПДВ від 19.10.2021 на 3 арк.;
- витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 11.10.2021 на 2 арк.;
- рахунок за електричну енергію, нараховану в вересні 2021 р. на 1 арк.;
- рахунок за оплату реактивної енергії спожитої в вересні 2021р. на 1 арк.;
- рахунок КП “Харківводоканал” №2380983 від 30.09.2021 р. на 1 арк.;
- ОСВ по рахунку 663 за 30.09.2021 на 1 арк.
Скаржник також зазначає, що вищевказані документи було надано державному виконавцю разом із заявою про зняття арешту від 21.10.2021.
Однак, у відповідь на заяву про зняття арешту від 21.10.2021 представнику Боржника надійшов лист Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02.11.2021 №131873 про відсутність підстав, що передбачені Законом для зняття арешту з рахунків, вказаних у заяві.
Скаржник вважає, що усе вищенаведене свідчить про бездіяльність старшого державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Прядка Тетяни Геннадіївни та начальника Холодногірсько- Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Панкратовой Марії Анатоліївні, що порушує права боржника, а також права третіх осіб, а саме працівників боржника та держави.
Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку, що спірним є питання про наявність або відсутність правових підстав для накладення виконавчою службою арешту на кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку, необхідному та призначеному для оплати праці та здійснення пов'язаних відрахувань, та, відповідно, щодо наявності або відсутності підстав для зняття з рахунків відповідача арешту та задоволення скарги відповідача (боржника) на бездіяльність ДВС.
Відповідно до частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата.
Відповідно до ст. 10 Конвенції заробітна плата може стати об'єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частиною 2 статті 55, пункту 9 розділу VI Бюджетного кодексу України захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду в т.ч. на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату.
У відповідності до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Згідно зі ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно зі ст. 24 Закону України “Про оплату праці” своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Згідно з п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 42 від 12.11.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки; поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України; до поточних рахунків також належать, зокрема, рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку скаржник (боржник) повинен довести суду належними та допустимими доказами, що рахунки на які накладено арешт мають спеціальний режим використання, а саме призначений виключно для нарахування та виплати заробітної плати, лікарняних, матеріальної допомоги, єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, тощо.
У постанові Верховного Суду України від 25.10.2019 у справі №37/70 викладено правову позицію про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.
Разом з цим, ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначає виконавче провадження як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як неодноразово зазначено Верховним Судом під час розгляду аналогічних спорів, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства.
Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.
Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
Між тим, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 25.10.2019 у справі №37/70, доведення вказаних обставин в силу приписів ст. 74 ГПК України покладено на особу, яка з відповідними вимогами звернулась. При цьому, згідно з ч. 4 вказаної статті, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Однак, скаржником (боржником) не доведено суду належними та допустимими доказами, що рахунки відкриті боржником та на які накладено арешт, є рахунками зі спеціальним режимом використання (тобто, він використовується виключно для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України), а також скаржником не обґрунтовано відповідними доказами, яка загальна сума грошових коштів йому необхідна для здійснення виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, та взагалі не зазначено з якого саме рахунку має бути знятий арешт з коштів боржника.
З матеріалів справи вбачається, що виконавцю також не було надано жодних документів, які підтверджують, що конкретний банківський рахунок має спеціальний режим використання, що спростовує доводи скаржника про бездіяльність державного виконавця щодо зняття арешту з коштів боржника.
Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" (вх.№26837 від 15.11.2021), у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити в її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 232-235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні скарги Державного підприємства Міністерства Оборони України "Харківська контора матеріального технічного забезпечення" про визнання бездіяльності противоправною та зобов'язання вчинити дії (вх.№26837 від 15.11.2021року) по справі № 922/3352/20 - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 25.11.2021.
Суддя В.В. Суслова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.