Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3411/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури Харківської області, м. Богодухів в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків
до Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради, м. Валки
про стягнення 787565,12 грн.
за участю представників учасників справи:
прокурор - Зливка К.О.
позивача - Сосіна І.О.
відповідача - не з'явився,
Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (далі - прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі - позивач) з позовом до Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача шкоду заподіяну державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 787565,12 грн. Судові витрати прокурор просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 30.08.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
Відповідачем до суду поданий відзив на позовну заяву, в якому він просить суд залучити в якості співвідповідача Валківську міську раду Богодухівського району Харківської області; витребувати в ПП "Тайгер ПРО" копію договору з питань надання послуг Державній екологічній інспекції у Харківській області з виготовлення кадастрової зйомки з дорученням ордеру та квитанції на оплату даних послуг, списку осіб, яких було залучено до участі у проведенні планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Благоустрій" Валківської міської ради з зазначенням повної посади, ПІБ та контактного телефону; в задоволенні позовних вимог відповідач просить суд відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач, зокрема, вказує на те, що прокурор не навів належного та достатнього обґрунтування в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора із зазначеним позовом за можливості такого звернення безпосередньо самою Державною екологічною інспекцією у Харківській області, як уповноваженим органом, а також у чому полягає бездіяльність вказаного органу. За переконанням відповідача, наявні в позовній заяві докази, долучені прокурором, підтверджують зацікавленість прокурора в відстоюванні інтересів однієї із сторін у даній справі. До матеріалів справи прокурором долучено лист №33 від 12.04.2021 (дата проведення перевірки КП “Благоустрій” Державною екологічною інспекцією Харківської області) ПП “Тайгер ПРО” адресований Державній екологічній інспекції у Харківській області про направлення кадастрової зйомки земельної ділянки на якій здійснюється вивіз та захоронення твердих побутових відходів на території Черемушанського старостинського округу, а саме: поблизу с. Піски Богодухівського району Харківської області. Однак долучена до листа кадастрова зйомка, яка була виготовлена 12.04.2021, виготовлялася на замовлення Богодухівської окружної прокуратури, що викликає у КП “Благоустрій” відчуття нерівності та підтверджує той факт, що подання даного позову було ініційоване Богодухівською окружною прокуратурою з початку проведення перевірки на КП "Благоустрій" Валківської міської ради. Відповідач вказує на те, що земельна ділянка поблизу с. Піски, використовується як сміттєзвалище з 70-х років. Рішенням від 06 липня 2000 року Валківської районної ради надано в постійне користування Валківському управлінню житлово-комунального господарства під міське звалище земельну ділянку в урочищі Піски Черемушанської сільської ради. В подальшому, до 2011 року в Валках працювало КП “Варіант”. У 2002 році розроблявся проект на полігон ТПВ в с. Піски Валківського району Харківської області. Однак через неузгодження даного проекту у м. Києві роботи по оформленню правової та технічної документації завершено не було. З 2008 по 2013 роки розпорядником земельної ділянки на якій розташоване сміттєзвалище була Валківська районна державна адміністрація. З 2013 по 2020 роки розпорядником земельної ділянки стало Головне управління Держгеокадастру в Харківській області. З 2021 року право розпорядження даною земельною ділянкою перейшло до Валківської міської ради. Самостійно КП “Благоустрій” не наділено повноваженнями, щодо оформлення правової та технічної документації на земельну ділянку, на разі це прерогатива Валківської міської ради. Неодноразові звернення КП “Благоустрій” до місцевої влади, були залишені без розгляду, питання щодо упорядкування правової та технічної документації на сміттєзвалище та його устаткування на розгляд сесії Валківської міської ради винесено не було. Враховуючи вищевикладене, відповідачу не зрозумілою є обставина, яким чином Державною екологічною інспекцією було встановлено, що саме КП “Благоустрій” Валківської міської ради здійснило забруднення та засмічення земельної ділянки поблизу с. Піски. Відповідно всіх доказів долучених позивачем, Державною екологічною інспекцією в Харківській області, перевірка КП “Благоустрій” Валківської міської ради, проводилася на території Черемушанського Старостинського округу, який станом на 14.09.2021 не існує, а рішення про його створення Валківською міською радою не приймалося. Згідно з журналом реєстрації перевірок КП “Благоустрій”, відомості про проведення перевірки Державною екологічною інспекцією Харківської області в період з 12.04.2021 по 23.04.2021 відсутні. Відповідно повідомлення про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19.03.2021, перевірку КП “Благоустрій” Валківської міської ради було проведено в термін з 12 по 16, з 19 по 23 квітня 2021 року. Саме в цей період, відповідно листка непрацездатності серії АДР №706511 та АДР №706493, директор КП “Благоустрій" Валківської міської ради Лисяк М.С. перебував на лікарняному та приступив до роботи лише 24 квітня 2021 року. Згідно наказу від 08 квітня 2021 року №351/12-02 “Про здійснення планового заходу (перевірки) КП “Благоустрій”, для проведення перевірки направлено Зорю Віталія Віталійовича, головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду(контролю) поводження з відходами - державного інспектора з охорони навколишнього середовища Харківської області; Турову Олену Павлівну, провідного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду(контролю) поводження з відходами - державного інспектора з охорони навколишнього середовища Харківської області. Дана обставина підтверджується і копією направлення від 08 квітня 2021 року №351/12-02/03-04, в якому зазначено перелік осіб яких залучено до перевірки. Однак, відповідно листа Державної екологічної інспекції в Харківській області від 12.04.2021 №1654-03-04, до проведення перевірки КП “Благоустрій” було залучено співробітників ПП “Тайгер ПРО”, про що ні в наказі, ні в направленні не вказано. ПП “Тайгер ПРО” згідно інформації, що перебуває у відкритому доступі, надає архітектурні, інженерні та геодезичні послуги, науково-технічні послуги в галузі інженерії, яким чином при проведенні геодезичної зйомки, не маючи на те належної кваліфікації ПП “Тайгер ПРО” встановило територію забруднення та територію засмічення земельної ділянки, для відповідача не зрозуміло. Також для відповідача не зрозумілою є та обставина, що на етапі проведення планової перевірки Богодухівська міжрайонна прокуратура стала замовником геодезичної зйомки, що підтверджується ситуаційною схемою, долученою позивачем до позовної заяви. За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією складено Акт №651/12-02/03-04 від 23.04.2021, згідно даного акту було проведено “позапланову” перевірку КП “Благоустрій” Валківської міської ради, що суперечить направленню та наказу, щодо проведення планової перевірки КП “Благоустрій” щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. В даному акті зазначено, що директор КП “Благоустрій” відмовився від підписання акту перевірки, однак, відповідно листа непрацездатності, на час проведення перевірки директор КП “Благоустрій” перебував на лікарняному. Згідно результатів вимірювання не можливо встановити яку кількість ґрунту для проведення замірів було взято Державною екологічною інспекцією, чи дотримано норми температури під час зберігання відібраних зразків, та саме як було визначено площу обстеженої земельної ділянки. Також протокол №07- 2021/14-18 було складено лише 02.06.2021. До матеріалів справи позивачем долучено претензію №92 від 08.06.2021, претензію №93 від 08.06.2021 та претензію №94 від 08.06.2021. Дані претензії на адресу відповідача не надходили. З ними відповідач ознайомився вперше, під час вивчення долучених до позовної заяви доказів. Розрахунки шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням земельних ресурсів, долучені до претензій №92, 93, 94 від 08.06.2021, містить посилання на наказ та направлення від 23.04.2021, що це за документи відповідачу не відомо, з доданих до позовної заяви документів встановити не можливо. За допомогою яких засобів, було визначено площу засміченої земельної ділянки з наданих позивачем документів встановити не можливо. Розрахунок Кзз - в матеріалах позовної заяви, матеріалах перевірки та розрахунку шкоди теж відсутній. Акт обстеження засміченої земельної ділянки та план-схему засміченої ділянки до позовної заяви долучено не було. Також посилання на нормативну грошову оцінку одиниці площі ріллі, що становить, відповідно розрахунку по Харківській області станом на 01.01.2021, 3,22 грн/кв.м не знаходить свого підтвердження у Витязі про нормативно грошову оцінку наданому 30.04.2021 Головним управлінням Держгеокадастру Харківській області, на запит Державної екологічної інспекції у Харківській області №1910-03-04, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 68,7506 га становить 1633382,63 грн. Позивачем не надано доказів перевищення показників ґрунту саме через засмічення спірної території, а не через будь які інші причини (унаслідок біохімічних процесів у тілі полігона побутових відходів, руйнування підніжжя чаши полігону тощо).
Прокурором та позивачем до суду були подані відповіді на відзив, в яких останні відхиляють заперечення відповідача проти позову.
Ухвалою суду від 07.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання, в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Валківську міську раду Харківської області було відмовлено. Приймаючи вказану ухвалу суд виходив з того, що відповідно до ст. 47 ГПК України, позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки. Згідно ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Отже, імперативними приписами цієї норми право клопотати перед судом про залучення у справі співвідповідача належить позивачу, яким у даному спорі є Держекоінспекція. Відповідач таким правом не наділений.
Ухвалою суду від 07.10.2021, занесеною до протоколу судового засідання, в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів в ПП "Тайгер ПРО" було відмовлено. Приймаючи вказану ухвалу суд виходив з того, що відповідно до ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково зазначаються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів. Проте, відповідачем не вказано яке доказове чи інше значення для правильного вирішення даного спору мають вказані ним документи та які фактичні обставини справи ці документи можуть підтвердити чи спростувати. Також, ним не зазначено причин неможливості надання цих доказів самостійно.
У судовому засіданні 16.11.2021 прокурор підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Присутній у судовому засіданні 16.11.2021 представник позивача підтримав позов прокурора у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 16.11.2021 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України. 16.11.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд проводити судове засідання без участі представника. Враховуючи те, що явка представника відповідача у судове засідання обов'язковою судом не визнавалась, а відповідно до ст. 42 ГПК України, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, суд вказане клопотання відповідача задовольнив.
Щодо представництва прокурора суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Одночасно, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до статті 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
Звертаючись до відповідного суду господарської юрисдикції із заявою про захист державних та суспільних інтересів, прокуратура реалізує конституційну функцію представництва, яка розглядається як один з дієвих засобів утвердження верховенства права, зміцнення законності та господарського правопорядку. Прокурор - особливий суб'єкт господарського процесу і його участь у господарському судочинстві зумовлена необхідністю виконання функції представництва інтересів держави у виключних випадках і порядку, передбачених законом (ст. 131-1 Конституції, п.2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про прокуратуру”). Тобто функція представництва інтересів у господарському суді є для органів прокуратури конституційною.
При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави”, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб'єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що “інтереси держави” (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Відповідно до ч. 1 ст. 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429, до повноважень Держекоінспекції належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; пред'явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
З огляду на те, що Держекоінспекція, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об'єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є позивачем у справі.
Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду 15.10.2019 справи №903/129/18 за позовом заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі сільської ради до фізичної особи про зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду, зазначено, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення уповноваженого органу з позовом свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.
При зверненні до суду з цим позовом, підставами звернення прокурором вказано наступне.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходиться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Стаття 50 Конституції України закріплює право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно зі ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави.
Відповідно до п.2 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерством екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312, державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону земель, надр здійснюється Державною екологічною інспекцією у межах відповідної території.
Згідно із пунктами 6, 7 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 №312, Держекоінспекція розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції та вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Разом з тим, Держекоінспекцією з моменту пред'явлення претензій КП “Благоустрій”, до цього часу не вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Усі документи, складені позивачем за результатами інспекційної перевірки відповідача є чинними та у встановленому законодавством порядку не скасовані.
За результатами опрацювання матеріалів, органами прокуратури встановлено порушення КП “Благоустрій” вимог законодавства про охоронну навколишнього природного середовища, у зв'язку з чим відповідним листом від 21.07.2021 №56-1514 вих.21 повідомлено Держекоінспекцію про вказаний факт виявлених правопорушень та акцентовано увагу останньої на необхідності вжиття заходів до стягнення шкоди. Однак, у відповідь на вищевказаний лист від 26.07.2021, Держекоінспекція повідомила окружну прокуратуру про те, що самостійно Інспекція звертатися до суду з позовом не буде та повторно звернулася до прокурора щодо вжиття заходів реагування. Одночасно Держекоінспекцію зазначено про відсутність у останньої асигнувань на сплату судового збору, у зв'язку з чим остання позбавлена об'єктивної можливості на звернення до суду. За результатами розгляду вказаного листа, враховуючи виявлені порушення та факт відсутності наміру у позивача на звернення до суду з позовом самостійно, прокурором на виконання положень ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” направлено лист від 02.08.2021 №56-1604 вих-21 на адресу Держекоінспекції про пред'явлення прокурором відповідного позову.
Вказаний механізм дій, що передує зверненню прокурора з позовом до суду повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18. Зокрема, у вказаній постанові судом зазначено про те, що звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 79). Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (п. 80). Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 81).
Таким чином, у спірних правовідносинах прокурором у повному обсязі виконано процесуальний обов'язок, передбачений ст. 53 ГПК України та положеннями ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, суд встановив наступне.
Як вказує прокурор у позовній заяві, у ході вивчення питання дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та земельних ресурсів встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області (далі - Держекоінспекція) у період з 12 по 16 квітня 2021 року та з 19 по 23 квітня 2021 року (акт перевірки №351/12-02/03-04 від 23.04.2021) на підставі наказу ДЕІ у Харківській області №351/12-02 від 08.04.2021 та направлення на проведення планової перевірки №351/12/ від 08.04.2021 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством “Благоустрій” Валківської міської ради щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Про проведення вищевказаної перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області завчасно, листом від 19.03.2021 №1183-03-04, повідомлено КП “Благоустрій”.
За результатами проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено акт №351/12-02/03-04 від 23.04.2021 та встановлено, що КП “Благоустрій”, як землекористувачем відповідно до рішення XII сесії XXIII скликання Валківської районної ради від 06.07.2000, при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної зі збиранням, транспортуванням та зберіганням відходів, не забезпечується захист земель від забруднення, засмічення та не вживаються заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу.
Зокрема, підприємством при експлуатації полігону твердих побутових відходів допущено засмічення твердими побутовими відходами (далі - відходи ТПВ), а саме: залишками ПЕТ-пляшок, поліетилену, макулатури, скла тощо земельної ділянки площею 0,7931 га., що розташована на території Черемушанського старостинського округу поблизу с.Піски, Богодухівського району, Харківської області за межами тіла полігону.
Внаслідок порушення правил експлуатації полігону (засмічення земельної ділянки) “Благоустрій” допущено забруднення земельних ділянок площею 2,8426 га та площею 0,8567 га, що розташовані поблизу с.Піски на території Черемушанського старостинського округу Богодухівського району Харківської області забруднюючими речовинами (амонієм (обмінним) у перерахунку на амоній, нітратами у перерахунку на нітрати та фосфору рухомими формами у перерахунку на п'ятиоксид фосфор Р205).
Таким чином, внаслідок незаконної діяльності КП “Благоустрій”, допущено засмічення та забруднення земель без відповідних дозволів, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища у вигляді накопичення у ґрунтах забруднюючих речовин, чим навколишньому природному середовищу заподіяно шкоди.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, директору КП “Благоустрій” внесено припис від 30.04.2021 №82/03-13.
Крім того, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Зоря В.В. складений протокол про адміністративне правопорушення від 17.05.2021 № 000891 стосовно відповідальної посадової особи - директора КП “Благоустрій” Лисяк М.С., за фактом скоєння останнім адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 52, 82, 82-1, ч. 1 ст. 78 КУпАП. Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 17.05.2021 №03-11/375 на ОСОБА_1 за вчинення вказаних правопорушень, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
У подальшому Держекоінспекцією, на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725 (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 №149), здійснено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовлених засміченням та забруднення земельних ресурсів відходами, загальна сума яких склала 787565,12 грн.
Матеріали, складені посадовими особами Держекоінспекції за наслідками перевірки, проведеної у діяльності КП “Благоустрій”, складені у відповідності до вимог законів України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, Положення про територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312.
В подальшому, з метою добровільного відшкодування заподіяної шкоди Держекоінспекцією 08.06.2021 надіслано до КП “Благоустрій” претензії №№92, 93, 94. Відповідачем не надано жодних документів, які б підтверджували неможливість оплати збитків, та шкода, заподіяна КП “Благоустрій” до цього часу не відшкодована. У зв'язку з чим, Держекоінспекцією направлено до Харківської обласної прокуратури матеріали перевірки для вжиття заходів реагування.
Предметом вказаного спору є стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок засмічення та забруднення земельної ділянки, яка розташована в притул тіла полігону, який експлуатується КП “Благоустрій” Валківської міської ради для зберігання відходів. Тобто, утворення відходів безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю КП “Благоустрій” Валківської міської ради.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", а також іншим спеціальним законодавством.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про охорону земель” власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Відповідно до ст. 46 Закону України “Про охорону земель”, при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України “Про відходи”.
Згідно ст. 17. Закону України “Про відходи” суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема: д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване виділення тих відходів, що не підлягають утилізації; ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; р) здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування; т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Відповідно до ст. 33 Закону України “Про відходи”, зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Відповідно до ст. 42 Закону України “Про відходи”, особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; ж) порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шлакосховищ, золовідвалів тощо).
Згідно Методики визначення розмірів шкоди, факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Матеріалами справи підтверджуються факти забруднення та засмічення земельних ділянок та порушення вимог екологічної безпеки, які були допущені відповідачем, що відображено в акті №351/12-02/03-04 від 23.04.2021.
Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008, акт перевірки це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати, як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.
Зважаючи на це, акт перевірки є належним доказом у справі, який встановлює факти забруднення та засмічення відповідачем земель.
Відповідно до розрахунку розмір шкоди становить 787565,12 грн.
Під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів застосовується Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997, з наступними змінами (надалі - Методика).
Відповідно до п. 1.2 Методики, Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності. Пунктом 1.3 Методики встановлено, що Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
12.04.2021 представниками позивача було здійснено відбір проб ґрунтів, про що складений відповідний акт від 12.04.2021 № 07-2021/14-18.
Відповідачем до матеріалів справи не надано будь-яке листування з боку відповідача, адресоване позивачу, стосовно повторного проведення обстеження земельної ділянки, повторного відбору проб ґрунтів, проведення обстеження позивачем з порушенням законодавства тощо.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.3, 3.4, 3.6, 4.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину просочування, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики. У випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Згідно з п. 4.6 Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1): РШ = А ґ ГОЗ ґ ПД ґ КЗ ґ КН ґ КЕГ, де: Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн.; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./кв. м; Пд - площа забрудненої земельної ділянки, м2; Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування; Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1; Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2. Відповідно до п. 8.4.2 Методики, якщо вміст забруднюючої речовини встановлювався за результатами інструментально-лабораторного контролю, Кз визначається за формулою 4 Методики: Кз = (Сзр х Гп) / (Тзш х Іп х Кроз), (4), де: Сзр - концентрація (масова частка) забруднюючої речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю, мг/кг; Гп - товща земельного шару (глибина), на яку зафіксовано просочування забруднюючої речовини, м; Тзш - товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м; Іп - індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (додаток 3); Кроз - розрахунковий коефіцієнт, що дорівнює 1000000 мг/кг. Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб'єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою (5) (п. 4.11 Методики): Р ш.заг = Р ш.макс + 0.5 х (Рші + Рш2 + Ршп), (5), де: Р ш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн; Р ш.макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн; Рші, Рш2 та Ршп - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн. Аналізуючи зазначене вбачається, що вказана формула не містить у собі коефіцієнта Кзз, що виключає необхідність здійснювати його розрахунок. Кзз застосовується при розрахунку розміру шкоди зумовленої засмічення земельних ресурсів та визначається за додатком 5 Методики.
Державна екологічна інспекція у Харківській області (підрозділ, який проводить вимірювання - відділ інструментально-лабораторного контролю) наказом Державної екологічної інспекції України від 04.02.2021 №71 уповноважений на проведення вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, у сфері законодавчо регульованої метрології під час контролю стану навколишнього природного середовища. Відтак, протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 02.06.2021 №07-2021/14-18 складений уповноваженим на те відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Харківській області. Згідно з п. 4.7 Методики, витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг. Позивачем при визначенні розміру шкоди використаний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 28.04.2021, наданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області листом від 30.04.2021 №11-20-9-3395/0/19-21.
Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статтею 43 Закону України “Про відходи” передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч. 1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
За приписами частин 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести протиправність поведінки особи, вину особи, яка заподіяла шкоду, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст. 1166 ЦК України).
Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Враховуючи все вищенаведене, суд встановив наявність в діях відповідача усіх елементів складу правопорушення.
Щодо заперечень відповідача в частині оцінки дій службових осіб контролюючого органу щодо проведення перевірки, складання акту, викладення у ньому висновків перевірки, то суд зазначає, що акт, складений за результатами перевірки, постанова про накладення адміністративного стягнення, інші документи, складені за результатами перевірки, є чинними, а встановлені ними факти є доведеними. Питання щодо процедури проведення перевірки не можуть бути предметом дослідження у даній судовій справі, а наведені у відзиві доводи, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2020 у справі № 826/4/16 та від 23.09.2020 у справі № 640/2911/19, де вказуюється, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи пояснення та докази сторін, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Із відповідача підлягає стягненню 787565,12 грн. шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст. 129 ГПК України, з відповідача належить стягнути 11813,48 грн. судового збору за результатами розгляду позовної заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради (63002, Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, пр. Героїв Чорнобиля, 9, код ЄДРПОУ 37447188) на користь Держави на р/р UA108999980333179331000020591 (Валківської міської ТГ ГУК Харків обл./МТГ/24062100, код ЄДРПОУ 37874947, Банк одержувач - казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") шкоду, заподіяну Державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сумі 787565,12 грн.
Стягнути з Комунального підприємства "Благоустрій" Валківської міської ради (63002, Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, пр. Героїв Чорнобиля, 9, код ЄДРПОУ 37447188) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) - 11813,48 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Прокурор - Керівник Богодухівської окружної прокуратури Харківської області (62103, Харківська область, м. Богодухів, вул. Світо-Духівська, 1).
Позивач - Державна екологічна інспекція у Харківської області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518).
Відповідач - Комунальне підприємство "Благоустрій" Валківської міської ради (63002, Харківська область, Богодухівський район, м. Валки, пр. Героїв Чорнобиля, 9, код ЄДРПОУ 37447188).
Повне рішення підписане 26 листопада 2021 року.
Суддя О.В. Погорелова