23.11.2021м. СумиСправа № 920/25/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши матеріали справи № 905/25/21
за первісним позовом: акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406)
до відповідача: акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991)
про стягнення 237741258,34 грн.,
за зустрічним позовом: акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код ЄДРПОУ 05747991)
до відповідача: акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406)
про визнання припиненою заставу за договором застави та визнання відсутнім право на звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави,
представники сторін:
позивача - Дудник О.С., Моісеєв Ю.О.;
відповідача - Танчик О.М.;
ВДВС - не з'явився
Ухвалою від 06.01.2021 суд постановив: заяву акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 920/25/21 задовольнити та вжити заходи забезпечення позову; накласти арешт на всі товари AT “Сумське НВО” (код ЄДРПОУ 05747991), що реалізуються (знаходяться, зберігаються), згідно акту перевірки від 21.05.2020 року наявності готової продукції на складі, незавершеного виробництва переданого в заставу AT “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, а саме: - готова продукція: Насос 2ВВ-500-30 (Стенд для випробувань) в кількості 1 шт., який знаходиться за адресою м. Суми, проспект Курський, 48; - незавершене виробництво, а саме 1. Блок компресора (ЗКЗ 10133201001), 2. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131001001), 3. Компресорна установка 2ГМ10А-2,7/21-151 (ЗКЗ 12135001001), 4. Блок компресора (ЗКЗ 10133201002), 5. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002001), 6. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002003), 7. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002002), 8. Турбоблок (ЗКЗ 10325101001), 9. Блок компресора (ЗКЗ 10133401001), 10. Блок компресора (ЗКЗ 10133401002), 11. Поршнева компресорна установка 4ГМ10 (ЗКЗ 12205001001), 12. Компресорна установка 4ГМ10-54/10-20С (ЗКЗ 12123001001), які знаходяться за адресами м. Суми, проспект Курський, 30, вул. Горького 58, вул. Комарова, 2-А, проспект Курський, 48, в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн., відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 №081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів; накласти арешт на всі товари AT “Сумське НВО” (код ЄДРПОУ 05747991), що реалізуються (знаходяться, зберігаються) та будуть виявлені (описані) в межах виконавчого провадження за наступними адресами: Україна, м. Суми, пр-кт Курський, 30, вул. Горького, 58, вул. Комарова, 2, пр-кт Курський, 43, проспект Курський, 48; в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн., відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 №081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів.
11.11.2021 до суду надійшла скарга № 18-7/891 від 08.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, в якій просить суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового проникнення до приміщень та на територію розміщених за адресою: м. Суми, просп.. Курський, 30 орендарем яких є АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг”, а власником ТОВ “Югсевморсервіс”, для опису та арешту майна (коштів) боржника - АТ “Сумське НВО”, внаслідок яких була складена постанова від 28.10.2021 ВП № 64304015; визнати протиправною та скасувати постанову від 28.10.2021 ВП № 64304015 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
11.11.2021 до суду надійшла скарга № 18-7/892 від 08.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, в якій просить суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового проникнення до приміщень та на територію розміщених за адресою: м. Суми, вул Комарова, 2-А орендарем яких є АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” та ТОВ “Техногаз-С”, а власником ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, для опису та арешту майна (коштів) боржника - АТ “Сумське НВО”, внаслідок яких була складена постанова від 29.10.2021 ВП № 64304015; визнати протиправною та скасувати постанову від 29.10.2021 ВП № 64304015 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
11.11.2021 до суду надійшла скарга № 18-7/902 від 11.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, в якій просить суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового проникнення до приміщень та на територію розміщених за адресою: м. Суми, просп. Горького, 58 орендарем яких є АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг”, а власником ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, для опису та арешту майна (коштів) боржника - АТ “Сумське НВО”, внаслідок яких була складена постанова від 02.11.2021 ВП № 64304015; визнати протиправною та скасувати постанову від 02.11.2021 ВП № 64304015 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
11.11.2021 до суду надійшла скарга № 18-7/901 від 11.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, в якій просить суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового проникнення до приміщень та на територію розміщених за адресою: м. Суми, просп.. Курський, 48 орендарем яких є АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг”, а власником ТОВ “Югсевморсервіс”, для опису та арешту майна (коштів) боржника - АТ “Сумське НВО”, внаслідок яких була складена постанова від 01.11.2021 ВП № 64304015; визнати протиправною та скасувати постанову від 01.11.2021 ВП № 64304015 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Частиною першою статті 342 ГПК України визначено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Суддя Господарського суду Сумської області Яковенко В.В. у період з 08.11.2021 по 12.11.2021 знаходився у відпустці.
Оскільки, станом на 15.11.2021 суддя Яковенко В.В. вийшов з відпустки, ухвалою від 15.11.2021 скарги призначено до судового розгляду.
22.11.2021 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) подав клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що лише 22.11.2021 отримав ухвалу суду від 15.11.2021 та йому потрібен час для підготовки до судової справи.
Проте, відповідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) отримав згадану ухвалу суду 18.11.2021.
При цьому, суд виходить з того, що в учасника справи було достатньо часу підготуватися до судової справи та скористатися правом подання пояснень на підтвердження власних доводів і заперечень.
З огляду на викладене суд відмовляє в задоволенні клопотання державного виконавця про відкладення розгляду справи.
16.11.2021 представник АТ “Сумське НВО” подав до суду клопотання № 18-7/915 від 16.11.2021 про витребування матеріалів виконавчого провадження, в якому просить витребувати від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) оригінали матеріалів виконавчого провадження ВП № 64304015 по примусовому виконанню ухвали Господарського суду Сумської області від 06.01.2021 № 920/25/21 для дослідження в судовому засіданні, копії для долучення до матеріалів справи.
23.11.2021 представник АТ «Банк Кредит Дніпро» подав до суду письмові пояснення щодо клопотання АТ «Сумське НВО» про витребування матеріалів виконавчого провадження, в яких просить суд відмовити у задоволенні клопотання, оскільки представником АТ «Сумське НВО» під час подачі клопотання про витребування оригіналів та копій матеріалів виконавчого провадження не дотримано вимог та порядку, встановленого статтею 81 ГПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 7 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
АТ «Сумське НВО» у виконавчому провадженні № 64304015 є боржником, тобто стороною цього виконавчого провадження, а відтак, мало можливість скористатися усіма правами, наданими частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи, що клопотання АТ «Сумське НВО» щодо витребування матеріалів виконавчого провадження не відповідає вимогам ст. 81 ГПК України, оскільки відсутні докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних в клопотанні документів. Зокрема, відсутні докази, що підтверджують звернення до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про отримання документів, а також не надано суду докази, які підтверджують, що заявнику було відмовлено у наданні цих документів.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне клопотання АТ «Сумське НВО» про витребування в Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) матеріалів виконавчого провадження залишити без задоволення.
Щодо скарги № 18-7/891 від 08.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28.10.2021 ВП 64304015.
11.11.2021 до суду надійшла скарга № 18-7/891 від 08.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, в якій просить суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового проникнення до приміщень та на територію розміщених за адресою: м. Суми, просп.. Курський, 30 орендарем яких є АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг”, а власником ТОВ “Югсевморсервіс”, для опису та арешту майна (коштів) боржника - АТ “Сумське НВО”, внаслідок яких була складена постанова від 28.10.2021 ВП № 64304015; визнати протиправною та скасувати постанову від 28.10.2021 ВП № 64304015 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28.10.2021 ВП № 64304015 складена органом виконавчої служби під час примусового проникнення до приміщень і на територію третіх осіб.
Під час розгляду скарги судом встановлено наступне.
Ухвалою від 06.01.2021 суд постановив заяву акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 920/25/21 задовольнити та вжити заходи забезпечення позову; накласти арешт на всі товари AT “Сумське НВО” (код ЄДРПОУ 05747991), що реалізуються (знаходяться, зберігаються), згідно акту перевірки від 21.05.2020 року наявності готової продукції на складі, незавершеного виробництва переданого в заставу AT “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, а саме: - готова продукція: Насос 2ВВ-500-30 (Стенд для випробувань) в кількості 1 шт., який знаходиться за адресою м. Суми, проспект Курський, 48; - незавершене виробництво, а саме 1. Блок компресора (ЗКЗ 10133201001), 2. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131001001), 3. Компресорна установка 2ГМ10А-2,7/21-151 (ЗКЗ 12135001001), 4. Блок компресора (ЗКЗ 10133201002), 5. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002001), 6. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002003), 7. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002002), 8. Турбоблок (ЗКЗ 10325101001), 9. Блок компресора (ЗКЗ 10133401001), 10. Блок компресора (ЗКЗ 10133401002), 11. Поршнева компресорна установка 4ГМ10 (ЗКЗ 12205001001), 12. Компресорна установка 4ГМ10-54/10-20С (ЗКЗ 12123001001), які знаходяться за адресами м. Суми, проспект Курський, 30, вул. Горького 58, вул. Комарова, 2-А, проспект Курський, 48, в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн., відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 №081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів; накласти арешт на всі товари AT “Сумське НВО” (код ЄДРПОУ 05747991), що реалізуються (знаходяться, зберігаються) та будуть виявлені (описані) в межах виконавчого провадження за наступними адресами: Україна, м. Суми, пр-кт Курський, 30, вул. Горького, 58, вул. Комарова, 2, пр-кт Курський, 43, проспект Курський, 48; в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн., відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 №081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів.
Вищевказана ухвала Господарського суду Сумської області від 06.01.2021 залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 та постановою Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 920/25/21.
Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Частиною 1 статті 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження АСВП № 64304015 з примусового виконання ухвали від 06.01.2021 № 920/25/21, виданої Господарським судом Сумської області про накладення арешту на всі товари АТ «Сумське НВО» в межах вартості предмету застави.
27.01.2021 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка отримана боржником 29.01.2021.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Як зазначає представник АТ «Банк Кредит Дніпро», у матеріалах виконавчого провадження № 64304015 наявні докази відмови боржника АТ «Сумське НВО» у забезпеченні доступу до майна, яке зазначено в ухвалі від 06.01.2021 № 920/25/21, а також докази неможливості виконання рішення суду про забезпечення позову у зв'язку з не допуском державного виконавця до приміщень за адресами: м. Суми, проспект Курський, 30, м. Суми, вул. Горького, 58, м. Суми, вул. Комарова, 2-А, м. Суми, проспект Курський, 48, вказаними в ухвалі 06.01.2021 № 920/25/21, виданої Господарським судом Сумської області, як місце знаходження майна боржника, яке підлягає опису та арешту (акти державного виконавця складені в присутності понятих та представника стягувача АТ «Банк Кредит Дніпро»).
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З наведених норма права убачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.
Відповідно до пунктів 4, 13 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Постановою Сумського апеляційного суду від 03.08.2021 у справі № 592/6996/21 подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренка В.О. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння задоволено частково, надано дозвіл на примусове проникнення до приміщень за адресами: м. Суми, просп. Курський, 30, м. Суми, вул. Горького, 58, м. Суми, вул. Комарова, 2-А, м. Суми, просп. Курський, 48 для примусового виконання ухвали від 06.01.2021 у справі № 920/25/21 про забезпечення позову, постановленої Господарським судом Сумської області.
На підставі вищевикладеного, 28.10.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було вжито заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме: накладено арешт на всі товари АТ «Сумське НВО», що знаходились, зберігались та були виявлені за адресою: м. Суми, просп. Курський, 30.
Оскільки боржником у добровільному порядку ухвалу суду від 06.01.2021 не виконано, вчинення виконавчих дій було передбачено ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.01.2021, а також надано дозвіл про примусове проникнення до приміщення за адресою: просп. Курський, 30 в м. Суми, державним виконавцем правомірно здійснено опис та арешт майна боржника за вищевказаною адресою.
У зв'язку з повним виконанням ухвали суду від 06.01.2021 виконавче провадження ВП №64304015 закінчено на підставі відповідної постанови виконавця.
Щодо посилань скаржника на те, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження здійснив опис та арешт майна, яке не належить боржнику, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі, коли особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Так, особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (Постанова Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18).
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.
Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» посилання скаржника на те, що державний виконавець у процесі виконавчого провадження здійснив опис та арешт майна, які не належать боржнику, судом до уваги не приймаються.
Як визначено у ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Порядок опису майна та передачі його на зберігання визначено Законом України «Про виконавче провадження» та у розділі VIIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, згідно якого після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
З приводу тверджень скаржника про те, що генеральний директор АТ «Сумське НВО» Забіцький В.В., який під час проведення виконавчих дій не був присутній та не мав правових підстав забезпечувати збереження арештованого майна, яке належить третій особі, суд зазначає наступне.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець, за потреби, може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження (ч.5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з п.10 розділу VIII «Порядок звернення стягнення на майно боржника» Інструкції з примусового виконання рішення, затвердженої наказом № 512/5 від 02.04.2012 Міністерства юстиції України, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
Опис та арешт майна боржника є виконавчою дією, що полягає у фіксації майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, його характеристик (зовнішніх ознак, окремих властивостей) з з метою ідентифікації.
За змістом ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право брати участь у вчиненні виконавчих дій.
Відсутність боржника при проведені опису майна не може бути перешкодою для проведення такого опису (постанова Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі №904/1069/18).
У ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому у ч.3 ст. 53 цього закону України, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних із примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Як вбачається зі змісту постанови від 28.10.2021 про опис та арешт майна (коштів) боржника, державним виконавцем наведено назви всіх описаних об'єктів та інші дані, за якими можливо ідентифікувати таке майно.
Зазначена постанова також містить інформацію про призначення зберігача, попередження про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна; виконавчі дії проведені у присутності понятих, яким роз'яснені права та обов'язки відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», та якими підписано цю постанову.
Також, оскільки опис і арешт майна здійснювалися на виконання ухвали про забезпечення позову, виконавець правомірно на підставі ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» передав арештоване майно на зберігання боржнику в особі його директора.
За таких обставин, зважаючи на викладене вище, проведення опису майна та накладення арешту здійснювалось державним виконавцем в порядку та у відповідності із приписами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, суд зазначає, що у скарзі, як підставу для скасування постанови від 28.10.2021, АТ «Сумське НВО» вказує на наявність порушеного права АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «Югсевморсервіс», проте вказані твердження не підтверджені доказами та жодним чином не вливають на перебіг самого виконавчого провадження та не порушили права, свободи і інтереси скаржника, як сторони у виконавчому провадженні на момент звернення до суду, що є необхідною умовою для надання судового захисту.
Зі змісту ч.3 ст. 343 ГПК України вбачається, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Підставою для визнання дій виконавця протиправними є саме порушення цими діями прав боржника, натомість у даному випадку боржник не довів, яким чином порушені його права, а дії виконавця відповідають вимогам закону та спрямовані на примусове виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.1 та 3 ст. 74 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки в ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення державним виконавцем законодавства або перевищень повноважень при прийнятті постанови опис та арешт майна (коштів) боржника, суд вважає, що боржником не наведено достатніх аргументів в підтвердження дійсного порушення його прав.
За таких обставин у задоволенні скарги про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28.10.2021 слід відмовити.
Щодо скарги № 18-7/892 від 08.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 29.10.2021 ВП 64304015.
11.11.2021 до суду надійшла скарга № 18-7/892 від 08.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, в якій просить суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового проникнення до приміщень та на територію розміщених за адресою: м. Суми, вул Комарова, 2-А орендарем яких є АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг” та ТОВ “Техногаз-С”, а власником ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, для опису та арешту майна (коштів) боржника - АТ “Сумське НВО”, внаслідок яких була складена постанова від 29.10.2021 ВП № 64304015; визнати протиправною та скасувати постанову від 29.10.2021 ВП № 64304015 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 29.10.2021 ВП № 64304015 складена органом виконавчої служби під час примусового проникнення до приміщень і на територію третіх осіб.
Під час розгляду скарги судом встановлено наступне.
Ухвалою від 06.01.2021 суд постановив заяву акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 920/25/21 задовольнити та вжити заходи забезпечення позову; накласти арешт на всі товари AT “Сумське НВО” (код ЄДРПОУ 05747991), що реалізуються (знаходяться, зберігаються), згідно акту перевірки від 21.05.2020 року наявності готової продукції на складі, незавершеного виробництва переданого в заставу AT “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, а саме: - готова продукція: Насос 2ВВ-500-30 (Стенд для випробувань) в кількості 1 шт., який знаходиться за адресою м. Суми, проспект Курський, 48; - незавершене виробництво, а саме 1. Блок компресора (ЗКЗ 10133201001), 2. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131001001), 3. Компресорна установка 2ГМ10А-2,7/21-151 (ЗКЗ 12135001001), 4. Блок компресора (ЗКЗ 10133201002), 5. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002001), 6. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002003), 7. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002002), 8. Турбоблок (ЗКЗ 10325101001), 9. Блок компресора (ЗКЗ 10133401001), 10. Блок компресора (ЗКЗ 10133401002), 11. Поршнева компресорна установка 4ГМ10 (ЗКЗ 12205001001), 12. Компресорна установка 4ГМ10-54/10-20С (ЗКЗ 12123001001), які знаходяться за адресами м. Суми, проспект Курський, 30, вул. Горького 58, вул. Комарова, 2-А, проспект Курський, 48, в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн., відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 №081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів; накласти арешт на всі товари AT “Сумське НВО” (код ЄДРПОУ 05747991), що реалізуються (знаходяться, зберігаються) та будуть виявлені (описані) в межах виконавчого провадження за наступними адресами: Україна, м. Суми, пр-кт Курський, 30, вул. Горького, 58, вул. Комарова, 2, пр-кт Курський, 43, проспект Курський, 48; в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн., відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 №081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів.
Вищевказана ухвала Господарського суду Сумської області від 06.01.2021 залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 та постановою Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 920/25/21.
Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Частиною 1 статті 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження АСВП № 64304015 з примусового виконання ухвали від 06.01.2021 № 920/25/21, виданої Господарським судом Сумської області про накладення арешту на всі товари АТ «Сумське НВО» в межах вартості предмету застави.
27.01.2021 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка отримана боржником 29.01.2021.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Як зазначає представник АТ «Банк Кредит Дніпро», у матеріалах виконавчого провадження № 64304015 наявні докази відмови боржника АТ «Сумське НВО» у забезпеченні доступу до майна, яке зазначено в ухвалі від 06.01.2021 № 920/25/21, а також докази неможливості виконання рішення суду про забезпечення позову у зв'язку з не допуском державного виконавця до приміщень за адресами: м. Суми, проспект Курський, 30, м. Суми, вул. Горького, 58, м. Суми, вул. Комарова, 2-А, м. Суми, проспект Курський, 48, вказаними в ухвалі 06.01.2021 № 920/25/21, виданої Господарським судом Сумської області, як місце знаходження майна боржника, яке підлягає опису та арешту (акти державного виконавця складені в присутності понятих та представника стягувача АТ «Банк Кредит Дніпро»).
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З наведених норма права убачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.
Відповідно до пунктів 4, 13 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Постановою Сумського апеляційного суду від 03.08.2021 у справі № 592/6996/21 подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренка В.О. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння задоволено частково, надано дозвіл на примусове проникнення до приміщень за адресами: м. Суми, просп.. Курський, 30, м. Суми, вул. Горького, 58, м. Суми, вул. Комарова, 2-А, м. Суми, просп.. Курський, 48 для примусового виконання ухвали від 06.01.2021 у справі № 920/25/21 про забезпечення позову, постановленої Господарським судом Сумської області.
На підставі вищевикладеного, 29.10.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було вжито заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме: накладено арешт на всі товари АТ «Сумське НВО», що знаходились, зберігались та були виявлені за адресою: м. Суми, вул. Комарова, 2-А.
Оскільки боржником у добровільному порядку ухвалу суду від 06.01.2021 не виконано, вчинення виконавчих дій було передбачено ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.01.2021, а також надано дозвіл про примусове проникнення до приміщення за адресою: вул. Комарова, 2-А в м. Суми, державним виконавцем правомірно здійснено опис та арешт майна боржника за вищевказаною адресою.
У зв'язку з повним виконанням ухвали суду від 06.01.2021 виконавче провадження ВП №64304015 закінчено на підставі відповідної постанови виконавця.
Щодо посилань скаржника на те, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження здійснив опис та арешт майна, яке не належить боржнику, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі, коли особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Так, особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (Постанова Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18).
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.
Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» посилання скаржника на те, що державний виконавець у процесі виконавчого провадження здійснив опис та арешт майна які не належать боржнику судом до уваги не приймаються.
Як визначено у ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Порядок опису майна та передачі його на зберігання визначено Законом України «Про виконавче провадження» та у розділі VIIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, згідно якого після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
З приводу тверджень скаржника про те, що генеральний директор АТ «Сумське НВО» Забіцький В.В., який під час проведення виконавчих дій не був присутній та не мав правових підстав забезпечувати збереження арештованого майна, яке належить третій особі, суд зазначає наступне.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець, за потреби, може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження (ч.5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з п.10 розділу VIII «Порядок звернення стягнення на майно боржника» Інструкції з примусового виконання рішення, затвердженої наказом № 512/5 від 02.04.2012 Міністерства юстиції України, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
Опис та арешт майна боржника є виконавчою дією, що полягає у фіксації майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, його характеристик (зовнішніх ознак, окремих властивостей) з метою ідентифікації.
За змістом ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право брати участь у вчиненні виконавчих дій.
Відсутність боржника при проведені опису майна не може бути перешкодою для проведення такого опису (постанова Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі №904/1069/18).
У ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому у ч.3 ст. 53 цього закону України, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних із примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Як вбачається зі змісту постанови від 29.10.2021 про опис та арешт майна (коштів) боржника, державним виконавцем наведено назви всіх описаних об'єктів та інші дані, за якими можливо ідентифікувати таке майно.
Зазначена постанова також містить інформацію про призначення зберігача, попередження про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна; виконавчі дії проведені у присутності понятих, яким роз'яснені права та обов'язки відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», та якими підписано цю постанову.
Також, оскільки опис і арешт майна здійснювалися на виконання ухвали про забезпечення позову, виконавець правомірно на підставі ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» передав арештоване майно на зберігання боржнику в особі його директора.
За таких обставин, зважаючи на викладене вище, проведення опису майна та накладення арешту здійснювалось державним виконавцем в порядку та у відповідності із приписами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, суд зазначає, що у скарзі, як підставу для скасування постанови від 29.10.2021, АТ «Сумське НВО» вказує на наявність порушеного права АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «Техногаз-С», проте вказані твердження не підтверджені доказами та жодним чином не вливають на перебіг самого виконавчого провадження та не порушили права, свободи і інтереси скаржника, як сторони у виконавчому провадженні на момент звернення до суду, що є необхідною умовою для надання судового захисту.
Зі змісту ч.3 ст. 343 ГПК України вбачається, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Підставою для визнання дій виконавця протиправними є саме порушення цими діями прав боржника, натомість у даному випадку боржник не довів, яким чином порушені його права, а дії виконавця відповідають вимогам закону та спрямовані на примусове виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.1 та 3 ст. 74 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки в ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення державним виконавцем законодавства або перевищень повноважень при прийнятті постанови опис та арешт майна (коштів) боржника, суд вважає, що боржником не наведено достатніх аргументів в підтвердження дійсного порушення його прав.
За таких обставин у задоволенні скарги про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 29.10.2021 слід відмовити.
Щодо скарги № 18-7/902 від 11.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.11.2021 ВП 64304015.
11.11.2021 до суду надійшла скарга № 18-7/902 від 11.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, в якій просить суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового проникнення до приміщень та на територію розміщених за адресою: м. Суми, просп. Горького, 58 орендарем яких є АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг”, а власником ТОВ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, для опису та арешту майна (коштів) боржника - АТ “Сумське НВО”, внаслідок яких була складена постанова від 02.11.2021 ВП № 64304015; визнати протиправною та скасувати постанову від 02.11.2021 ВП № 64304015 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.11.2021 ВП № 64304015 складена органом виконавчої служби під час примусового проникнення до приміщень і на територію третіх осіб.
Під час розгляду скарги судом встановлено наступне.
Ухвалою від 06.01.2021 суд постановив заяву акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 920/25/21 задовольнити та вжити заходи забезпечення позову; накласти арешт на всі товари AT “Сумське НВО” (код ЄДРПОУ 05747991), що реалізуються (знаходяться, зберігаються), згідно акту перевірки від 21.05.2020 року наявності готової продукції на складі, незавершеного виробництва переданого в заставу AT “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, а саме: - готова продукція: Насос 2ВВ-500-30 (Стенд для випробувань) в кількості 1 шт., який знаходиться за адресою м. Суми, проспект Курський, 48; - незавершене виробництво, а саме 1. Блок компресора (ЗКЗ 10133201001), 2. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131001001), 3. Компресорна установка 2ГМ10А-2,7/21-151 (ЗКЗ 12135001001), 4. Блок компресора (ЗКЗ 10133201002), 5. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002001), 6. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002003), 7. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002002), 8. Турбоблок (ЗКЗ 10325101001), 9. Блок компресора (ЗКЗ 10133401001), 10. Блок компресора (ЗКЗ 10133401002), 11. Поршнева компресорна установка 4ГМ10 (ЗКЗ 12205001001), 12. Компресорна установка 4ГМ10-54/10-20С (ЗКЗ 12123001001), які знаходяться за адресами м. Суми, проспект Курський, 30, вул. Горького 58, вул. Комарова, 2-А, проспект Курський, 48, в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн., відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 №081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів; накласти арешт на всі товари AT “Сумське НВО” (код ЄДРПОУ 05747991), що реалізуються (знаходяться, зберігаються) та будуть виявлені (описані) в межах виконавчого провадження за наступними адресами: Україна, м. Суми, пр-кт Курський, 30, вул. Горького, 58, вул. Комарова, 2, пр-кт Курський, 43, проспект Курський, 48; в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн., відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 №081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів.
Вищевказана ухвала Господарського суду Сумської області від 06.01.2021 залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 та постановою Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 920/25/21.
Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Частиною 1 статті 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження АСВП № 64304015 з примусового виконання ухвали від 06.01.2021 № 920/25/21, виданої Господарським судом Сумської області про накладення арешту на всі товари АТ «Сумське НВО» в межах вартості предмету застави.
27.01.2021 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка отримана боржником 29.01.2021.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Як зазначає представник АТ «Банк Кредит Дніпро», у матеріалах виконавчого провадження № 64304015 наявні докази відмови боржника АТ «Сумське НВО» у забезпеченні доступу до майна, яке зазначено в ухвалі від 06.01.2021 № 920/25/21, а також докази неможливості виконання рішення суду про забезпечення позову у зв'язку з не допуском державного виконавця до приміщень за адресами: м. Суми, проспект Курський, 30, м. Суми, вул. Горького, 58, м. Суми, вул. Комарова, 2-А, м. Суми, проспект Курський, 48, вказаними в ухвалі 06.01.2021 № 920/25/21, виданої Господарським судом Сумської області, як місце знаходження майна боржника, яке підлягає опису та арешту (акти державного виконавця складені в присутності понятих та представника стягувача АТ «Банк Кредит Дніпро»).
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З наведених норма права убачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.
Відповідно до пунктів 4, 13 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Постановою Сумського апеляційного суду від 03.08.2021 у справі № 592/6996/21 подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренка В.О. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння задоволено частково, надано дозвіл на примусове проникнення до приміщень за адресами: м. Суми, просп.. Курський, 30, м. Суми, вул. Горького, 58, м. Суми, вул. Комарова, 2-А, м. Суми, просп.. Курський, 48 для примусового виконання ухвали від 06.01.2021 у справі № 920/25/21 про забезпечення позову, постановленої Господарським судом Сумської області.
На підставі вищевикладеного, 02.11.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було вжито заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме: накладено арешт на всі товари АТ «Сумське НВО», що знаходились, зберігались та були виявлені за адресою: м. Суми, просп. Горького, 58.
Оскільки боржником у добровільному порядку ухвалу суду від 06.01.2021 не виконано, вчинення виконавчих дій було передбачено ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.01.2021, а також надано дозвіл про примусове проникнення до приміщення за адресою: просп.. Горького, 58 в м. Суми, державним виконавцем правомірно здійснено опис та арешт майна боржника за вищевказаною адресою.
У зв'язку з повним виконанням ухвали суду від 06.01.2021 виконавче провадження ВП №64304015 закінчено на підставі відповідної постанови виконавця.
Щодо посилань скаржника на те, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження здійснив опис та арешт майна яке не належить боржнику, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі, коли особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Так, особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (Постанова Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18).
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.
Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» посилання скаржника на те, що державний виконавець у процесі виконавчого провадження здійснив опис та арешт майна які не належать боржнику судом до уваги не приймаються.
Як визначено у ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Порядок опису майна та передачі його на зберігання визначено Законом України «Про виконавче провадження» та у розділі VIIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, згідно якого після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
З приводу тверджень скаржника про те, що генеральний директор АТ «Сумське НВО» Забіцький В.В., який під час проведення виконавчих дій не був присутній та не мав правових підстав забезпечувати збереження арештованого майна, яке належить третій особі, суд зазначає наступне.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець, за потреби, може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження (ч.5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з п.10 розділу VIII «Порядок звернення стягнення на майно боржника» Інструкції з примусового виконання рішення, затвердженої наказом № 512/5 від 02.04.2012 Міністерства юстиції України, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
Опис та арешт майна боржника є виконавчою дією, що полягає у фіксації майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, його характеристик (зовнішніх ознак, окремих властивостей) з метою ідентифікації.
За змістом ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право брати участь у вчиненні виконавчих дій.
Відсутність боржника при проведені опису майна не може бути перешкодою для проведення такого опису (постанова Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі №904/1069/18).
У ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому у ч.3 ст. 53 цього закону України, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних із примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Як вбачається зі змісту постанови від 02.11.2021 про опис та арешт майна (коштів) боржника, державним виконавцем наведено назви всіх описаних об'єктів та інші дані, за якими можливо ідентифікувати таке майно.
Зазначена постанова також містить інформацію про призначення зберігача, попередження про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна; виконавчі дії проведені у присутності понятих, яким роз'яснені права та обов'язки відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», та якими підписано цю постанову.
Також, оскільки опис і арешт майна здійснювалися на виконання ухвали про забезпечення позову, виконавець правомірно на підставі ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» передав арештоване майно на зберігання боржнику в особі його директора.
За таких обставин, зважаючи на викладене вище, проведення опису майна та накладення арешту здійснювалось державним виконавцем в порядку та у відповідності із приписами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, суд зазначає, що у скарзі, як підставу для скасування постанови від 29.10.2021, АТ «Сумське НВО» вказує на наявність порушеного права АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «Техногаз-С», проте вказані твердження не підтверджені доказами та жодним чином не вливають на перебіг самого виконавчого провадження та не порушили права, свободи і інтереси скаржника, як сторони у виконавчому провадженні на момент звернення до суду, що є необхідною умовою для надання судового захисту.
Зі змісту ч.3 ст. 343 ГПК України вбачається, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Підставою для визнання дій виконавця протиправними є саме порушення цими діями прав боржника, натомість у даному випадку боржник не довів, яким чином порушені його права, а дії виконавця відповідають вимогам закону та спрямовані на примусове виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.1 та 3 ст. 74 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки в ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення державним виконавцем законодавства або перевищень повноважень при прийнятті постанови опис та арешт майна (коштів) боржника, суд вважає, що боржником не наведено достатніх аргументів в підтвердження дійсного порушення його прав.
За таких обставин у задоволенні скарги про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.11.2021 слід відмовити.
Щодо скарги № 18-7/901 від 11.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01.11.2021 ВП 64304015.
11.11.2021 до суду надійшла скарга № 18-7/901 від 11.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, в якій просить суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо примусового проникнення до приміщень та на територію розміщених за адресою: м. Суми, просп.. Курський, 48 орендарем яких є АТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг”, а власником ТОВ “Югсевморсервіс”, для опису та арешту майна (коштів) боржника - АТ “Сумське НВО”, внаслідок яких була складена постанова від 01.11.2021 ВП № 64304015; визнати протиправною та скасувати постанову від 01.11.2021 ВП № 64304015 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01.11.2021 ВП № 64304015 складена органом виконавчої служби під час примусового проникнення до приміщень і на територію третіх осіб.
Під час розгляду скарги судом встановлено наступне.
Ухвалою від 06.01.2021 суд постановив заяву акціонерного товариства “Банк Кредит Дніпро” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 920/25/21 задовольнити та вжити заходи забезпечення позову; накласти арешт на всі товари AT “Сумське НВО” (код ЄДРПОУ 05747991), що реалізуються (знаходяться, зберігаються), згідно акту перевірки від 21.05.2020 року наявності готової продукції на складі, незавершеного виробництва переданого в заставу AT “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО”, а саме: - готова продукція: Насос 2ВВ-500-30 (Стенд для випробувань) в кількості 1 шт., який знаходиться за адресою м. Суми, проспект Курський, 48; - незавершене виробництво, а саме 1. Блок компресора (ЗКЗ 10133201001), 2. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131001001), 3. Компресорна установка 2ГМ10А-2,7/21-151 (ЗКЗ 12135001001), 4. Блок компресора (ЗКЗ 10133201002), 5. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002001), 6. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002003), 7. Електропровідний компресорний агрегат 4 (ЗКЗ 12131002002), 8. Турбоблок (ЗКЗ 10325101001), 9. Блок компресора (ЗКЗ 10133401001), 10. Блок компресора (ЗКЗ 10133401002), 11. Поршнева компресорна установка 4ГМ10 (ЗКЗ 12205001001), 12. Компресорна установка 4ГМ10-54/10-20С (ЗКЗ 12123001001), які знаходяться за адресами м. Суми, проспект Курський, 30, вул. Горького 58, вул. Комарова, 2-А, проспект Курський, 48, в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн., відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 №081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів; накласти арешт на всі товари AT “Сумське НВО” (код ЄДРПОУ 05747991), що реалізуються (знаходяться, зберігаються) та будуть виявлені (описані) в межах виконавчого провадження за наступними адресами: Україна, м. Суми, пр-кт Курський, 30, вул. Горького, 58, вул. Комарова, 2, пр-кт Курський, 43, проспект Курський, 48; в межах вартості предмету застави, що становить 237 741 258,34 грн., відповідно до укладеного договору застави від 08.10.2020 №081010-3, шляхом складання постанови про опис та арешт вищевказаних товарів.
Вищевказана ухвала Господарського суду Сумської області від 06.01.2021 залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 та постановою Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 920/25/21.
Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Пунктом 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Частиною 1 статті 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувало виконавче провадження АСВП № 64304015 з примусового виконання ухвали від 06.01.2021 № 920/25/21, виданої Господарським судом Сумської області про накладення арешту на всі товари АТ «Сумське НВО» в межах вартості предмету застави.
27.01.2021 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка отримана боржником 29.01.2021.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Як зазначає представник АТ «Банк Кредит Дніпро», у матеріалах виконавчого провадження № 64304015 наявні докази відмови боржника АТ «Сумське НВО» у забезпеченні доступу до майна, яке зазначено в ухвалі від 06.01.2021 № 920/25/21, а також докази неможливості виконання рішення суду про забезпечення позову у зв'язку з не допуском державного виконавця до приміщень за адресами: м. Суми, проспект Курський, 30, м. Суми, вул. Горького, 58, м. Суми, вул. Комарова, 2-А, м. Суми, проспект Курський, 48, вказаними в ухвалі 06.01.2021 № 920/25/21, виданої Господарським судом Сумської області, як місце знаходження майна боржника, яке підлягає опису та арешту (акти державного виконавця складені в присутності понятих та представника стягувача АТ «Банк Кредит Дніпро»).
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З наведених норма права убачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.
Відповідно до пунктів 4, 13 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Постановою Сумського апеляційного суду від 03.08.2021 у справі № 592/6996/21 подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Діхтяренка В.О. про примусове проникнення до житла чи іншого володіння задоволено частково, надано дозвіл на примусове проникнення до приміщень за адресами: м. Суми, просп.. Курський, 30, м. Суми, вул. Горького, 58, м. Суми, вул. Комарова, 2-А, м. Суми, просп.. Курський, 48 для примусового виконання ухвали від 06.01.2021 у справі № 920/25/21 про забезпечення позову, постановленої Господарським судом Сумської області.
На підставі вищевикладеного, 01.11.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) було вжито заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме: накладено арешт на всі товари АТ «СМНВО», що знаходились, зберігались та були виявлені за адресою: м. Суми, просп.. Курський, 48.
Оскільки боржником у добровільному порядку ухвалу суду від 06.01.2021 не виконано, вчинення виконавчих дій було передбачено ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.01.2021, а також надано дозвіл про примусове проникнення до приміщення за адресою: просп.. Курський, 48 в м. Суми, державним виконавцем правомірно здійснено опис та арешт майна боржника за вищевказаною адресою.
У зв'язку з повним виконанням ухвали суду від 06.01.2021 виконавче провадження ВП №64304015 закінчено на підставі відповідної постанови виконавця.
Щодо посилань скаржника на те, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження здійснив опис та арешт майна, яке не належить боржнику, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі, коли особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Так, особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (Постанова Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18).
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» під час вирішення такого спору з'ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно.
Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.
Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження».
З урахуванням положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» посилання скаржника на те, що державний виконавець у процесі виконавчого провадження здійснив опис та арешт майна які не належать боржнику судом до уваги не приймаються.
Як визначено у ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Порядок опису майна та передачі його на зберігання визначено Законом України «Про виконавче провадження» та у розділі VIIІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, згідно якого після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).
З приводу тверджень скаржника про те, що генеральний директор АТ «Сумське НВО» Забіцький В.В., який під час проведення виконавчих дій не був присутній та не мав правових підстав забезпечувати збереження арештованого майна, яке належить третій особі, суд зазначає наступне.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець, за потреби, може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження (ч.5 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з п.10 розділу VIII «Порядок звернення стягнення на майно боржника» Інструкції з примусового виконання рішення, затвердженої наказом № 512/5 від 02.04.2012 Міністерства юстиції України, після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
Опис та арешт майна боржника є виконавчою дією, що полягає у фіксації майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення, його характеристик (зовнішніх ознак, окремих властивостей) з метою ідентифікації.
За змістом ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право брати участь у вчиненні виконавчих дій.
Відсутність боржника при проведені опису майна не може бути перешкодою для проведення такого опису (постанова Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі №904/1069/18).
У ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов'язковою у випадку, передбаченому у ч.3 ст. 53 цього закону України, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов'язаних із примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Як вбачається зі змісту постанови від 01.11.2021 про опис та арешт майна (коштів) боржника, державним виконавцем наведено назви всіх описаних об'єктів та інші дані, за якими можливо ідентифікувати таке майно.
Зазначена постанова також містить інформацію про призначення зберігача, попередження про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна; виконавчі дії проведені у присутності понятих, яким роз'яснені права та обов'язки відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», та якими підписано цю постанову.
Також, оскільки опис і арешт майна здійснювалися на виконання ухвали про забезпечення позову, виконавець правомірно на підставі ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» передав арештоване майно на зберігання боржнику в особі його директора.
За таких обставин, зважаючи на викладене вище, проведення опису майна та накладення арешту здійснювалось державним виконавцем в порядку та у відповідності із приписами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, суд зазначає, що у скарзі, як підставу для скасування постанови від 01.11.2021, АТ «Сумське НВО» вказує на наявність порушеного права АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «Югсерморсервіс», проте вказані твердження не підтверджені доказами та жодним чином не вливають на перебіг самого виконавчого провадження та не порушили права, свободи і інтереси скаржника, як сторони у виконавчому провадженні на момент звернення до суду, що є необхідною умовою для надання судового захисту.
Зі змісту ч.3 ст. 343 ГПК України вбачається, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Підставою для визнання дій виконавця протиправними є саме порушення цими діями прав боржника, натомість у даному випадку боржник не довів, яким чином порушені його права, а дії виконавця відповідають вимогам закону та спрямовані на примусове виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.1 та 3 ст. 74 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки в ході судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про порушення державним виконавцем законодавства або перевищень повноважень при прийнятті постанови опис та арешт майна (коштів) боржника, суд вважає, що боржником не наведено достатніх аргументів в підтвердження дійсного порушення його прав.
За таких обставин у задоволенні скарги про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01.11.2021 слід відмовити.
Щодо клопотань представника АТ «Сумське НВО» про залучення третіх осіб до участі в розгляді скарг.
Представник АТ «Сумське НВО» у скарзі № 18-7/891 від 08.11.2021 про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) від 28.10.2021 ВП 64304015 просить залучити до участі в розгляді скарги в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору , на стороні відповідача: орендаря нежитлових приміщень - АТ «СМНВО-Інжиніринг» та власника нежитлових приміщень - ТОВ «Югсевморсервіс»; у скарзі № 18-7/892 від 08.11.2021 про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) від 29.10.2021 ВП 64304015 просить залучити до участі в розгляді скарги в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору , на стороні відповідача: орендаря нежитлових приміщень - АТ «СМНВО-Інжиніринг», орендаря нежитлових приміщень - ТОВ «Техногаз-С» та власника нежитлових приміщень - ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»; у скарзі № 18-7/901 від 11.11.2021 про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) від 01.11.2021 ВП 64304015 просить залучити до участі в розгляді скарги в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору , на стороні відповідача: орендаря нежитлових приміщень - АТ «СМНВО-Інжиніринг» та власника нежитлових приміщень - ТОВ «Югсевморсервіс»; у скарзі № 18-7/902 від 11.11.2021 про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) від 02.11.2021 ВП 64304015 просить залучити до участі в розгляді скарги в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору , на стороні відповідача: орендаря нежитлових приміщень - АТ «СМНВО-Інжиніринг» та власника нежитлових приміщень - ТОВ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання».
Учасниками виконавчого провадження, зокрема, є виконавець, сторони, представники сторін, експерт, спеціаліст, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання (ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Таким чином, нормами процесуального законодавства не передбачено залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, до участі у справі на стадії виконавчого провадження та розгляду скарги на дії державного виконавця.
Крім того, суд зазначає, що законодавством встановлено процедуру звернення до суду, у разі, якщо майно, на яке накладено арешт, належить іншій особі, а не боржнику.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотань представника АТ «Сумське НВО» про залучення третіх осіб до участі в розгляді скарг АТ «Сумське НВО».
Керуючись ст. ст. 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відкладення розгляду справи відмовити.
2. У задоволенні клопотання представника АТ «Сумське НВО» про витребування матеріалів виконавчого провадження відмовити.
3. У задоволенні клопотань представника АТ «Сумське НВО» про залучення третіх осіб до участі в розгляді скарг АТ «Сумське НВО» про визнання дії протиправними та скасування постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника відмовити.
4. У задоволенні скарги № 18-7/891 від 08.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28.10.2021 ВП 64304015 відмовити.
5. У задоволенні скарги № 18-7/892 від 08.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 29.10.2021 ВП 64304015 відмовити.
6. У задоволенні скарги № 18-7/902 від 11.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.11.2021 ВП 64304015 відмовити.
7. У задоволенні скарги № 18-7/901 від 11.11.2021 Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання дій протиправними та скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01.11.2021 ВП 64304015 відмовити.
8. Копію ухвали надіслати учасникам справи, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку та строки, що встановлені статтями 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 26.11.2021.
Суддя В.В. Яковенко