вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" листопада 2021 р. Справа № 911/3039/19
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу Київської області про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі яка має заборгованість перед боржником
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП АСУ”
до Приватного акціонерного товариства “Факел”
про стягнення 10 092 556,66 гривень
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства “Факел”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП АСУ”
про визнання недійсним договору
за участю представників:
від позивача за первісним позовом: Гуменник І.П. (ордер серії КВ №423535 від 03.11.2021)
від відповідача за первісним позовом: Архіпов О.Ю. (ордер серії АА №1148254 від 18.10.2021)
від приватного виконавця: Шморгун Р.М. (ордер серії КВ №484077 від 22.11.2021)
від Акціонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія»: Приходько А.В. (довіреність №143/21 від 18.10.2021)
встановив:
Рішенням Господарського суду Київської області від 27.10.2020 року у справі №911/3039/19 зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Факел” (далі - ПрАТ “Факел”/відповідач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП АСУ” (далі - ТОВ «НВП АСУ»/позивач за первісним позовом) про визнання недійсними договору задоволено, визнано недійсним договір поставки №05/02-2019 від 05.02.2019, укладений між ПрАТ “Факел” та ТОВ “НВП АСУ”, стягнуто з ТОВ “НВП АСУ” на користь ПрАТ “Факел” 2 102 грн 00 коп. судового збору та відмовлено повністю у задоволенні первісних позовних вимог ТОВ “НВП АСУ” до ПрАТ “Факел” про стягнення 10 092 556,66 гривень.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №911/3039/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 у справі №911/3039/19 - без змін.
Постановою Верховного суду від 09.06.2021 у справі №911/3039/19 рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 у справі №911/3039/19 скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "НВП АСУ" до ПрАТ "Факел" про стягнення 10 092 556,66 грн задоволено, стягнуто з ПрАТ "Факел" на користь ТОВ "НВП АСУ" 10 092 556 грн 66 коп, у задоволенні зустрічного позову ПрАТ "Факел" до ТОВ "НВП АСУ" про визнання недійсним договору відмовлено та стягнуто з ПрАТ "Факел" на користь ТОВ "НВП АСУ" судові витрати у розмірі 151 грн 35 коп. судового збору за подання позовної заяви, 230 235 грн 53 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 306 980 грн 70 коп. судового збору за подання касаційної скарги.
11.10.2021 Верховним Судом видано наказ про примусове виконання зазначеної постанови.
12.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. (далі - приватний виконавець/заявник) надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі яка має заборгованість перед боржником.
Відповідно до зазначеної заяви приватний виконавець просить суд з метою виконання наказу Верховного Суду від 11.10.2021 у справі №911/3039/19 звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 386 460, 00 грн, які належать Акціонерному товариству «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (03035, місто Київ, вулиця Сурікова, будинок 3, ідентифікаційний код - 36716128) (далі - АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія») від імені якого виступає філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (12110, Житомирська обл., Хорошівський р-н, смт Іршанськ, вул. Шевченка, буд. 1, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу - 39391950) в рахунок задоволення вимог ТОВ «НВП АСУ» у виконавчому провадженні №67174233.
В обґрунтування поданої заяви приватний виконавець зауважив, що постановою від 18.10.2021 було відкрито виконавче провадження №67174233 з примусового виконання наказу Верховного Суду від 11.10.2021 у справі №911/3039/19.
Як зазначає заявник, останнім було винесено постанови про арешт коштів ПрАТ “Факел” та передано їх разом з відповідними платіжними вимогами про списання коштів до банківських установ, в яких відкриті рахунки відповідача за первісним позовом.
Надалі, приватному виконавцю надійшли відповіді на вказані вище платіжні вимоги, відповідно до яких банківськими установами повідомлено заявника, зокрема, про відсутність на рахунках ПрАТ "Факел" коштів для виконання означених постанов.
Водночас приватний виконавець вказує, що у АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» від імені якого виступає філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» наявна заборгованість перед відповідачем за первісним позовом за договором поставки №ВДТ 646-313/3-21 від 22.07.2021 у розмірі 386 460, 00 грн.
Заявник звертає увагу суду на те, що означена сума заборгованості не оспорюється та підтверджується листом АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» вих. №112/1556 від 08.11.2021.
На підтвердження викладених вище обставин приватний виконавець надав суду копії наказу Верховного суду від 11.10.2021 у справі №911/3039/19; постанови про відкриття виконавчого провадження №67174233 від 18.10.2021; постанов про арешт коштів боржника від 18.10.2021 та 19.10.2021; листа АТ «АКБ «Конкорд» №3123 від 22.10.2021; листа АТ «Ощадбанк» №46/12-11/1/7152/11048-БТ від 26.10.2021; листа АБ «Кліринговий Дім» №01-01/02/499/БТ від 20.10.2021; листа АТ «ОГХК» №112/1556 від 08.11.2021.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.11.2021 у справі №911/3039/19 прийнято до розгляду заяву приватного виконавця виконавчого округу Київської області про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі яка має заборгованість перед боржником та призначено її розгляд на 23.11.2021.
Розглянувши заяву приватного виконавця виконавчого округу Київської області про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі яка має заборгованість перед боржником, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон України №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 18, ч.ч. 1, 4 ст. 53 Закону України № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статті 336 ГПК України встановлено, що суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Тобто, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19.
Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.
При цьому, за своєю правовою природою положення вказаних статей не є імперативними, судова дискреція, у даному випадку, передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу.
З аналізу наведених статей вбачається, що до інших осіб, у розумінні статті 53 Закону України №1404-VIII, виконавцями вчиняються такі ж заходи примусового виконання рішення як і до боржника, зокрема, звернення стягнення на кошти.
Права та обов'язки стягувача, боржника та виконавця у виконавчому провадженні, як і наслідки невиконання законних вимог виконавця, передбачені, зокрема, статтями 18 та 19 Закону №1404-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 5, абз. 2 ст. 19 Закону №1404-VIII право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно зі ст. 2, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.
Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
Пунктом 2 частини 2 статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім, зокрема, рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.
Так, судом встановлено, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об'єктів великої приватизації державної власності» №36-р від 16.01.2019 АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (ідентифікаційний код 36716128) відноситься до об'єктів великої приватизації державної власності, частка держави у якому становить 100 відсотків акцій.
З огляду на викладене, звернення стягнення на грошові кошти юридичної особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, перебуває поза межами компетенції приватного виконавця передбаченої відповідно до Закону №1404-VIII, у тому числі і у порядку статті 53 Закону України "При виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №910/10579/19.
За таких обставин, оскільки частка держави у статутному капіталі АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» перевищує 25 відсотків, а у приватного виконавця відсутні повноваження щодо звернення стягнення на грошові кошти такого товариства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєва С.В. про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником та як наслідок відмову у її задоволенні.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Київської області про звернення стягнення на грошові кошти у розмірі 386 460, 00 грн, які належать Акціонерному товариству «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», від імені якого виступає філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» АТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», як особі, яка має заборгованість перед боржником, відмовити.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.11.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення суддею та може бути оскаржена окремо від рішення суду до Північного апеляційного суду у відповідності до ч. 1 ст. 235, ч. 2 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.А. Ярема