ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.11.2021 м. КиївСправа № 910/13806/21
За позовом: УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕКЛАМИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ);
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Л'КАФА ГРУП";
про: стягнення 35.323,14 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники: без виклику сторін.
УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕКЛАМИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Л'КАФА ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення 35.323,14 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва для розміщення рекламного засобу від 05.08.2019 № 868/19, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 35.323,14 грн., з яких: 29.062,68 грн. - основна заборгованість, 2.171,09 грн. - пеня, 3.024,17 грн. - штраф, 409,33 грн. - 3 % річних та 655,87 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13806/21 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як робочим органом, та відповідачем, як рекламо розповсюджувачем, укладено договір тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва для розміщення рекламного засобу від 05.08.2019 № 868/19 (далі - Договір), відповідно до предмету якого, на підставі відповідного наказу позивача про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Відповідачеві надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (п. 1.1 Договору).
Пунктом 6.14 Договору визначено, що плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховуються позивачем щомісячно та переказуються відповідачем не пізніше 20 числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок № 31517938026001 МФО 899998 у ГУ ДКСУ у м. Києві (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005 код ЄДРПОУ 37993783) для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету м. Києва в розмірах, зазначених в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє відповідача від здійснення плати.
Положеннями пункту 7.2 Договору передбачено, що позивач застосовує до відповідача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Відповідно до пункту 7.3 Договору, позивач має право додатково нараховувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше одного місяця штраф у розмірі 15 % простроченої суми.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частинами 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.
Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором. Відповідач в установлений Договором строк в період з 05.08.2019 по 12.07.2021 не здійснив сплату на користь позивача орендної плати в сумі 29.062,68 грн.
Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 2.171,09 грн., штрафу в сумі 3.024,17, 3 % річних в сумі 409,33 грн. та інфляційних втрат в сумі 655,87 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України).
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд відзначає, що будь-яких доказів погашення відповідачем перед позивачем заборгованості за Договором в сумі 29.062,68 в період з 05.08.2019 по 12.07.2021 сторонами спору до суду не подано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і, в той же час, відповідачем не спростований, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 29.062,68 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання суд зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов'язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов'язання мало бути виконано, а нарахування господарської санкції у вигляді пені здійснюється за шість місяців прострочення виконання зобов'язання, починаючи з першого дня такого прострочення.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнав його арифметично невірним.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 2.158,86 грн., за розрахунком позивача, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Приймаючи до уваги невиконання відповідачем грошового зобов'язання понад один місяць та положення пункту 7.3 Договору, позовні вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 3.024,17 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю за розрахунком позивача, який перевірений та визнаний судом вірним.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 409,33 грн. та інфляційних втрат в сумі 655,87 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Л'КАФА ГРУП" (Україна, 01103, місто Київ, вул.Бойчука Михайла, будинок 13, ідентифікаційний код: 40242799) на користь УПРАВЛІННЯ З ПИТАНЬ РЕКЛАМИ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (Україна, 01044, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36, ідентифікаційний код: 41348526) основну заборгованість в сумі 29.062 (двадцять дев'ять тисяч шістдесят дві) грн. 68 коп., пеню в сумі 2.158 (дві тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 86 коп., штраф в сумі 3.024 (три тисячі двадцять чотири) грн. 17 коп., 3 % річних в сумі 409 (чотириста дев'ять) грн. 33 коп., інфляційні втрати в сумі 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 87 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. У задоволенні решти вимог - відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Балац