вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.11.2021м. ДніпроСправа № 904/7867/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Приватного підприємства "Радос" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Запорізька, буд. 49, ідентифікаційний код 25522053) до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, ідентифікаційний код 14309787) про стягнення 600 250,80 грн. заборгованості за поставлену продукцію
Приватне підприємство "Радос" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 08.09.2021 про стягнення з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" 600 250,80 грн. заборгованості за поставлену продукцію.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у сумі 9 003,77 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товару №45/13/525В від 02.02.2021 в частині своєчасної та повної оплати за продукцію поставлену на загальну суму 600 250,80 грн. за наступними видатковими накладними:
- №98 від 03.06.2021 на суму 516 250,80 грн.;
- №99 від 03.06.2021 на суму 84 000,00 грн.
Крім того, позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/7867/21, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.09.2021.
Поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилися ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, отримана відповідачем 28.09.2021, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідачів про відкриття провадження у справі. Відповідач у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2021, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальними правами.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
Між Приватним підприємством "Радос" (далі - постачальник, позивач) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - покупець, відповідач) 02.02.2021 укладено договір №45/13/525В про закупівлю товару (далі - договір) відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари, зазначені в п. 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такі товари.
Постачальник зобов'язується поставити Арматура трубопровідна: крани, вентилі, клапани та подібні пристрої, код 4213 (Клапана, засувки, конденсатовідвідники) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору постачальник повинен поставити покупцеві новий, не бувший у використанні, товар якість якого відповідає умовам діючих стандартів, ТУ, тощо та підтверджується письмовим документом, який надає підприємство - виготовлювач або правомочний орган.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що сума (ціна) договору, відповідно до Специфікації № 1 становить 2 545 000,00 грн., крім того податок на додану вартість 20% - 509 000,00 грн. Загальна сума становить 3 054 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%.
За умовами пункту 4.1 договору товар, який поставляється відповідно до цього договору, сплачується покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки протягом 60-ка календарних днів.
Поставка товару здійснюється партіями в період лютий - грудень 2021 року. Обсяг кожної партії уточнюється у заявках підписаних працівниками покупця. Термін поставки кожної партії товару протягом 15-ти календарних днів після отримання заявки. Заявка може направлятися постачальнику за допомогою електронних засобів зв'язку (факс, електронна пошта, тощо) з наступним направленням оригіналів документів на адресу вказаної в цьому договорі (отримання постачальником оригіналу заявки не є обов'язковим) (п. 5.1 договору).
Відповідно до 5.2 договору поставка товару здійснюється відповідно на умовах DDP (склад Покупця, вул. Першотравнева, 2д, м. Жовті Води, Дніпропетровська область) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.
При поставці партії товару постачальник надає сертифікат якості (оригінал або завірену належним чином копію); акцизну накладну (в M.E.Doc); рахунок-фактуру; видаткову накладну; товарно-транспортні документи (п. 5.3 договору).
Датою поставки товару та переходу права власності на товар буде вважатися дата фактичної поставки товару на склад покупця (п. 5.4 договору).
Згідно з пунктом 6.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.
Відповідно до п. 6.1.2 договору покупець зобов'язаний приймати поставлений товар по якості у відповідності до діючих інструкцій про приймання продукції № П-7 (Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного використання по якості від 25.04.66р.) та по кількості у відповідності до діючих інструкцій про приймання продукції № П-6 (Про порядок приймання продукції виробничо-технічного використання по кількості від 15.06.65р.) з доповненнями та змінами.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 12.1. договору).
Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, про що сторони підписують додаткову угоду (п. 12.2 договору).
Згідно інформації товарно-транспортних накладних:
1) № Р98 від 03.06.2021 до покупця було направлено вантаж на суму 516 250,80 грн. з ПДВ. Відповідальна особа покупця вантаж прийняла, про що свідчить особистий підпис на товарно-транспортній накладній №Р98 від 03.06.2021, а також підписано супровідний документ на вантаж - видаткову накладну №98 від 03.06.2021. За видатковою накладною №98 від 03.06.2021 поставлено товар на суму 516 250,80 грн. з ПДВ. Оскільки видаткова накладна №98 від 03.06.2021 підписана з обох сторін, то сума, яка підлягає сплаті за поставлену продукцію у розмірі 516 250,80 грн. з ПДВ є узгодженою. За фактом поставленої продукції було складено рахунок на оплату № 105 від 03.06.2021 на суму 516 250,80 грн. з ПДВ. Відповідно до п. 6.3.5 договору позивач склав та подав на реєстрацію податкову накладну № 4 від 03.06.2021, яка 30.06.2021 була зареєстрована в ЄРПН за № 9175461740;
2) № Р99 від 03.06.2021 до покупця було направлено вантаж на суму 84 000,00 грн. з ПДВ. Відповідальна особа покупця вантаж прийняла, про що свідчить особистий підпис на товарно-транспортній накладній №Р99 від 03.06.2021, а також підписано супровідний документ на вантаж - видаткову накладну №99 від 03.06.2021. За видатковою накладною №99 від 03.06.2021 поставлено товар на суму 84 000,00 грн. з ПДВ. Оскільки видаткова накладна №99 від 03.06.2021 підписана з обох сторін, то сума, яка підлягає сплаті за поставлену продукцію у розмірі 84 000,00 грн. з ПДВ є узгодженою. За фактом поставленої продукції було складено рахунок на оплату № 107 від 03.06.2021 на суму 84 000,00 грн. з ПДВ. Відповідно до п. 6.3.5 договору позивач склав та подав на реєстрацію податкову накладну № 5 від 03.06.2021, яка 30.06.2021 була зареєстрована в ЄРПН за № 9175478905.
Відповідно до п. 5.4 договору датою поставки товару та переходу права власності на товар вважається дата фактичної поставки товару на склад покупця. Таким чином датою поставки товару згідно видаткових накладних №98 та №99 є 03.06.2021.
З урахуванням п.4.2 договору граничним строком для здійснення оплати за поставлений товар згідно видаткових накладних №98 та №99 є - 02.08.2021.
Отже, з 02.08.2021 за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 600 250,80 грн. з ПДВ.
Відповідно до п.11.1 договору у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.
На виконання вимог п.11.1 договору відповідачу була направлена претензія № 216 від 03.08.2021 з вимогою про сплату суми оплати поставленого товару в розмірі 600 250,80 грн. з ПДВ протягом 10 днів з моменту отримання даної претензії (поштове відправлення №5321304874324).
Відповідно до інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошти" поштове відправлення №5321304874324 було вручено 04.08.2021.
Оплата за поставлений товар за видатковими накладними №98 та №99 станом на дату подачі позову не здійснена, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед підприємством.
Предметом доказування у справі є наявність або відсутність порушення відповідачем умов договору про закупівлю товару, в частині розрахунків за поставлений товар.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 1 статті 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 600 250,80 грн. підтверджується матеріалами справи.
Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, заборгованість за поставлений товар по договору на час звернення з позовом до суду складає 600 250,80 грн.
Докази повної оплати відповідачем вартості поставленого товару на суму 600 250,80 грн. в матеріалах справи відсутні, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 600 250,80 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати щодо судового збору у сумі 9 003,76 грн. у справі покладаються на відповідача.
Позивач просить стягнути з відповідача правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
На підтвердження несення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи було долучено ордер серії АЕ № 1090628 від 08.09.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДП № 3661 від 12.03.2018, договір про надання правової допомоги № 2/2021 від 04.01.2021, акт про надання правової допомоги від 08.09.2021.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 цього ж Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п., п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Судом встановлено, що позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивачем здійснено звернення до суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу одночасно із зверненням до суду з позовною заявою.
В підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., позивачем додано до матеріалів справи належним чином посвідчені копії наступних документів: договору про надання правової допомоги № 2/2021 від 04.01.2021, укладеного ПП "Радос" з Адвокатським бюро "Шашликов та партнери", актів про надання правової допомоги від 08.09.2021 на суму 5 000,00 грн., в яких міститься детальний опис виконаних робіт.
Також, в матеріалах справи міститься Ордер серія АЕ № 1090628 від 08.09.2021 на надання правової допомоги адвокатом Шашликовим Д.Г.
Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті про надання правової допомоги, а саме:
- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" грошової заборгованості за договором про закупівлю товару № 45/13/525В від 02.02.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява складена і підписана адвокатом Шашликовим Д.Г., що підтверджує факт надання послуг, зазначених в Акті про надання правової допомоги по договору про надання правової допомоги № 2/2021 від 04.01.2021.
При цьому вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правову допомогу розмірі 5 000,00 грн., яку суд вважає співрозмірною з урахуванням обставин справи та їх розумною необхідністю.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн., які відповідають умовам договору про надання правової допомоги.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Приватного підприємства "Радос" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 600 250,80 грн. заборгованості за поставлену продукцію задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, ідентифікаційний код 14309787) на користь Приватного підприємства "Радос" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Запорізька, буд. 49, ідентифікаційний код 25522053) 600 250,80 грн. заборгованості за поставлену продукцію, судовий збір у сумі 9 003,76 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.,
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Е.М. Бондарєв